01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" травня 2010 р. Справа № 10/073-10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/073-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Родоніт», м. Київдо товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»,
м. Буча
про стягнення 26789,38 грн.
Представники:
від позивача: Лісовенко Т.В. -довіреність № 12/10 від 12.04.2010 р.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Родоніт» (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(далі-відповідач) з вимогою про стягнення з останнього 26789,38 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого, на підставі накладних товару, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 25902,72 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховані 183,09 грн. 3 % річних та 703,57 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 29.03.2010 р. порушено провадження у справі № 10/073-10 та призначеної її до розгляду.
В судових засіданнях 13.04.2010 р. та 18.05.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судові засідання 13.04.2010 р. та 18.05.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення ухвали суду від 29.03.2010 р. та відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвали суду від 13.04.2010 р., вимоги ухвал суду від 29.03.2010р. та від 13.04.2010 р. не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті господарський суд Київської області, -
Позивачем, на підставі видаткових накладних № РНр-001883 від 12.02.2009 р. на суму 14509,98 грн., № РНр-002269 від 19.02.2009 р. -6046,50 грн., №РНр-003841 від 19.03.2009 р. -3652,92 грн., № РНр-004227 від 26.03.2009 р. -4132,32 грн. поставлено, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 28341,72 грн., що також підтверджується наявними в матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв.
Відповідно до наданих позивачем відомостей про вантаж до товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв між сторонами обумовлені назва, кількість, ціна товару, що поставляється.
Також в якості доказу передання відповідачеві товару, позивачем надані податкові накладні № 001883 від 12.02.2009 р., № 002269 від 19.02.2009 р., № 003841 від 19.03.2009 р., № 004227 від 26.03.2009 р., які підтверджують сплату податку на додану вартість.
Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до наявного в матеріалах справи повернення постачальника № 0429 від 09.04.2009 р., відповідачем було повернуто, а позивачем прийнято товар на суму 2439,00 грн. Інших повідомлень про повернення відповідачем позивачу товару матеріали справи не містять.
Вартість товару, поставленого позивачем згідно з видатковими накладними № РНр-001883 від 12.02.2009 р., № РНр-002269 від 19.02.2009 р., №РНр-003841 від 19.03.2009 р., № РНр-004227 від 26.03.2009 р. та враховуючи часткове повернення товару, на підставі накладної № 0429 від 09.04.2009 р., залишена відповідачем не сплаченою, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у сумі 25902,72 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
11.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 557 на суму 25902,72 грн., отримання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення, в якій позивач пропонує протягом десяти днів здійснити відповідачем оплату заборгованості у сумі 25902,72 грн.
Проте, відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату вартості товару не здійснив.
Між позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що станом на 09.04.2009 р. сальдо на користь позивача становить 25902,72 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судові засідання від 13.04.2010 р. та 18.05.2010 р. не з'явився, письмових пояснень та доказів оплати вартості отриманого товару не надав.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 25902,72 грн. за товар, поставлений на підставі видаткових накладних № РНр-001883 від 12.02.2009 р., № РНр-002269 від 19.02.2009 р., №РНр-003841 від 19.03.2009 р., № РНр-004227 від 26.03.2009р., на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 25902,72 грн. заборгованості підлягає задоволенню.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 183,09 грн. та інфляційні втрати у сумі 703,57 грн., які нараховані за період з 25.11.2009 р. по 19.02.2010 р.
Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат і 3 % річних, та задоволено їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(08292, Київська область, м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А; код ЄДРПОУ 35095803) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Родоніт» (02660, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 101-А; код ЄДРПОУ 34425622) 25902,72 грн. заборгованості, 183,09 грн. 3 % річних, 703,57 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 267,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов