Справа № 573/1233/24
Номер провадження 2/573/290/24
18 липня 2024 року Білопільський районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді Терещенко О.І.,
з участю секретаря судового засідання Кислої Ю.М.,
розглянув заочно у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
26 червня 2024 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 , мотивована тим, що з відповідачем вони зареєстрували шлюб 13 серпня 2011 року. Від подружнього життя мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що причиною розпаду сім'ї є різні характери та погляди на життя. На даний час вони спільне господарство не ведуть, шлюб має формальний характер. Спільне життя та збереження шлюбу не можливе, тому вона просить суд шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 01 липня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження і справа призначена до судового розгляду.
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує. Після розірвання шлюбу просить залишити шлюбне прізвище ОСОБА_5 .
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву не подав. Судова повістка повернулась без вручення, оскільки за місцем реєстрації ОСОБА_2 відсутній.
Відповідно до п. 3 ч. 8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином сповіщений про день, час і місце про розгляду справи.
Враховуючи, що належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, а також те, що позивачка не заперечує проти заочного розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі доказами у заочному провадженні.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, враховуючи таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 серпня 2011 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №29 (а. с. з. 5).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6-7).
Як вбачається із заяви позивачки, основою розпаду сім'ї стали різні характери та погляди на життя.
Відповідач своєї позиції з приводу причин розпаду сім'ї суду не висловив.
Суд зазначає, що рівність прав і обов'язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї закріплена статтею 7 цього Кодексу, а також статтею 24 СК України, відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
При цьому, добровільність як засада шлюбу спостерігається, починаючи із закріплення права осіб на укладення шлюбу, перебування у ньому і закінчуючи правом на його вільне розірвання та припинення шлюбних відносин за бажанням будь-кого із подружжя.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя, що у контексті даної справи означає надання можливості подружжю на вільний вибір способу побудови своїх відносин у зареєстрованому шлюбі або іншим шляхом. І хто не може бути примушений до шлюбу або до особистих стосунків поза його волею. При цьому бувше подружжя не позбавляється можливості налагодити свої стосунки й після розлучення шляхом укладення нового шлюбу або іншим шляхом.
Частина 3 статті 105 СК України визначає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За частиною 2 статті 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, тому шлюб необхідно розірвати.
Згідно зі ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу позивачці необхідно залишити шлюбне прізвище ОСОБА_5 , так як вона про це просила.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивачки сплачений нею при зверненні з позовом до суду судовий збір у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 серпня 2011 року у виконавчому комітеті Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис за №29, розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище ОСОБА_5 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Білопільського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Суддя