Справа № 573/1181/24
Номер провадження 2/573/283/24
18 липня 2024 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Терещенко О.І.
з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопіллі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 55800 грн,
24 червня 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до ОСОБА_1 з позовом, який мотивує тим, що 14 березня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії №1170-9523, на підставі якого останній отримав кредит у сумі 12000 грн на заявлений строк 14 днів, строком кредитування 300 днів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі, визначеному договором. Відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 55800 грн. Посилаючись на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму боргу та судові витрати.
Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 26 червня 2024 року відкрито провадження в справі та її призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Горшкодер В.О. не з'явився, у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без участі представника товариства, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, остання надіслала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки неможливо встановити власника рахунку/картки, дані по здійсненій операції, кредитному договору, за яким здійснювались перекази. Вказує на те, що розрахунок заборгованості за договором не відповідає нормам закону та долученого позивачем договору, а строки його повернення є нечіткими, бо містить дату погашення кредиту 14 днів та 300 днів, що призводить до різного тлумачення та розуміння його змісту сторонами. Крім того, зазначає, що нарахування процентів після закінчення терміну кредитування суперечить висновку, викладеному у постанові Великої Палати ВС від 28 березня 2018 року. Вказує, що за вказаним договором проценти можуть бути нараховані лише протягом 14 днів, тобто терміну, на який були надані кошти, а тому повинні становити 4200 грн, а загальний розмір 16200 грн з урахуванням тіла кредиту. Крім того, відповідачем вносились кошти у сумі 4200 грн у рахунок погашення боргу за кредитом, тому розмір заборгованості повинен становити 12000 грн. Нарахований позивачем розмір відсотків за договором є несправедливим.
Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 вказала на відсутність у матеріалах, доданих до позовної заяви, доказів про ідентифікацію відповідача, погодження предмету договору, порядку та умов надання кредиту, порядок повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом, відповідальність. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 у повному обсязі.
Повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, у відповідності з яким сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Судом встановлено, що 14 березня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 у режимі онлайн через сайт https://creditkasa.com.ua укладено договір про відкриття невідновлюваної кредитної лінії №1170-9523, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 12000 грн з останнім днем першого Базового періоду 27 березня 2023 року з нарахуванням процентів за користування кредитом у сумі 4200 грн та строком надання кредиту 300 календарних днів, сплатою за кожен день користування кредитом у залежності від виконання певних умов договору. У договорі вказано прізвище ім'я, по батькові відповідача, його паспортні дані, місце проживання, РНОКПП, електронна адреса (а. с. 8-14).
14 березня 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 12000 грн за кредитним договором №1152-4808 (а. с. зв. 24, а.с. 28-35).
У матеріалах справи міститься копія правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) з викладеними умовами та положеннями, що підписані позичальником 14 березня 2023 року електронним підписом ідентифікатором (одноразовим паролем): А6215 (а.с.14 зв. бік-21), а також паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит у сумі 12000,00 грн строком на 300 днів для особистих потреб, шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника, стандартна ставка 1095% (3 % в день), тип процентної ставки фіксований, комісія за видачу кредиту не застосовується, дата надання інформації 14 березня 2023 року, строк дії інформації та її актуальність визначена до 07 січня 2024 року, відомості про підтвердження про отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування містяться у виді електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А6215, ОСОБА_1 14.03.2023 (а. с. 21 зв. бік - 23).
Статтями 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно з ч. 1 статті 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з матеріалами справи оспорюваний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Враховуючи положення частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частини першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Тобто, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію" передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 640, 642 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а також з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Згідно зі ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 14 березня 2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено в електронній формі кредитний договір №1170-9523.
Згідно з пунктом 11.1 договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua, повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
Пунктом 11.3, 11.3.1. договору позичальник даним підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https://creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансових послу без нав'язування її придбання.
Відповідно до умов розділу 4 Правил відповідач акцептував оферту (заповнюючи заявку на сайті товариства, добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначив інформацію про себе, реквізити банківської карти, на рахунок якої бажав отримати кредит (та ін.), тим самим підтвердив своє ознайомлення, погодження і зобов'язання неухильно дотримуватися Правил.
На виконання зазначених вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А6215, для підписання кредитного договору №1170-9523 від 14 березня 2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Враховуючи наведене, доводи представника відповідача про те, що позивачем не доведено факт укладання договору з відповідачем та узгодження його істотних умов, суд відхиляє, оскільки матеріалами справи встановлено протилежне.
Щодо твердження представника відповідача про те, що відсутні докази переказу кредитних коштів на рахунок відповідача та первинних бухгалтерських документів, суд не приймає, оскільки матеріалами справи встановлено протилежне, а саме: наданим ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунком проведеним на підставі довідки позивача про сплату відповідачем коштів по кредитному договору укладеному з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що відповідачем вносились кошти в рахунок погашення боргу за кредитним договором у сумі 4200 грн, що узгоджується з іншими матеріалами справи та свідчить про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов кредитного договору, так і визнання своїх фінансових зобов'язань перед позивачем.
У позовній заяві позивач зазначив, що заборгованість за кредитом відповідача станом на 03 березня 2024 року становить 79663,50 грн, з яких: 8100 грн - заборгованість по кредиту та 71563,50 грн - заборгованість по відсотках (а. с. зв. 25-27).
Однак, у позовній заяві позивач вказує, що кредитодавцем прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 23863,50 грн, за умови погашення ним решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 55800 грн, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 8100 грн як прострочену заборгованість за кредитом та 47700 грн як прострочену заборгованість по процентам (а. с. 4 зв. бік).
Доказів, які б спростували або поставили під сумнів правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, матеріали справи не містять, відповідачем теж не надано таких доказів, як і доказів повернення ним кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима у повному обсязі матеріали справи не містять.
Отже, факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження.
З врахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 8100 грн.
Перевіривши вимогу позивача в частині стягнення процентів згідно з кредитним договором, суд встановив таке.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №686/13446/15.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК України).
Так, за умовами укладеного сторонами договору кредиту від 14 березня 2023 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало ОСОБА_1 суму кредиту 12000 грн, а останній зобов'язувався повернути гроші у повному обсязі протягом 300 днів до 07 січня 2024 року, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 120 000 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредиту (пункти 4.8, 4.10 кредитного Договору).
Сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 14 березня 2023 року по 07 січня 2024 року за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України), отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами у сумі 47700 грн за період дії кредитного договору визначений позивачем, з урахуванням суми сплачених коштів та часткового списання процентів у сумі 23863,50 грн.
Невизнання представником відповідача вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом не підтверджується жодними обґрунтованими доказами, а містить лише заперечення щодо встановлення позивачем вимоги про сплату непропорційно великої суми відсотків.
Такі доводи відповідача про те, що встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконане зобов'язання за кожен день прострочки, у розмірі 3% є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», є безпідставними та підлягають відхиленню.
Волевиявлення сторони щодо підписання договору свідчить, що особа, яка погоджується укласти договір, отримала всі необхідні відомості для прийняття рішення про погодження умов договору.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори з споживачем умови, які є несправедливими. Однак, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставиться.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження для виходу за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що договір про відкриття кредитної лінії №1170-9523 від 14 березня 2023 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», отже вимога позивача про стягнення із ОСОБА_1 простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 47700 гривень підлягає задоволенню.
Отже, дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши оцінку позиції сторін у справі, суд вважає за необхідне задовольнити позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1170-9523 від 14 березня 2023 у сумі 55800 гривень.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 2422,40 грн понесених та документально підтверджених судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 55800 грнзадовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1170-9523 від 14 березня 2023 року в сумі 55800(п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот) гривень та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судових витрат.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя