465/1929/20
1-кп/465/413/24
Вирок
Іменем України
18.07.2024 м. ЛьвівФранківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Сихівського районного суду м. Львова від 26.02.2020 року за ч.2 ст15- ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 гривень
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , 19.03.2020 року близько 16:30 год., перебуваючи у торговому залі гіпермаркету «Ашан Південний», що знаходиться по вул. В.Великого, буд.58 у м.Львові, шляхом вільного доступу, діючи повторно, таємно викрав із стелажів товарно-матеріальні цінності, які перебувають на балансі ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», а саме одну пляшку віскі «ВАТ» ємністю 0,7л. вартістю 244,98 грн., заховавши її під куртку в яку був одягнений, після чого, пройшов повз зону торгових кас, відтак виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений працівниками охорони гіпермаркету ТОВ "Ашан Південний".
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю, підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, при цьому подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також про покладення питання призначення покарання на розсуд суду. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
А тому, з врахуванням вимог ч.3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, враховуючи згоду учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, роз'яснивши учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинену повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який на обліку в лікаря-психіатра відповідно та у лікаря-нарколога не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, беручи до уваги обставини справи, враховуючи, що обвинувачений є особою молодого віку, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення щодо можливості застосування до обвинуваченого положень ст.75 КК України, та враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, обираючи обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, приходить до висновку про можливість виправлення останнього без ізоляції від суспільства, з встановленням йому випробувального терміну, а тому відповідно до вимог ст. 75 КК України слід звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільного позову у кримінальному провадження не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку, передбаченомуст.100 КПК України.
Також, у справі наявні підстави для застосування правових приписівст.174 КПК України, оскільки під час досудового розслідування на майно, визнане речовими доказами, накладався арешт.
Керуючись ст.ст.373,374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно з ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Речовий доказ - одну пляшку віскі «VAT69», штрихкод 5000292261115, з маркою акцизного збору з надписом: ААБС 201743, 03/19, 35,549 грн., вилучену в ході огляду місця події 19 березня 2020 року, що належить ТОВ "Ашан-Сіті" - вважати повернутою ТОВ "Ашан-Сіті", як власнику вилученого майна, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Франківського районного суду м. Львова від 21.03.2020.
Речовий доказ - DVD-R диск із відеофайлом із камер відеоспостереження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1