01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"23" вересня 2010 р. Справа № 12/018-10
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості у розмірі 4 500,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: не з'явився,;
30 серпня 2010 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі -позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4 500,00 грн.
В обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на порушення відповідачем господарського зобов'язання, оскільки позивач передав відповідачу товар згідно з накладними від 19.08.2005 року, 08.12.2005 року, 01.06.2008 року та 18.12.2007 року на суму 9 414 грн.
Відповідач товар прийняв, оплатив його частково, а саме у сумі 4 914 грн.
07 липня 2010 року позивач та відповідач підписали акт звірки взаєморозрахунків, у якому відповідач визнав борг у розмірі 4 500 грн.
30 липня 2010 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про оплату поставленого позивачем товару. Проте доказів її сплати позивач не отримував.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 4 500,00 грн. за поставлений товар.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2010 року, справу призначено до розгляду 09 вересня 2010 року.
08 вересня 2010 року на адресу суду позивач направив клопотання, просив долучити оригінали накладних від 19.08.2005 року, 08.12.2005 року, 01.06.2006 року, 18.12.2007 року та оригінал акту звірки взаєморозрахунків до матеріалів справи.
09 вересня 2010 року відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребуваних ухвалою суду документів не надав.
Розгляд справи було відкладено на 23 вересня 2010 року.
20 вересня 2010 року на адресу суду надійшла довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_1, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
У судовому засіданні 23 вересня 2010 року позивач уточнив, що у тексті позовної заяви припустився технічної помилки, і накладну від 01.06.2008 року слід вважати датованою 01.06.2006 року. Вважав, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, відзиву на позовну заяву не подано, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами та дійшов висновку:
протягом 2005 - 2007 років позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9414,00 грн., що підтверджується накладними від 19.08.2005 року, 08.12.2005 року, 01.06.2006 року та 18.12.2007 року.
За вказаний товар відповідач розрахувався частково, а саме у сумі 4 914,00 грн.
Відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що факти здійснення господарських операцій фіксується первинними документами, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Накладні від 19.08.2005 року, 08.12.2005 року, 01.06.2006 року та 18.12.2007 року містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” для первинних та зведених облікових документів, тому зазначені накладні засвідчують факти здійснення господарських операцій між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Таким чином, прийнявши товар, у відповідача виникло зобов'язання його оплатити.
Ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
07 липня 2010 року сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджує визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 4 500 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
30 липня 2010 року позивач направив на адресу відповідача вимогу, в якій просив сплатити борг в сумі 4 500,00 грн.
Відповідач на зазначену вимогу відповіді або доказів сплати заборгованості позивачу не надав.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 173, ч. 7 ст. 179, ч. 1 ст. 181, ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 11, ч. ч. 1, 2 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) 4 500, 00 грн. (чотири тисячі п'ятсот грн.) суми боргу; 102,00 грн. (сто дві грн.) витрат на сплату державного мита; 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя С.Ю. Дьоміна
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 24.09.2010 року