ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/32310.09.10
За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”
доЗакритого акціонерного товариства “Ремдизель”
простягнення 215 397,43 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники сторін:
Від позивачаГаркавенко С.В. -представник за довіреністю від 03.06.2010 р.
Від відповідача не з'явився
10.09.2010 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Київенерго” звернулася до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Ремдизель” 193 293,50 грн. заборгованості з оплати поставленої електричної енергії за договором від 22.06.2007 р., 13 257,30 грн. пені, 6 497,39 грн. інфляційної складової боргу та 2 349,24 грн. 3 % річних.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/323 від 30.07.2010 р., яку призначено до розгляду на 26.08.2010 р.
16.08.2010 р. від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через перебування всіх працівників підприємства у неоплачуваній відпустці до 31.08.2010 р.
Ухвалою від 26.08.2010 р. розгляд справи було відкладено на 10.09.2010 р.
У судове засідання, призначене на 26.08.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали від 30.07.2010 р. не виконав. Представник позивача надав додаткові документи по справі, частково виконавши вимоги ухвали про порушення провадження.
10.09.2010 р. в судове засідання відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Представник позивача доповів суду обставини прострочення відповідача щодо розрахунків за договором та подав заяву про припинення провадження у справі в частині стягнення 35 000,00 грн. через перерахування відповідачем вказаної суми після порушення провадження у справі № 46/323 та просив стягнути з відповідача 148 293,50 грн. боргу, 13 257,30 грн. пені, 6 497,39 грн. інфляційної складової боргу та 2 349,24 грн. 3 % річних, а також покласти на останнього судові витрати по справі.
На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 22.06.2007 р. з додатками, розрахунок ціни позову, розрахунок основного боргу, звіти та спірний період надання послуг, рахунки-розшифровки, акти приймання-передачі товарної продукції, довідку про надходження коштів.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
22.06.2007 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” та Закритим акціонерним товариством “Ремдизель” укладено договір № 10576 о/р 1057013, за умовами якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок, а відповідач -оплачувати вартість використаної (купленої) електричної енергії.
Згідно з п. 5 додатку 2.1 до договору відповідач зобов'язаний щомісячно направляти свого представника до позивача для надання звіту за використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та отримання розрахункових документів, які видаються на основі наданих звітів про використану електричну енергію за розрахунковий період з зазначенням дати надання звіту та дати отримання рахунку на сплату (акт приймання-передачі товарної продукції, рахунок-фактура). Крім цього, відповідач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.
Відповідно до п. 13 додатку 2.5 до договору відповідач зобов'язаний до першого числа поточного місяця здійснити попередню оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем у розмірі 100 % від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.
За твердженнями позивача, станом на 01.07.2010 р. заборгованість відповідача за договором становила 193 293,50 грн.
Зазначені твердження позивача знаходять своє документальне підтвердження у матеріалах справи, де містяться звіти за спірний період надання послуг, рахунки-розшифровки, акти приймання-передачі товарної продукції, розрахунок ціни позову та розрахунок основного боргу, що проведений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору. Вказаними доказами стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом періоду з 01.11.2009 р. по 01.07.2010 р. електричної енергії на суму 353 316,68 грн. та її часткова оплата в сумі 160 023,18 грн. на час звернення позивача до суду з даним позовом.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ході розгляду спору по суті представник позивача надав суду докази перерахування відповідачем у серпні та вересні 2010 року 35 000,00 грн. боргу за договором та просив у зв'язку з цим припинити провадження у справі на зазначену суму.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі в разі відсутності предмету спору.
Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 35 000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню.
Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 13 257,30 грн. пені, 6 497,39 грн. інфляційної складової боргу та 2 349,24 грн. 3 % річних.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7 додатку № 4 до договору від 14.10.2008 р. сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством.
Як вбачається з приєднаного до позову розрахунку, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, а також факти часткового погашення боргу до періоду, в якому здійснювалося його оплата, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а тому вони підлягають задоволенню судом відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки звернення позивача до суду з даним позовом, було обумовлене порушенням відповідачем зобов'язань за договором.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі у частині вимог про стягнення 35 000,00 грн. боргу припинити.
2. В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Ремдизель” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 28, ідентифікаційний код 31514651) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 148293 (сто сорок вісім тисяч двісті дев'яносто три) грн. 50 коп. боргу, 6 497 (шість тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 39 коп. інфляційної складової боргу, 2 349 (дві тисячі триста сорок дев'ять) грн. 24 коп. 3 % річних, 13 257 (тринадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 30 коп. пені, 2 153 (дві тисячі сто п'ятдесят три) грн. 97 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 15.09.2010 р.