01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16тел. 235-24-26
про відмову у прийнятті позовної заяви
"30" серпня 2010 р. № 02-03/1305/19
Суддя Карпечкін Т.П., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_6, м. Київ
ОСОБА_1, м. Київ
до ОСОБА_2, м. Київ
ОСОБА_3, м. Балашиха, Московська область, Російська Федерація
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд», смт Калинівка, Броварський район, Київська область
ОСОБА_4, м. Київ
Приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Писаний Віктор Григорович, м. Бровари, Київська область
про визнання договору дарування недійсним
Представники сторін не викликались
встановив:
ОСОБА_6 та ОСОБА_1 звернулись до господарського суду Київської області з позовом від 18 серпня 2010 року до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд», ОСОБА_4, Приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Писаний Віктор Григорович про визнання недійсним договору дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд»від 5 серпня 2009 року укладеного 5 серпня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
Позов подано як корпоративний спір на підставі пункту четвертого частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України про, що зазначено в позовній заяві.
Перехід прав на частку у статутному капіталі товариств з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 147 Цивільного кодексу України та статтею 53 Закону України «Про господарські товариства».
Згідно з частиною першою статті 147 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 53 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариств з обмеженою відповідальністю мають право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Закон не обмежує це право необхідністю отримання згоди інших учасників товариства на передачу частки.
Норми частини другої статті 147 Цивільного кодексу України та частини другої статті 53 Закону України «Про господарські товариства»надано можливість передбачати в статуті товариства заборону на відчуження частки третім особам або необхідність отримання згоди учасників товариства на таке відчуження. Недотримання встановленого статутом порядку відступлення частки третім особам може бути підставою для визнання договору про відступлення, купівлю-продаж або інше відчуження частки третій особі недійсним.
Пунктом 6.2 статті 6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд»зареєстрованого Броварською районною державною адміністрацією 25 червня 1998 року встановлено, що учасник товариства може за згодою решти учасників уступити свою частку (її частину) іншим учасникам або третім особам. Учасники товариства мають переважне право на придбання частки (її частини).
Абзац другий частини другої статті 147 Цивільного кодексу України та пункт 6.2 статті 6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд»передбачає переважне право учасників товариств з обмеженою відповідальністю на купівлю частки (її частини) або відступлення своєї частки (її частини) у статутному капіталі товариства, що відчужується. Оскільки у абзаці другому частини другої статті 147 Цивільного кодексу України та пункті 6.2 статті 6 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Культпобутрембуд»йдеться про переважне право на купівлю частки (її частини) або відступлення своєї частки (її частини), переважне право не поширюється на відносини дарування, іншого безоплатного відчуження частки у статутному капіталі товариства, а також обмін цієї частки (її частини) на інше майно.
Пункт четвертий частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України не відносить до складу сторін корпоративного спору осіб, які мають право на набуття корпоративних прав шляхом вступу до господарського товариства або придбання акцій. Тому справи у спорах, пов'язаних із вступом до господарських товариств спадкоємців, правонаступників, осіб, яким було відчужено частку у статутному капіталі господарських товариств тощо розглядаються залежно від суб'єктного складу сторін спору загальними або господарськими судами.
Аналогічна позиція викладена в пункті 1.10 та абзаці другому пункту 3.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28 грудня 2007 року «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин».
В даній позовній заяві позивачами та відповідачами є фізичні особи.
Таким чином даний спір відповідно до пункту четвертого частини першої статті 12, статті 1 та статті 2 Господарського процесуального кодексу України не підвідомчій господарським судам.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у прийнятті позовної заяви від 18 серпня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_1.
Суддя