Справа № 591/6922/24 Провадження № 3/591/1622/24
18 липня 2024 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Сорока М.Р. ,розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фізична особа-підприємець, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
Під час перевірки 28.05.2024 о 10:20 год. ФОП ОСОБА_1 проводить свою діяльність в магазині за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами та пивом, де вчинено порушення встановленого законом порядку в частині проведення готівкових коштів через зареєстрований програмний реєстратор розрахункових операцій для продажу алкогольних напоїв в заборонений для продажу час, чим порушила п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. За даним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення № 384/18280706.
ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, причини неявки суду не повідомила.
Статтею ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності при розгляді адміністративного матеріалу особи, стосовно якої складено протокол за ст. 155-1 КУпАП. При цьому, особа, яка притягується до відповідальності наділений правом подати суду письмові пояснення та докази.
За таких обставин, враховуючи відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також письмових пояснень особи, було прийнято рішення розглянути справу у відсутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, яка знайшла своє підтвердження сукупністю наступних зібраних та безпосередньо досліджених судом доказів: протоколом про адміністративне правопорушення від 25.06.2024 (а.с. 1), копією акту фактичної перевірки від 03.06.2024 року (а.с. 2-4), постановою від 29.04.2024 року (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.155-1 КУпАП відповідальність настає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 155-1 КУпАП, не є триваючим, а є разовим порушенням встановлено порядку проведення операцій з РРО.
У п. 137 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (рішення від 09 січня 2013 року, заява №21722/11) наголошено, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
У той же час, у протоколі вказано не дату вчинення правопорушення, а дату проведення перевірки, тоді як фактично правопорушення вчинено 11.04.2024, а тому строк накладання адміністративного стягнення на момент розгляду зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 38 КУпАП закінчився.
Справа про вчинення адміністративного правопорушення надійшла до суду 02.07.2024 року, особа не була повідомлена про дату судового засідання, у зв'язку з чим розгляд справи відкладений на 18.07.2024.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ст.247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому числі, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Дата виявлення правопорушення не є тотожним поняття дати вчинення правопорушення. Несвоєчасне проведення ефективної адміністративної перевірки та складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути підставою для штучного продовження строків, визначених у ст. 38 КУпАП.
Зазначення дати вчинення адміністративного правопорушення є важливою обставиною також і для дотримання вимог ст. 38 КУпАП, з огляду на п. 137 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (рішення від 09 січня 2013 року, заява №21722/11), в якому наголошено, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. The United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Тобто, враховуючи вищезазначене, у разі закінчення строків на притягнення до адміністративної відповідальності, втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи те, що на даний час закінчився строк накладення адміністративного стягнення, що згідно п. 7 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 155-1, п.7 ч. 1 ст. 247, ст. 268, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя М.Р.Сорока