01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" вересня 2010 р. Справа № 10/120-10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/120-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД»,
м. Київ
до фермерського господарства «БАТіяр», с. Поділля Баришівського району
про стягнення 1529585,96 грн.
Представники:
від позивача: Мелимука Р.І. - довіреність № 1 від 01.01.2010 р.;
Лазар В.В. - довіреність № 2 від 01.01.2010 р.;
від відповідача: Стрижак В.З. - довіреність № 7 від 12.07.2010 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД»(далі-позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фермерського господарства «БАТіяр»(далі-вдіповідач) про стягнення з останнього 1529585,96 грн., з яких 907501,36 грн. заборгованості, яка утворилась за неналежне виконання відповідачем умов Договору позики № 2/08 від 27.03.2009 р., з огляду на наявність якої позивачем нароховано 606569,10 грн. пені та 15514,54 грн. 3 % річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р., на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України, матеріали позовної заяви направлено до господарського суду Київської області.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2010 р. порушено провадження у справі № 10/120-10 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 29.06.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів у справі.
В судовому засіданні 13.07.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги.
В судовому засіданні 13.7.2010 р. представник відповідача заперечував проти позову, обґрунтовуючи це відсутністю перед позивачем заборгованості, оскільки відповідачем в рахунок погашення заборгованості передано позивачу товар, проте доказів на підтвердження факту передачі товару останнім не надано.
Ухвалою від 13.07.2010 р. судом, у зв'язку з поданим сторонами в порядку ст. 69 ГПК України клопотанням, продовжено строк вирішення спору, а розгляд справи відкладено з метою витребування додаткових доказів у справі.
В судовому засіданні 14.09.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, викладених раніше, та надав суду докази, які підтверджують передання позивачу товару.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -
27.03.2008 р. між позивачем (далі-позикодавець) та відповідачем (далі-позичальник) укладено Договір позики № 2/08, відповідно до умов якого позикодавець в порядку та на умовах, визначених договором, надає позичальнику безпроцентну позику у розмірі 568000,00 грн., що станом на момент укладення договору еквівалентно 71594,68 Євро, за курсом НБУ - 793,3550 або 112475,25 доларам США за курсом НБУ - 505,0000, а позичальник зобов'язується повернути позику на умовах, передбачених договором (п. 1.1, 2.1 договору).
Розділом 3 договору між сторонами погоджено, що позикодавець надає позичальнику грошові кошти в безготівкову порядку шляхом переказу їх на поточний рахунок останнього за наступним графіком:
- 27.03.2008 р. - 30000,00 грн., що станом на 27.03.2008 р. еквівалентно 3781,41 Євро або 5940,59 доларам США (п.3.1.1 договору);
- 28.03.2008 р. - 45000,00 грн. (п.3.1.2 договору);
- 17.04.2008 р. - 193000,00 грн. (п.3.1.3 договору);
- 19.05.2008 р. - 200000,00 грн. (п.3.1.4 договору);
- 06.06.2008 р. - 100,00 грн. (п.3.1.5 договору);
- 18.01.2008 р. - 99900,00 грн. (п.3.1.6 договору).
Умовами п.п. 4, 5.1 договору передбачено, що термін, на який надається позика, починається з моменту передачі коштів і закінчується 30.03.2009 р., після закінчення якого позичальник зобов'язується протягом 1 календарного дня повернути позикодавцеві суму позики, еквівалентній на день повернення коштів 72040,57 Євро або 113296,05 доларам США, за курсом НБУ, проте не меншу, ніж 568000,00 грн.
28.03.2008 р., 17.04.2008 р., 19.05.2008 р., 06.06.2008 р., 10.06.2008 р. між сторонами укладені Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, 5 до договору, якими сторони погодили внести зміни до п.п. 3.1.2 - 3.1.6 договору шляхом викладення їх в наступній редакції:
- 28.03.2008 р. - 45000,00 грн., що станом на 28.08.2008 р. становить 5644,83 Євро або 8910,89 доларам США;
- 17.04.2008 р. - 193000,00 грн., що станом на 17.04.2008 р. становить 23994,23 Євро або 38217,82 доларам США;
- 19.05.2008 р. - 200000,00 грн., що станом на 19.05.2008 р. становить 25554,21 Євро або 39603,96 доларам США;
- 06.06.2008 р. - 100,00 грн., що станом на 06.06.2008 р. становить 13,38 Євро або 20,60 доларам США;
- 10.06.2008 р. - 99990,00 грн., що станом на 10.06.2008 р. становить 13052,51 Євро або 20602,19 доларам США.
На виконання взятих на себе зобов'язань позивачем перераховано відповідачу 568000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: № 33 від 28.03.2008 р. на суму 1800,00 грн., № 83 від 28.03.2008 р. - 27000,00 грн.. № 82 від 27.03.2008 р. - 30000,00 грн., № 48 від 17.04.2008 р. - 43000,00 грн., № 100 від 17.04.2008 р. - 23000,00 грн., № 101 від 17.04.2008 р. - 50000,00 грн., № 99 від 17.04.2008 р. - 50000,00 грн., № 102 від 17.04.2008 р. - 27000,00 грн., № 114 від 19.05.2008 р. - 50000,00 грн., № 113 від 19.05.2008 р. - 50000,00 грн., № 112 від 19.05.2008 р. - 50000,00 грн., № 111 від 19.05.2008 р. - 50000,00 грн., № 138 від 10.06.2008 р. - 89910,00 грн., № 137 від 10.06.2008 р. - 9990,00 грн., № 136 від 06.06.2008 р. - 100,00 грн.
Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань згідно з умовами Договору від 2/08 від 27.03.2008 р., повернення грошових кошт в строк, передбачений договором, не здійснив, у зв'язку з чим станом на 02.10.2009 р., у нього утворилась заборгованість, яка, враховуючи погоджену договором курсову різницю, становить 907501,36 грн., що еквівалентно 113296,05 доларам США.
113296,05 доларів США (п. 5.1 договору) х 8,01 (курс НБУ станом на 02.10.2009р.) = 907501,36 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною другою цієї ж статті встановлено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В судовому засіданні 14.09.2010 р. представником відповідача, на підтвердження своїх заперечень щодо відсутності перед позивачем заборгованості, надано копію довіреності від 03.12.2009 р., виданої позивачем на ім'я Панасовського Валерія В'ячеславовича, накладну № 3 від 03.12.2009 р. та податкову накладну № 54 від 03.12.2009 р.
Проте, суд не може взяти до уваги надані відповідачем докази, оскільки з них не вбачається, що шляхом передачі товару позивачу, заборгованість була погашення саме за Договором позики № 2/08 від 27.03.2008 р., оскільки ані довіреність, ані накладні не містять посилань на зазначений договір, що також було зазначено позивачем.
Крім того, частиною 4 ст. 179 ГК України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
При укладені сторонами Договору позики № 2/08 від 27.03.2008 р. не було передбачено повернення суми позики іншими майновими цінностями, окрім грошових кошт, будь-яких додаткових угод, де сторони погоджують порядок повернення суми заборгованості, шляхом надання товару, між сторонами не укладались, а отже твердження відповідача, про відсутність перед позивачем заборгованості не підтверджено належними доказами, та не може бути взято судом до уваги.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки в порушення взятих на себе зобов'язань згідно з умовами Договору № 2/08 від 27.03.2008 р. відповідачем, на час прийняття рішення не здійснено повернення суми позики, а заборгованість відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 907501,36 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Крім суми заборгованості, позивач, на підставі п. 6.2 договору, просить стягнути з відповідача 606569,10 грн. пені, яка нарахована за період з 01.02.2009 р. по 26.04.2010 р.
Умовами п. 6.2 передбачено, що у разі порушення строків повернення позики, передбачених п. 5.1 договору, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,25 % від суми заборгованості за кожен день прострочки та 3 % річних від суми заборгованості.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у сумі 92764,04 грн., яка розрахована з додержанням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за період з 02.10.2009 р. (виникнення заборгованості, п. 5.1 договору) по 01.04.2010 р., а саме:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
907501.3602.10.2009 - 01.04.201018210.2500 %0.056 %*92764.04
Також, позивач на підставі п. 6.2 договору, просить стягнути з відповідача 3 % річних, які нараховані за період з 01.10.2009 р. по 26.04.2010 р.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 15439,95 грн., які нараховані за період з 02.10.2009 р. (виникнення заборгованості, п. 5.1 договору) по 26.04.2010 р., а саме:
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
907501.3602.10.2009 - 26.04.20102073 %15439.95
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи наведене вище, керуючись, ст.ст. 525, 526, 625, 1046, Цивільного кодексу України, ст. 179, 193, 216, 217, 218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фермерського господарства «БАТіяр»(07561, Київська область, Баришівський район, с. Поділля, вул. Шевченка, 7; код ЄДРПОУ 32886481) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс ЛТД»(02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101; код ЄДРПОУ 32710955) 907501,36 грн. заборгованості, 92764,04 грн. пені, 15439,95 грн. 3 % річних, а також судові витрати: 10157,06 грн. по сплаті державного мита та 156,72 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І.Привалов
Повне рішення складено - 17.09.2010 р.