01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"14" вересня 2010 р. Справа № 7/135-10
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРРОР», м. Київ,
до Приватного підприємства «Яготинські ковбаси», м. Яготин, Київська область,
про стягнення 4 922,66 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Наконечний О.В. -представник за довіреністю б/н від 01.08.2010 року;
від відповідача: не з'явились,
секретар судового засідання: Яцук Е.В.,
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРРОР»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №29/6-10 від 29.06.2010 року (вх. №3053 від 07.07.2010 року) до Приватного підприємства «Яготинські ковбаси»(далі - відповідач) про стягнення 4 922,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №145 від 01.06.2009 року, а саме щодо оплати в повному обсязі вартості поставленого товару, а тому просить суд стягнути з відповідача 4 608,00 грн. суму основного боргу, 74,61 грн. 3% річних та 240,05 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010 року було порушено провадження у справі №7/135-10 та призначено її розгляд на 10.08.2010 року.
У зв'язку з неявкою у судове засідання 10.08.2010 року представників відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладався на 14.09.2010 року.
В судовому засіданні 14.09.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представники відповідача у судове засідання 14.09.2010 року не з'явились. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.
На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:
01.06.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРРОР»(продавець за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «Яготинські ковбаси»(покупець за договором, відповідач у справі) був укладений договір купівлі-продажу №145 (далі -договір), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язався постачати кишкову оболонку та іншу тваринну сировину, або іншу оболонку чи сировину для харчового виробництва, з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.
Згідно п. 2.1. договору найменування та кількість товару зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору в незалежності від наявності або відсутності прямої вказівки про це в самих накладних.
Ціна на товар є договірною і формується у відповідності до прайс-листа продавця, діючого на момент відвантаження товару та вказується в накладних (п. 6.1. договору).
Пунктом 6.4. договору визначено, що покупець здійснює оплату за товар у повному обсязі не пізніше 2-х календарних днів з дати отримання рахунку продавця на попередню оплату товару, при цьому у випадку прострочення оплати названого рахунку, продавець за власним вибором має право не виконувати зобов'язання по поставці товару та повернути отримані кошти покупцю, а також має право поставити товар покупцю у відповідності до фактично діючих цін на товар на дату його передачі (відвантаження) з відповідним коригуванням кількості товару, що поставляється.
Даний договір, відповідно до п. 9.1. договору, набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2009 року. В будь-якому випадку цей договір є чинним до остаточного виконання сторонами взаємних зобов'язань.
15.09.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРРОР»на виконання умов договору поставило Приватному підприємству «Яготинські ковбаси»товари на загальну суму 4 908,53 грн. разом з ПДВ та виставило покупцю на цю суму рахунок-фактуру №СФ-0000637 від 15.09.2009 року. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копією видаткової накладної №м-915/0003 від 15.09.2009 року на суму 4 908,53 грн. та рахунком-фактурою №СФ-0000637 від 15.09.2009 року (оригінали оглянуті судом у судовому засідання) підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печаткою позивача.
Відповідач в особі Ціпов'яза Андрія Степановича отримав вищезазначений товар без будь-яких зауважень щодо його якості, кількості чи інших умов поставки.
Повноваження Ціпов'яза Андрія Степановича на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача підтверджуються оформленою належним чином довіреністю серії ЯОФ №563764 від 15.09.2009 року.
Оскільки позивач виставив відповідачеві рахунок-фактуру на оплату отриманого за видатковою накладною товару лише 15.09.2009 року (тобто в день поставки), і враховуючи, що термін оплати в рахунку та накладній сторонами визначено не було, позивач в порядку вимог ст. 530 ЦК України звернувся до Приватного підприємства «Яготинські ковбаси»шляхом направлення листа б/н від 02.12.2009 року з вимогою про сплату заборгованості у сумі 4 908,53 грн. за поставлений товар.
З наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку позивача вбачається, що 12.12.2009 року відповідач лише частково сплатив суму заборгованості, а саме в розмірі 300,53 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, які мають ознаки договору поставки, згідно якого, відповідно до ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач 02.12.2009 року звертався до відповідача з вимогою про сплату 4 908,53 грн. заборгованості за поставлену продукцію. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був оплатити вартість товару у семиденний строк з дня пред'явлення претензії, тобто до 09.12.2009 року, однак вказана заборгованість відповідачем була сплачена частково у сумі 300,53 грн.
Господарським судом встановлено, що станом на момент розгляду спору у господарському суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 4 608,00 грн. (4 908,53 грн. вартість поставленого товару -300,53 грн. сплачені відповідачем грошові кошти).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою накладною, проте доказів сплати повної вартості отриманого товару не надав.
За таких обставин, господарський суд визнає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу доведеною і такою, що підлягає задоволенню.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму боргу у розмірі 240,05 грн. та 3% річних у сумі 74,61 грн. Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних нарахувань та 3% річних (за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.0.1.») господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим, правомірним, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі, в сумі 4 922,66 грн., з яких 4 608,00 грн. сума основного боргу, 74,61 грн. 3% річних та 240,05 грн. інфляційні втрати.
Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Яготинські ковбаси»(07700, Київська область, Яготинськимй район, м. Яготин, вул. Заслонова, буд. 33, код ЄДРПОУ 34233624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРРОР»(03127, м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, буд. 120, корпус 1, код ЄДРПОУ 13698663) 4 608 (чотири тисячі шістсот вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 74 (сімдесят чотири) грн. 61 коп. 3% річних, 240 (двісті сорок) грн. 05 коп. інфляційних втрат, та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.