01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" вересня 2010 р. Справа № 22/141-10
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стінінд», Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг
до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд», Київська обл., м. Вишневе
про стягнення 143269,92 грн.
Суддя Третьякова О.О.
Представники:
від Позивача: Чигрина О.В., довіреність б/н від 01 вересня 2010 року,
від Відповідача: Коршунов Р.Ю., довіреність №116/03-УМ-10
Обставини справи :
До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Стінінд»(далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(далі - Відповідач) про стягнення 143269,92 грн., що складає 140166,00 грн. основного боргу; 2665,72 грн. пені та 438,20 грн. 3% річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем строків оплати за поставлений товар за Договором поставки №1672 від 05 серпня 2009 року (далі -Договір).
Ухвалою господарського суду Київської області від 19 липня 2010 року порушено провадження у справі № 22/141-10 та призначено її до розгляду на 11 серпня 2010 року о 11:30 год.
В судових засіданнях 11 серпня 2010 року, 26 серпня 2010 року, 03 вересня 2010 року згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва відповідно на 26 серпня 2010 року, 03 вересня 2010 року та 10 вересня 2010 року.
Через загальний відділ господарського суду Київської області від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 10 серпня 2010 року (за вх. суду № 9260 від 11 серпня 2010 року), згідно якого Відповідач повністю заперечує проти позову та просить припинити провадження у справі з тих підстав, що зобов'язання по сплаті грошових коштів у сумі 140166,00 грн. припинилося шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки Відповідачем були нараховані Позивачу штрафні санкції за порушення строків поставки товару за Договором, саме у розмірі 140166,00 грн.
Через загальний відділ господарського суду Київської області від Позивача надійшли пояснення на відзив №50 від 25 серпня 2010 року (за вх. суду № 9673 від 26 серпня 2010 року), в яких Позивач спростовує заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, так як умовами Договору не передбачено зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку, крім того, сторонами кожен місяць підписувались акти звірки взаєморозрахунків, в яких Відповідач не вказував про нарахування штрафу чи про проведення взаємозаліку. Також, Позивач зазначив, що поставка відповідно до пункту 2.1. Договору здійснюється на підставі замовлень, які надаються факсом або електронною поштою, але доказів своєчасного надання замовлень Відповідач не надав.
В письмових поясненнях б/н від 25 серпня 2010 року та б/н від 02 вересня 2010 року, поданих відповідно в судовому засіданні 26 серпня 2010 року та 03 вересня 2010 року, Відповідач повідомив, що акти звірки взаєморозрахунків після проведення взаємозаліку (16 червня 2010 року) сторонами не підписувались. Обґрунтовуючи застосування до Позивача штрафу у розмірі 25% вартості непоставленого товару, Відповідач посилається на порушення Позивачем п. 2.2. Договору та Додатку №4 до Договору, згідно яких постачальник зобов'язався здійснити поставку на адресу Відповідача партії Товару відповідно до Замовлення Відповідача в строк, обумовлений у замовленні, чітко дотримуючись графіку поставок товарів, визначеному у Додатку №4, а згідно вказаного Додатку поставка товарів здійснюється по п'ятницям тижня наступного після отримання Замовлення.
Через загальний відділ господарського суду Київської області від Позивача надійшли пояснення б/н б/д (за вх. суду №10349 від 03 вересня 2010 року), відповідно до яких Позивач зазначає, що надані Відповідачем замовлення не відповідають Додатку №3 до Договору, так як на них відсутні печатки підприємств та підписи повноважних представників сторін. Також з замовлень не вбачається та не можливо визначити якою датою були надіслані заявки Позивачу і коли вони ним були отримані. Крім того, всі видаткові накладні, за якими здійснювалась поставка товару, оформлені сторонами належним чином та без зауважень з боку Відповідача.
Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10 вересня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторіне, суд
встановив:
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Стінінд»(Позивачем) та закритим акціонерним товариством «Фоззі»укладено Договір поставки №1672 від 05 серпня 2009 року (далі -Договір), згідно пункту 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити Товар ТМ «Премія»відповідно до умов Договору, у відповідності до Замовлення, супровідної документації і прийнятих Сторонами змін і доповнень до Договору, що є невід'ємною частиною даного Договору.
01 жовтня 2009 року між закритим акціонерним товариством «Фоззі»(Первісний Покупець), товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(Новим покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Стінінд»(Постачальником) укладено Договір №49 про заміну сторони в зобов'язанні за Договором поставки №1672 від 05 серпня 2009 року, відповідно до пункту 1 якого Первісний Покупець відступає Відповідачу свої права та обов'язки по Договору поставки №1672 від 05 серпня 2009 року, що укладений між Первісним Покупцем та Позивачем.
Як встановлено пунктом 2.10. Договору передача Товару Позивачем та його приймання Відповідачем за найменуванням, кількістю (вагою), якістю і ціною проводиться на підставі товарної накладної далі і тільки відповідно до погодженого Сторонами замовлення; Відповідач приймає Товар в асортименті, кількості, якості і за цінами, зазначеними в погодженому сторонами Замовленні.
Позивач буде вважатись таким, що виконав зобов'язання по поставці товару, якщо він поставив товари до місця, визначеного у замовленні, із усією супроводжувальною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та цим Договором і, якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товари повністю відповідають вимогам, передбаченим законодавством України, умовами Замовлення та цим Договором (пункт 2.17 Договору).
Відповідно до пункту 2.19 Договору, перехід права власності на Товар відбувається в момент підписання уповноваженими особами Відповідача товарної і товарно-транспортної накладної, а також передачі всієї супровідної документації згідно розділів 4 та 5 даного Договору.
В абзаці 3 пункту 3.1. Договору зазначено, що ціна Товару міститься у товаро-транспортних накладних, які надаються Позивачем Відповідачу разом із партією Товару.
Оплата партії поставленого Товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача на підставі наданих при поставці товаро-транспортних накладних, підписаних уповноваженими представниками Позивача та Відповідача згідно з Додатковими умовами чи Замовлення; датою приймання партії Товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником Відповідача, як це передбачено абзацами 2 та 3 пункту 3.3 Договору.
Згідно пункту 3.4. Договору підставою для оплати поставленого за Договором Товару є: передача Відповідачу оформлених у встановленому чинним законодавством порядку (товаро-транспортної) накладної і податкової накладної.
В пункті 3.5. Договору сторони погодили, що оплата за Товар проводиться протягом 60 календарних днів з моменту поставки за умови, що Позивач надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні на адресу Позивача протягом не більш ніж 7 днів з дня поставки в разі їх коригування чи дооформлення.
Абзацом 2 пункту 3.6. Договору встановлено, що за результатами кожного місяця Відповідач буде готувати акти звірки взаєморозрахунків та направляти їх Позивачу; Позивач повинен протягом одного тижня з моменту отримання акту звірки підписати його та надіслати Відповідачу чи заявити мотивовані письмові зауваження; у випадку, якщо протягом одного тижня з моменту отримання акту Позивач не передасть чи не надішле Відповідачу підписаний примірник, або не заявить письмові зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим з боку Позивача.
Судом досліджено, що на виконання умов Договору за період з 05 березня 2010 року по 08 квітня 2010 року Позивач поставив, а Відповідач прийняв Товар на загальну суму 173616,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № Н-01802 від 05 березня 2010 року, № Н-01914 від 16 березня 2010 року та № Н02139 від 08 квітня 2010 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідач в порушення свої договірних зобов'язань оплату товару своєчасно та в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за Відповідачем утворилась заборгованість в сумі 140166,00 грн.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи, що заборгованість у розмірі 140166,00 грн. Відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 140166,00 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню.
Як зазначено в статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача пеню в сумі 2665,72 грн.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.
Згідно частини 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2. Договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати Товарів, передбачених цим Договором, Відповідач оплачує на користь Позивача пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивач нараховує пеню за наступні періоди: з 06 травня 2010 року по 05 липня 2010 року за 61 день прострочення на 8742,00 грн. заборгованості в сумі 266,631 грн., з 17 травня 2010 року по 05 липня 2010 року за 50 днів прострочення на 54336,00 грн. заборгованості в сумі 1358,40 грн., з 09 червня 2010 року по 05 липня 2010 року за 27 днів прострочення на 77088,00 грн. заборгованості в сумі 1040,688 грн., всього в сумі 2665,72 грн.
Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по оплаті Товару за Договором по кожній накладній, періоди нарахування пені, заявлені Позивачем, вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення
8742.0006.05.2010 - 05.07.2010610.05 %266.63
54336.0017.05.2010 - 05.07.2010500.05 %1358.40
77088.0009.06.2010 - 05.07.2010270.05 %1040.69
Оскільки розрахунок пені Позивача є вірним, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2665,72 грн. підлягає задоволенню.
Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 4049,08 грн. 3% річних.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
3% річних нараховані Позивачем за наступні періоди: з 06 травня 2010 року по 05 липня 2010 року за 61 день прострочення на 8742,00 грн. заборгованості в сумі 43,83 грн., з 17 травня 2010 року по 05 липня 2010 року за 50 днів прострочення на 54336,00 грн. заборгованості в сумі 223,30 грн., з 09 червня 2010 року по 05 липня 2010 року за 27 днів прострочення на 77088,00 грн. заборгованості в сумі 171,07 грн., всього в сумі 438,20 грн.
Враховуючи кінцеві строки виконання зобов'язання по оплаті Товару за Договором по кожній накладній, період нарахування 3% річних, заявлений Позивачем, суд здійснив розрахунок 3% річних за наступні періоди:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
8742.0006.05.2010 - 05.07.2010613 %43.83
54336.0017.05.2010 - 05.07.2010503 %223.30
77088.0009.06.2010 - 05.07.2010273 %171.07
Оскільки розрахунок 3% річних Позивача є вірним, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 438,20 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Суд не приймає заперечення Відповідача проти позову в частині стягнення 140166,00 грн. з посиланням на пункт 3.6. Договору, згідно якого Відповідач має право зменшити оплату, що належить Позивачу за товари, на суму штрафу або вартість товарів, повернених Позивачу, а також на інші суми, що мають бути сплачені Позивачем згідно з цим Договором та Додатками, які складають невід'ємну частину цього Договору, шляхом проведення заліку зустрічних вимог. Так, Відповідач зазначає, що ним був нарахований Позивачу штраф у розмірі 140166,00 грн. на підставі пункту 2.6. Договору за порушення строків поставки товару. На підтвердження чого Відповідач надав Замовлення, які надсилав Позивачу, як це передбачено пунктом 2.1. Договору.
Суд вважає заперечення Відповідача необґрунтованими та непідтвердженими достатніми доказами. Зокрема, предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за товар, отриманий по трьом накладним (№ Н-01802 від 05 березня 2010 року, № Н-01914 від 16 березня 2010 року та № Н02139 від 08 квітня 2010 року), в той час, як штраф нарахований також по накладним, які не стосуються предмету спору. При цьому, Відповідач не зазначив за якими з Заявок відбувалась спірна поставка, з наданих Відповідачем примірників Заявок не можливо встановити дату їх направлення Позивачу та факту прийняття їх до виконання останнім. Інших доказів в підтвердження дат направлення Позивачу заявок, про які йде мова у відзиві, Відповідачем не надано.
Згідно абзацу 2 пункту 2.1 Договору кожну окрему поставку Товару Позивач здійснює на підставі Замовлення Відповідача, яке Відповідач передає за формою, встановленою у Додатку №3 до даного договору.
Надані Відповідачем примірники заявок всупереч вимогам Додатку №3 до Договору не оформлені належним чином, не підписані та не скріплені печатками сторін, тому не можуть вважатись належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували вищезазначені заперечення Відповідача проти позову.
Крім того, як вбачається з наданих Позивачем актів звірки взаєморозрахунків, які сторони складали на виконання пункту 3.6. Договору за спірний період (а.с. 126-130), останні підписані Відповідачем без зауважень, при цьому він не скористався при проведенні звірки взаєморозрахунків правом на зарахування штрафів в зменшення сум, що підлягають оплаті за товар.
Також, суд не приймає посилання Відповідача на наявність у позивача невиконаного зобов'язання зі сплати штрафу у сумі 140166,00 грн., оскільки такий штраф нараховано і за поставками, які не стосуються предмету спору. Таким чином, вирішення питання про стягнення з Позивача сум штрафу, на які Відповідач посилається в зменшення свої зобов'язань у даній справі, можливе в судовому порядку в межах відповідного спору.
За таких обстави, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 140166,00 грн. основного боргу, 2665,72 грн. пені та 438,20 грн. 3% річних є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, буд. 5, код 32294926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стінінд»(50038, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Довгинцівський р-н, бул. Кірова, б. 19, кв. 28, код 36510295) 140166,00 грн. (сто сорок тисяч сто шістдесят шість гривень) основного боргу, 2665,72 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять гривень сімдесят дві копійки) пені, 438,20 грн. (чотириста тридцять вісім гривень двадцять копійок) 3% річних, 1432,70 грн. (одну тисячу чотириста тридцять дві гривні сімдесят копійок) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Копію рішення надіслати сторонам.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Третьякова О.О.
Повне рішення складено «23»вересня 2010 року.