01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" вересня 2010 р. Справа № 21/180-10
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства «УІФК-Агро», Київська обл., с. Коржі
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична», Київська обл., с. Здорівка
про стягнення 21 344,30 гривень
за участю представників:
від позивача: Іванченко І.М. (довіреність №09/06/09 від 09.06.2009р.)
від відповідача: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство «УІФК-Агро» (далі-ВАТ «УІФК-Агро»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична»(далі-ТОВ «Агрофірма Столична»/відповідач) про стягнення 26 402,32 грн., з яких: 12 502,40 грн. заборгованості за договором №05/03 від 05.03.2009р., 9 858,70 грн. пені, 2 950,00 грн. 3% річних та 1 091,22 грн. інфляційних втрат.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2010р. порушено провадження у справі №21/180-10 та призначено її до розгляду на 30.08.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.08.2010р. розгляд даної справи відкладено на 08.09.2010р.
В судовому засіданні 08.09.2010р. представником позивача надано суду розрахунок позовних вимог, відповідно до якого, позивач зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 21 344,30 грн., з яких: 12 502,40 грн. заборгованості за договором №05/03 від 05.03.2009р., 4 630,08 грн. пені, 2 950,00 грн. 3% річних та 1 261,82 грн. інфляційних втрат. Зазначені уточнення судом прийняті.
В судовому засіданні 08.09.2010р. оголошувалась перерва до 27.09.2010р.
В судові засідання 30.08.2010р. та 27.09.2010р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
05.03.2009р. між ВАТ «УІФК-Агро»(далі-продавець) та ТОВ «Агрофірма Столична»(далі-покупець) укладено договір купівлі-продажу продукції тваринництва №05/03 (далі-Договір).
Пунктами 1.1, 2.3, 3.2, 4.2.1 та 8.1 Договору передбачено, що продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.
Покупець набуває право власності на товар на підставі накладної продавця і несе пов'язаний з цим ризик з моменту передачі йому товару на складі продавця.
Покупець проводить розрахунок з продавцем в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання товару.
Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, оплатити продукцію.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині передачі товару виконав належним чином.
Так, на виконання умов Договору, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 41 002,40 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на видаткових накладних №000582 від 06.03.2009р. на суму 14 194,00 грн., №001096 від 15.05.2009р. на суму 26 808,40 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.
Вартість поставленого товару підтверджується виставленими позивачем рахунками №000582 від 06.03.2009р. на суму 14 194,00 грн., №001096 від 15.05.2009р. на суму 26 808,40 грн.
Отримання покупцем товару згідно Договору підтверджується також і довіреностями на отримання цінностей ЯЛД №245889 від 06.03.2009р., №58 від 15.05.2009р., які були видані відповідачем відповідно до кожної з вищезазначених накладних. Копії довіреностей містяться в матеріалах справи.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов Договору.
Проте, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості переданого товару належним чином не виконав, сплативши 28 500,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 12 502,40 грн. заборгованості.
Факт сплати відповідачем 28 500,00 грн. за Договором підтверджується копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача від 07.05.2009р., 01.04.2009р., 09.07.2009р., 30.04.2009р., 15.05.2009р., 23.03.2009р., 24.07.2009р., 21.07.2009р., 08.07.2010р.; довідкою №4147/0/2-10 від 08.09.2010р., яка підписана в.о. керуючого відділенням ПАТ «ПІБ»та скріплена відбитком печатки банківської установи. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.
Наявність 12 502,40 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою №298 від 30.08.2010р., яка підписана директором і головним бухгалтером ВАТ «УІФК-Агро»і скріплена відбитком печатки Товариства.
З метою досудового врегулювання даного спору, 29.07.2010р. позивачем направлено відповідачу претензію №216, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за Договором та вимагав її погашення.
На претензію відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.
Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 12 502,40 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладними №000582 від 06.03.2009р., №001096 від 15.05.2009р. згідно Договору.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є обґрунтованою виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, оплатити продукцію.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.2 Договору покупець проводить розрахунок з продавцем в повному обсязі протягом 30 днів з моменту отримання товару.
За таких обставин, підписання відповідачем видаткових накладних №000582 від 06.03.2009р., №001096 від 15.05.2009р. без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та відповідно породжує в останнього обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково сплатив вартість переданого товару, зазначений факт відповідачем не спростовано, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12 502,40 грн. заборгованості по сплаті вартості переданого товару за накладними №000582 від 06.03.2009р., №001096 від 15.05.2009р. згідно Договору підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості переданого товару (30 днів з моменту отримання товару), позивач просить суд стягнути з відповідача 4 630,08 грн. пені, нарахованої на вартість поставленого товару за періоди: з 06.04.2009р. по 06.09.2009р. на 14 194,00 грн. заборгованості за накладною №000582 від 06.03.2009р., з 15.06.2009р. по 15.12.2009р. на 28 808,40 грн. заборгованості за накладною №001096 від 15.05.2009р.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до п. 5.6 Договору за порушення строків розрахунків покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період за який нараховується пеня, від вартості поставленого товару за кожний день затримки розрахунку.
Водночас, приписами статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що пеня, як міра цивільно-правової відповідальності, нараховуються виключно на суму несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Зазначене положення є імперативним та не може бути змінено за волею сторін.
Крім того, приписами ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, визначеного, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 3.8 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Як вбачається з призначення платежу грошових коштів, сплачених відповідачем позивачу за Договором (28 500,00 грн.), а також враховуючи черговість зарахування коштів, що надходили від останнього, накладна №000582 від 06.03.2009р. станом на 15.05.2009р. оплачена відповідачем у повному розмірі за рахунок коштів, що були сплачені ним 23.03.2009р., 01.04.2009р., 30.04.2009р., 07.05.2009р., 15.05.2009р., а накладна №001096 від 15.05.2009р. оплачена частково у розмірі 14 306,00 грн. за рахунок коштів, що були сплачені 15.05.2009р., 09.07.2009р., 21.07.2009р., 24.07.2009р., 08.07.2010р.
Доказів щодо помилковості зазначення призначення платежу при перерахуванні зазначених коштів суду не надано.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, приписи Договору, а також період обрахунку, що зазначений позивачем, суд здійснював обрахунок пені на суму фактичної заборгованості за Договором, з урахуванням часткових оплат, за наступні періоди: з 06.04.2009р. по 29.09.2009р. на 10 194,00 грн. заборгованості за накладною №000582 від 06.03.2009р., з 30.04.2009р. по 06.05.2009р. на 8 194,00 грн. заборгованості за накладною №000582 від 06.03.2009р., з 07.05.2009р. по 14.05.2009р. на 6 194,00 грн. заборгованості за накладною №000582 від 06.03.2009р., з 15.06.2009р. по 08.07.2009р. на 20 002,40 грн. заборгованості за накладною №001096 від 15.05.2009р., з 09.07.2009р. по 20.07.2009р. на 17 002,40 грн. заборгованості за накладною №001096 від 15.05.2009р., з 21.07.2009р. по 23.07.2009р. на 14 002,40 грн. заборгованості за накладною №001096 від 15.05.2009р., з 24.07.2009р. по 15.12.2009р. на 13 002,40 грн. заборгованості за накладною №001096 від 15.05.2009р.
Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 1 737,86 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 4 630,08 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 737,86 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та 1 261,82 грн. інфляційних втрат, нарахованих за періоди: з 06.04.2009р. по 09.08.2010р. на 6 194,00 грн. заборгованості за накладною №000582 від 06.03.2009р., з 15.06.2009р. по 09.08.2009р. на 6 308,40 грн. заборгованості за накладною №001096 від 15.05.2009р.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вимоги вищезазначених норм Закону, зазначений позивачем період обрахунку, а також те, що суд приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, суд здійснював обрахунок 3% річних та інфляційних втрат з урахуванням розміру заборгованості, яка існувала протягом зазначеного позивачем періоду за кожною накладною, з урахуванням часткових оплат, за наступні періоди: з 06.04.2009р. по 14.05.2009р. на 6 194,00 грн. заборгованості за накладною №000582 від 06.03.2009р., з 15.06.2009р. по 09.08.2009р. на 6 308,40 грн. заборгованості за накладною №001096 від 15.05.2009р.
Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 238,14 грн. та 547,81 грн. відповідно, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2 950,00 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 238,14 грн., а вимога про стягнення 1 261,82 грн. інфляційних втрат - у розмірі 547,81 грн.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 32, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична»(08626, Київська обл., Васильківський р-н, с. Здорівка, вул. Ватутіна, 203, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30276266) на користь Відкритого акціонерного товариства «УІФК-Агро»(07544, Київська обл., Баришівський р-н, с. Коржі, вул. Промислова, 40/1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34821667) 12 502 (дванадцять тисяч п'ятсот дві) грн. 40 коп. заборгованості, 1 737 (одну тисячу сімсот тридцять сім) грн. 86 коп. пені, 238 (двісті тридцять вісім) грн. 14 коп. 3% річних, 547 (п'ятсот сорок сім) грн. 81 коп. інфляційних втрат, 150 (сто п'ятдесят) грн. 26 коп. державного мита та 134 (сто тридцять чотири) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема
Повне рішення складено 28.09.2010р.