01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26
"16" липня 2010 р. Справа № 15/059-08/21/14
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Маляренко Г. С. (довіреність б/н від 27.05.2010 р.);
від третьої особи: не з'явились;
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного підприємства „Вулкан-2”, м. Черкаси
до Спільного Українсько-Йорданського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Катрін”, смт Калинівка, Васильківський район
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Васильківської міської ради Київської області, м. Васильків
про визнання відмови в погодженні оформлення права користування земельною ділянкою недійсною та зобов'язання вчинити певні дії
ПП „Вулкан-2” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Спільного Українсько-Йорданського підприємства у формі ТОВ „Катрін” про визнання відмови в погодженні оформлення права користування земельною ділянкою недійсною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем наступним.
15.11.2006 р. між ПП „Вулкан-2” та Спільним українсько-йорданським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Катрін” був укладений договір купівлі-продажу 25 частини комплексу площею 129, 5 кв.м. (загальна площа комплексу -1 025, 8 кв.м.), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3. Цього ж числа сторонами за договором був підписаний акт прийому-передачі нежитлових приміщень.
Згідно рішення Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації „Принцип” від 18.12.2006 р. у справі № ПВ-12-143/2006 належна позивачеві частка комплексу була виділена йому в натурі, додатковим рішенням суду від 25.12.2006 р. було встановлено, що 3/25 часток комплексу після виділу зі спільної часткової власності в натурі становлять окремий об'єкт нерухомого майна та вважається одним цілим.
Маючи намір передати об'єкт в заставу (для чого потрібен документ, що підтверджує право користування земельною ділянкою під будівлею), позивач з дотриманням вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України звернувся до відповідача з проханням погодити оформлення права користування земельною ділянкою, що знаходиться під об'єктом (листи № 8 від 22.02.2007 р., № 15 від 27.03.2007 р.). Відповідач листами № 48/03 від 09.03.2007 р. та № 69/04 від 10.04.2007 р. відмовив у погодженні, мотивуючи це тим, що у нього оформлений державний акт на право постійного користування землею та запропонував укласти з ним договір оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт.
На думку позивача, відмова відповідача є необґрунтованою, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди. В даному випадку власником оспорюваної земельної ділянки є Васильківська міська рада, відповідно, з нею і повинен укладатися договір оренди.
Придбані позивачем приміщення є його приватною власністю, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Відповідно до п. 5.4 Звіту про оцінку об'єкту від 14.11.2006 р., проведеної центром незалежної оцінки власності „Актив плюс”, площа земельної ділянки, що відноситься до об'єкта, становить 146, 0 кв.м. Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо будівля розміщена на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі її відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вона розміщена, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Аналогічну норму містить і ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України.
Надання земельних ділянок, що перебувають в комунальній власності, в оренду здійснюється в порядку, аналогічному передачі їх в постійне користування. Згідно ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки, звертається до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування з відповідним клопотанням, до якого обов'язково додаються документи, що обґрунтовують розмір, призначення та місце розташування земельної ділянки.
Оскільки обов'язок розробити проект відведення земельної ділянки в даному випадку покладений на позивача, відмова відповідача в наданні погодження оформлення права користування земельною ділянкою під об'єктом є, на думку позивача, порушенням його права на отримання земельної ділянки в порядку ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України.
Так, не отримавши погодження відповідача, позивач 22.02.2007 р. звернувся до Васильківської міської ради з заявою про надання дозволу на оформлення права користування частиною земельної ділянки, розташованої під об'єктом. Дана заява була розглянута на засіданні міжвідомчої комісії з розміщення продуктивних сил на території м. Васильків, яка рекомендувала позивачеві розробити проект розподілу території та отримати погодження суміжного землекористувача.
Таким чином, безпідставна відмова відповідача порушує права позивача, а саме: перешкоджає оформленню права користування земельною ділянкою під об'єктом та здійсненню позивачем господарської діяльності на ній.
У зв'язку із чим, позивач просить суд визнати відмову відповідача в погодженні оформлення права користування земельною ділянкою загальною площею 146, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, під належною позивачеві частиною комплексу площею 129, 5 кв.м., недійсною та зобов'язати відповідача надати згоду на оформлення позивачем права користування земельною ділянкою загальною площею 146, 0 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, під належною позивачеві частиною комплексу площею 129, 5 кв.м.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2008 р. (суддя Рябцева О. О.) порушено провадження у справі № 15/059-08 за позовом ПП „Вулкан-2” до Спільного Українсько-Йорданського підприємства у формі ТОВ „Катрін” про визнання відмови в погодженні оформлення права користування земельною ділянкою недійсною та зобов'язання вчинити певні дії. Також даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Васильківську міську раду Київської області.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.05.2008 р. (суддя Рябцева О. О.), повний текст якого підписаний 09.06.2008 р., у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2008 р. рішення господарського суду Київської області від 16.05.2008 р. у справі № 15/059-08 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2008 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 16.05.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.09.2008 р. у справі № 15/059-08, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Згідно резолюції керівництва суду від 15.12.2008 р. справу № 15/059-08 передано для нового розгляду судді Яремі В. А.
Ухвалою Верховного Суду України від 12.02.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 26.11.2008 р. у справі № 15/059-08.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2009 р. (суддя Ярема В. А.) прийнято до провадження справу № 15/059-08 за позовом ПП „Вулкан-2” до Спільного Українсько-Йорданського підприємства у формі ТОВ „Катрін” за участю третьої особи Васильківської міської ради Київської області про визнання відмови в погодженні оформлення права користування земельною ділянкою недійсною та зобов'язання вчинити певні дії та присвоєно їй номер № 15/059-08/21.
Рішенням господарського суду Київської області від 15.05.2009 р. (суддя Ярема В. А.), повний текст якого підписаний 28.05.2009 р., у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 15.05.2009 р. у справі № 15/059-08/21 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2009 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 15.05.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. у справі № 15/059-08/21, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Згідно резолюції керівництва суду від 22.12.2009 р. справу № 15/059-08/21 передано для розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2009 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 15/059-08/21 за позовом ПП „Вулкан-2” до Спільного Українсько-Йорданського підприємства у формі ТОВ „Катрін” за участю третьої особи Васильківської міської ради Київської області про визнання відмови в погодженні оформлення права користування земельною ділянкою недійсною та зобов'язання вчинити певні дії та присвоєно їй номер № 15/059-08/21/14.
Не погоджуючись із прийнятою постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2009 р., відповідач через Вищий господарський суд України 14.01.2010 р. подав на неї касаційну скаргу до Верховного Суду України.
Ухвалою Верховного Суду України від 04.03.2010 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2009 р. у справі № 15/059-08/21.
Згідно резолюції керівництва суду від 12.04.2010 р. справу № 15/059-08/21/14 передано для подальшого розгляду судді Бацуці В. М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2010 р. розгляд справи призначено у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 14.05.2010 р.
14.05.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав додаткові письмові пояснення № 123/Ю від 14.05.2010 р. з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02.12.2009 р., у яких позивач просить суд визнати відмову відповідача в погодженні вилучення земельної ділянки під належною позивачеві частиною комплексу недійсною та зобов'язати відповідача надати погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки під належною позивачеві частиною комплексу.
14.05.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.06.2010 р.
04.06.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.06.2010 р.
23.06.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав додаткові письмові пояснення № 165 від 22.06.2010 р. по суті спору, у яких він просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив б/н від 23.06.2010 р. на позов, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.
23.06.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.07.2010 р.
16.07.2010 р. у судовому засіданні представник відповідача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Представники позивача і третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча про судове засідання були повідомлені належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомили.
За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.
Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
15.11.2006 р. між ПП „Вулкан-2” та Спільним Українсько-Йорданським підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Катрін” було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, а саме: 3/25 частини комплексу, що складаються з приміщень: ХVІІІ - 78, 6 кв.м., ХІХ - 46, 7 кв.м., ХІ- 4, 2 кв.м., загальною площею 129, 5 кв.м., що розташовані в місті Василькові, Київська обл. по вул. Гагаріна, 3; на земельній ділянці розташований майновий комплекс під літерою „А”, з цегли, загальною площею 1 025, 8 кв.м. Відповідно до п. 2.1. цього договору цей продаж за домовленістю сторін вчиняється за 151 500, 00 грн.; оплата проводиться у безготівковій формі електронним платіжним дорученням на рахунок продавця. Пунктом 2.2. договору встановлено, що продавець своїм підписом під цим договором підтверджує факт повного розрахунку з покупцем за продане вищевказане приміщення, одержання від покупця грошей в сумі 151 500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.11.2006 р. та відсутністю, стосовно покупця, будь-яких претензій фінансового характеру. Згідно п. 4.10. договору право власності на придбане майно виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього договору. Договір нотаріально посвідчено 15.11.2006 р. приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Тарасовою Л. Г. та зареєстровано в реєстрі за № 1798. 21.11.2006 р. договір купівлі-продажу було зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.
15.11.2006 р. між сторонами у справі підписано акт приймання-передачі нежилого приміщення до договору купівлі-продажу від 15.11.2006 р., згідно якого продавець здав, а покупець прийняв у власність нежиле приміщення, розташоване в м. Василькові по вул. Гагаріна, 3, розміри ХVІІІ - 78, 6 кв.м., ХІХ - 46, 7 кв.м., ХІ - 4,2 кв.м., загальною площею 129, 5 кв.м.; приміщення знаходиться в задовільному стані, претензій сторони одна до другої не мають.
Рішенням від 18.12.2006 р. № ПВ-12-143/2006 Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації „Принцип” виділено в натурі позивачеві 3/25 часток із спільної часткової власності на комплекс, що розташований в м. Василькові Київської області по вул. Гагаріна, 3, а саме: приміщення ХVІІІ - 78, 6 кв.м., приміщення ХІХ - площею 46, 7 кв.м., приміщення ХІ - площею 4, 2 кв.м., загальною площею 129, 5 кв.м.
Додатковим рішенням від 25.12.2006 р. № ПВ-12-143/2006 Постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації „Принцип” було встановлено, що 3/25 часток комплексу, що розташований в м. Василькові Київської області по вул. Гагаріна, 3, а саме: приміщення ХVІІІ - 78, 6 кв.м., приміщення ХІХ - площею 46, 7 кв.м., приміщення ХІ - площею 4, 2 кв.м., загальною площею 129, 5 кв.м. після виділу з спільної часткової власності в натурі становлять окремий об'єкт нерухомого майна та вважається одним цілим.
Як вбачається з витягу № 13473486 від 06.02.2007 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно Васильківського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, нежиле приміщення за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, зареєстровано 06.02.2007 р. на праві приватної власності за ПП „Вулкан-2” на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу, рішення Третейського суду від 18.12.2006 р. № ПВ-12-143/2006 та додаткового рішення Третейського суду від 25.12.2006 р.
Листом № 6 від 22.02.2007 р. позивач звернувся до Голови Васильківської міської ради, в якому просив у зв'язку з придбанням нежитлового приміщення загальною площею 129, 5 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, надати дозвіл на оформлення права користування земельною ділянкою.
Листом № 8 від 22.02.2007 р. позивач також звернувся до відповідача з проханням погодити оформлення права користування земельною ділянкою, що знаходиться під частиною нежилого приміщення за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Гагаріна, 3.
Листом № 48/03 від 09.03.2007 р. відповідач відмовив позивачу у такому погодженні, мотивуючи це тим, що у нього оформлений державний акт на право постійного користування землею та запропонував укласти з ним договір оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт.
Листом № 15 від 27.03.2007 р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням надати погодження на оформлення права користування земельною ділянкою під придбаною частиною комплексу.
Листом № 69/04 від 10.04.2007 р. відповідач повторно відмовив позивачу у такому погодженні, мотивуючи це тим, що спірна земельна ділянка згідно з державним актом на право постійного користування землею закріплена за відповідачем.
Рішенням Міжвідомчої комісії з розміщення продуктивних сил на території м. Васильків від 06.09.2007 р. рекомендовано ПП „Вулкан-2” розробити проект розподілу території, отримати погодження суміжного землекористувача. В разі недосягнення згоди користувача питання вирішується в судовому порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням № 244 від 21.08.2001 р. Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області надано Спільному Українсько-Йорданському підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю „Катрін” в постійне користування земельну ділянку загальною площею 0, 1021 га та в тимчасове користування на умовах оренди строком на три роки земельну ділянку загальною площею 0, 0254 га.
Відповідно до державного акту на право постійного користування землею № 000146 серії І-КВ 21.11.2001 р. відповідачу, на підставі рішення Васильківської міської ради Київської області від 21.08.2001 р. № 244, було надано у постійне користування 0, 1021 га землі під існуючим майновим комплексом за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 72.
Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві з урахуванням додаткових письмових пояснень просить суд визнати відмову відповідача в погодженні вилучення земельної ділянки під належною позивачеві частиною комплексу недійсною та зобов'язати відповідача надати погодження на вилучення з постійного користування земельної ділянки під належною позивачеві частиною комплексу. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує положеннями ст. ст. 116, 120, 124 -126, 142, 149 - 151 Земельного кодексу України, ст. ст. 182, 331, 377, 657 Цивільного кодексу України та іншими положеннями вказаних кодифікованих актів.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із набуттям, припиненням, захистом права користуванням землею здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі” і іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Згідно ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до ст. 116 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 120 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Частиною 1 ст. 123 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Згідно ч. 1, 2 ст. 124 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Пунктом а) ст. 141 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як - добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частинами 3, 4 ст. 142 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1, 2, 10 ст. 149 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.
Згідно ст. 151 цього ж кодексу (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Погодження місць розташування об'єктів, розмірів передбачуваних для вилучення (викупу) земельних ділянок та умов їх відведення провадиться відповідними сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення цих ділянок, а також Верховною Радою України.
Юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місць розташування об'єктів до відповідної сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо об'єктів, вилучення яких провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Севастопольської міської державної адміністрації.
До клопотання додаються необхідні матеріали та розрахунки.
Відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.
Якщо погодження місця розташування об'єкта провадиться районною, обласною державною адміністрацією, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, сільська, селищна, міська рада готує свій висновок і подає матеріали на погодження до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської чи Севастопольської міської, районної ради або районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
Районна державна адміністрація розглядає у місячний строк матеріали погодження місця розташування об'єкта, під який має право вилучати земельну ділянку, або подає свій висновок до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація розглядають подані матеріали і погоджують місце розташування об'єкта, під який мають право вилучати земельну ділянку.
Матеріали погодження місця розташування об'єкта, що провадиться Кабінетом Міністрів України, подаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією із своїм висновком центральному органу виконавчої влади по земельних ресурсах, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає свої пропозиції до Кабінету Міністрів України.
Кабінет Міністрів України розглядає ці матеріали і приймає відповідне рішення, а з питань, що погоджуються Верховною Радою України, подає їй свої пропозиції.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські ради подають до Верховної Ради України пропозиції щодо вилучення особливо цінних земель із земель комунальної власності.
Матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.
У разі відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної, міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта ці питання вирішуються у судовому порядку.
У разі задоволення позову щодо оскарження відмови власника землі або землекористувача, сільської, селищної міської ради, органів державної влади у погодженні місця розташування об'єкта рішення суду є підставою для розробки проекту відведення земельної ділянки.
Пунктом 3.4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-06/15 від 02.02.2010 р. „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” передбачено, що право користування (в т. ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості, винятково за умови, якщо в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене.
У вирішенні спорів про право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, судам слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень статті 377 ЦК України і статті 120 ЗК України.
При цьому, реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження.
Разом з тим, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не на підставі договору відчуження не тягне за собою безумовного переходу права власності на земельну ділянку під об'єктом нерухомості, а вимагає в цьому випадку окремого договірно-правового регулювання шляхом укладання відповідних цивільно-правових угод між власником земельної ділянки і власником споруди в установленому порядку. При цьому, закон не встановлює обов'язковість укладання чи поновлення з вказаних підстав договору оренди земельної ділянки, на якій розташована будівля, проте визначає переважне право власника об'єкта нерухомості на ділянку, на якій він розташований.
Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у зв'язку із набуттям права власності на нежиле приміщення за адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Гагаріна, 3, у позивача відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України виникло лише право на оформлення права на земельну ділянку (права власності, права користування тощо), на якій знаходиться вищевказане приміщення, у розмірі необхідному для його обслуговування.
Однак, оформлення позивачем в даному випадку права користування на земельну ділянку, на якій розташовано вищевказане нежиле приміщення, і передача уповноваженими органами у користування такої земельної ділянки позивачу, за обставин, що така земельна ділянка перебуває у користуванні іншої особи -у відповідача, можливі лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому земельним законодавством України, і припинення у встановленому порядку права користування відповідача на таку земельну ділянку.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що вилучення міською радою земельної ділянки, наданої у користування відповідачу, для подальшого оформлення права користування і передачі її позивачу можливе -за наявності на таке вилучення і погодження місця розташування земельної ділянки - згоди землекористувача -відповідача.
Надання відповідачем погодження місця розташування земельної ділянки та згоди на вилучення земельної ділянки для суспільних та інших потреб є його правом, а не обов'язком, а тому, за таких обставин, відповідач не може порушити і не порушив право позивача на оформлення права користування земельною ділянкою.
Отже, за таких обставин, вилучення у відповідача земельної ділянки і оформлення щодо неї права користування на користь позивача відповідно до положень ст. ст. 149, 151 Земельного кодексу України можливе без згоди землекористувача - відповідача за ініціативою (зверненням) власника земельної ділянки - міської ради у інший спосіб - у судовому порядку і з інших підстав. Тобто за відсутності такої згоди відповідача вилучення відбувається на підставі рішення про примусове вилучення земельної ділянки. В такому випадку у разі незгоди землекористувача - відповідача з вилученням земельної ділянки питання про примусове її вилучення вирішується у судовому порядку і з інших підстав.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, та те, що будь-які права позивача у спірних відносинах відповідачем не порушувались, що позивачем при зверненні до суду не вірно обрано спосіб захисту свого права на оформлення права користування спірною земельною ділянкою, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Суддя В. М. Бацуца
Повний текст рішення підписаний
13 вересня 2010 р.