01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" вересня 2010 р. Справа № 10/167-10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Марценюк О.М.
розглянувши справу № 10/167-10
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, смт. Ворзель;
до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2,
смт. Ворзель;
про стягнення 12,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, довіреність № 1307 від 01.09.2010р.;
від відповідача: ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_3 від 25.07.1997р.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (далі -відповідач) про відшкодування майнової шкоди в сумі 12,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівником відповідача безпідставно було здійснено продаж товару, який належив позивачу, чим останньому завдано шкоду в розмірі 12,00 грн., яка підлягає відшкодуванню на підставі ч. 1 ст. 1172 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.08.2010р. порушено провадження у справі № 10/167-10, розгляд якої призначено на 09.09.2010р.
Присутніми у судовому засіданні представниками позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що кошти повинен сплачувати гр. ОСОБА_5, який безпосередньо здійснив продаж товару, що належив позивачу, проте письмовий відзив, в порушення вимог ухвали суду від 03.08.2010р., не надав.
Суд вважає, що відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
Між позивачем (за договором -орендар) та відповідачем (за договором -орендодавець) 05.05.2009р. було укладено Договір оренди № 3, згідно з умовами якого орендодавець передає орендареві у користування частину магазину площею 10 кв. м., розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, для здійснення роздрібної торгівлі. Вказане приміщення, розташоване в будівлі магазину по продажу будівельних матеріалів за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві приватної власності згідно зі Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 23.12.2008р.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема Дозволу № 1 на розміщення обєкту торгівлі та сфери послуг, виданого 26.01.2009р., у приіщенні магазину за адресою: АДРЕСА_1, також здійснює свою підприємницьку діяльність і відповідач.
17.07.2009р. перевіряючими Державної податкової адміністрації в Київській області було проведено перевірку позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності, за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.
За результатами перевірки було складено Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 17 липня 2009 року. Актом перевірки встановлено порушення п 1 ч. 2 статті 3 розділу 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та винесено Рішення про застосування до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій № 0001712350/0/1196 та № 0001722350/0/1197 від 31 липня 2009 року.
Проте, під час проведення перевірки підприємницької діяльності позивача, останній перебував у м. Іллічівськ Одеської області, що ппідтверджується довідкою № 4509 від 26.05.2010р., виданою Іллічівським МВ ГУМВС України в Одеській області, а відтак не працював та не вів торгівлю товарами. При цьому, як стверджує позивач, найманих працівників та осіб, уповноважених представляти його інтереси, у разі відсутності, він не має.
В подальшому, позивачем було зясовано, що за його відсутності товар, а саме керосин очищений вартістю 12,00 грн., придбаний на підставі видаткової накладної № ВП-0003701 від 02.06.2009р. у КФ «Вітолюкс»ТОВ «Ч.А.С.», був проданий гр. ОСОБА_5, який перебуває у трудових відносинах з відповідачем.
Факт перебування гр. ОСОБА_5 у трудових відносинах з відповідачем підтверджується Трудовим договором від 02.10.2006р. та Довідкою про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку від 01.01.2009р.
На день розгляду справи гр. ОСОБА_5 не повернув позивачу кошти, які були отримані ним внаслідок продажу товару, а саме керосину очищеного вартістю 12 грн., що також пітверджується товарним чеком № 22 від 17.07.2009р., копія якого додана до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визанчені статтею 1166 Цивільного кодексу України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 12,00 грн. -майнової шкоди, 102,00 грн. -витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата складення та підписання рішення в повному обсязі -16.09.2010 р.