ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/124-40/37928.09.10
За позовом Приватного підприємства "Паллада-2002"
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву
про зобов'язання внести зміни до договору оренди
за участі прокуратури м. Києва
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники сторін :
від прокуратури: Некрасов О.М. - за посвідченням
від позивача: Прокопенко О.В. - представник за довіреністю б/н від 25.09.2010,
Дзюбенко С.О. - представник за довіреністю б/н від 25.09.2010,
від відповідача: Лавська Т.М. - представник за довіреністю № 89 від 27.09.10р.
В судовому засіданні 28.09.10, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "Паллада-2002" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про зобов'язання внести зміни до договору оренди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно відмовляється від підписання проекту договору про внесення змін до договору оренди № 774 в частині продовження строку дії договору оренди № 774 від 21.07.04 р. на 10 років. Крім того, позивач зазначає, що наказом ФДМУ від 29.06.05 № 1821 „Про запровадження мінімального терміну дії договорів оренди державного майна” та Указом Президента України „Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва” від 12.05.05 № 779/2005 передбачено необхідність вжиття в установленому порядку заходів щодо запровадження мінімального терміну дії договорів оренди державного майна не менше трьох років, за умови, якщо орендар не пропонує менший термін.
Ухвалою суду від 14.03.08 порушено провадження у справі № 32/124 та призначено до розгляду на 21.03.08.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.03.08 у справі № 32/124 позовні вимоги Приватного підприємства "Паллада-2002" задоволено повністю, зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-г; рахунок № 35213017000034 в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві; МФО 820019; код 19030825) внести зміни до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 774 від 21.07.2004, який укладений між Приватним підприємством “Паллада-2002” (01014, м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 5; рахунок № 26004501024244 в КРД “Райффайзен Банк Аваль”; МФО 322904; код 32249475) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-г; рахунок № 35213017000034 в Головному управлінні Державного казначейства України у м. Києві; МФО 820019; код 19030825) на умовах, викладених у проекті договору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.08 у справі №32/124 рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.08 р. у справі №32/124 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.10 у справі №32/124 касаційне подання Заступника прокурора м. Києва вирішено задовольнити частково, рішення Господарського суду м. Києві від 21.03.08 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
При цьому, приймаючи 14.06.10 постанову, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у справі, не врахував, що відповідно до ч.2 ст. 5 ЗУ „Про приватизацію державного майна” загальнодержавне значення мають, зокрема, акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, гідротехнічні споруди тощо. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку не враховано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін (ст. 651 ЦК України), що також передбачено і п.10.4 договору № 774.
Відповідно до резолюції Голови Господарського суду міста Києва справу № 32/124 передано на новий розгляд судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою суду від 27.07.10 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу до свого провадження, присвоїла справі №32/124-40/379 та призначила її до розгляду в судовому засіданні на 16.09.10.
У судове засідання, призначене на 16.09.10, представники відповідача та прокуратури з'явились, надали пояснення на виконання вимог ухвали суду від 27.07.10, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечують в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання 16.09.2010 не з'явився, проте 15.09.10 р. через службу діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку відпусткою представника. Суд задовольнив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, та керуючись ст. 77, 86 ГПК України Господарський суд відкладав розгляд справи на 28.09.2010 року.
У судове засідання 28.09.10, представники сторін з'явились, представник позивача надав нормативне обґрунтування відсутності заборони на оренду берегоукріплення.
Судом заслухані пояснення представників сторін та прокуратури, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:
21.07.2004 між приватним підприємством „Пал лада-2002” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 774.
На виконання умов договору, передбачених пунктом 1.1 договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 774 від 21.07.2004, відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно -споруду, загальною площею 720 кв.м. (довжиною 60 п.м.), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, між причалами № 5 та № 6, що знаходиться на балансі ВАТ «Київський річковий порт», що підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, між причалами № 5 та № 6. Майно передане в оренду з метою розміщення стоянки плавзасобів.
Відповідно до п. 10.1 договору оренди № 774 від 21.07.2004 договір укладено строком на 11 місяців, з 21.07.04 по 21.06.05 включно.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.07.05 у справі № 24/405, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.05 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.06, було зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна по м. Києву подовжити термін дії договору оренди № 774 від 21.07.04 з ПП „Паллада-2002” на тих самих умовах терміном на 5 років.
28.08.06 на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.05 № 24/405 між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір № 1 про внесення змін і доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 774 від 21.07.04.
Зазначеним додатковим договором № 1 було подовжено строк дії договору оренди № 774 від 21.07.04 на тих самих умовах по 22.06.2010 року.
16.02.2007 сторони уклали додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди № 774 від 21.07.2004, яким було викладено п.1.1 договору в наступній редакції: „Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно -споруду, загальною площею 720 кв.м. (довжиною 60 п.м.), розміщене за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, між причалами № 5 та № 6 на р. Дніпро, що знаходиться на балансі ВАТ «Київський річковий порт»(надалі -балансоутримувач), але не ввійшло до його статутного фонду, вартість якого становить за експертною оцінкою станом на 30.04.2004 р. -86447,37 грн. Майно передане в оренду з метою розміщення стоянки плавзасобів.” Крім того, вказаним додатковим договором сторони внесли зміни в договір оренди в частині розміру та порядку нарахування орендної плати.
25.01.2008 позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву з письмовою пропозицією № 25 про внесення змін до договору оренди № 774 від 21.07.2004 року стосовно встановлення строку дії договору - десять років та надав відповідачу два примірника проекту договору про внесення змін до договору оренди № 774 від 21.07.2004 та додаткового договору № 1 від 28.08.2006.
09.02.2008 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву листом № 30-04/1130 повідомило позивача, про те, що строк дії договору оренди № 774 від 21.07.2004 продовжено до 22.06.2010, в зв'язку з чим, питання про подальше продовження його дії буде вирішуватись у строки, визначені ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 764 ЦК України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до договору оренди в частині продовження строку його дії на 10 років, так само як і станом на день звернення до суду -12.03.2008, договір оренди № 774 від 21.07.2004 був діючим, закінчення договору мало відбутись лише у червні 2010 року, таким чином позивач передчасно звернувся до суду, оскільки його права відповідачем не порушувались і не оспорювались.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1. ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. (ч.2 ст. 652 ЦК України).
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження фактів істотної зміни обставин, що згідно ст. 652 ЦК України можуть бути підставою для внесення змін до договору за рішенням суду.
Крім того, згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна".
Частиною 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
Загальнодержавне значення, з огляду на положення п. “г” ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", зокрема, мають:
акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій;
водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні захисні споруди.
Правилами технічної експлуатації річкових портових гідротехнічних споруд, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 29.03.2004 р. № 251, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.07.2004 р. за № 932/9531 (із змінами та доповненнями) берегоукріплювальна споруда визначається як гідротехнічна споруда для захисту берега від розмивання і обвалів, а гідротехнічна споруда (ГТС) - як споруда для використання водних ресурсів, а також для боротьби із шкідливою дією вод (п. 1.4).
Таким чином, державне нерухоме майно, що є предметом договору оренди № 774 від 21.07.04 є гідротехнічною спорудою і в силу норм ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", і не може бути об'єктом оренди.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 1 та ст. 2 ГПК України правом на звернення до господарського суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу наділені підприємства та організації, права та інтереси яких дійсно порушені.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами.
Враховуючи викладене вище, та ту обставину, що позивачем не доведено порушення чи оспорювання відповідачем його прав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову відмовити
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 04.10.2010р.