ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/34717.09.10
За позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1
доПриватного підприємства «Крона -В»
простягнення 308 863,34 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. № б/н від 26.08.2010 року;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Крона -В» про стягнення 292 800,00 грн. -заборгованості по орендних платежах, 7 279,34 грн. -інфляційних втрат та 8 784,00 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов'язання щодо своєчасної сплати орендних платежів за Угодою № 2008/Ентузиастів-25/ОБ/31.05. оренди обладнання від 31 травня 2008 року.
Ухвалою від 30.07.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.08.2010 року.
В судовому засіданні 30.08.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 30.08.2010 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 30.08.2010 року розгляд справи було відкладено на 17.09.2010 року.
В судовому засіданні 17.09.2010 року представник позивача подав письмові пояснення по справі та надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 17.09.2010 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Крім того, позивач додав до позовної заяви заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд накласти арешт на все майно та кошти відповідача.
Проаналізувавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Разом з тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. При цьому в заяві про вжиття заходів забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За таких обставин, проаналізувавши вищезазначену заяву та заслухавши пояснення представника позивача, суд визнав заяву позивача такою, що не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином те, що невжиття заходів до забезпечення позову ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду, а також не надано суду належних доказів того, що грошові кошти можуть зникнути, зменшитись або передатись іншим особам.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 17.09.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
31 травня 2008 року між Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, іменоване надалі «Орендодавець»(позивач) та Приватним підприємством «Крона -В», іменоване надалі «Орендар»(відповідач) була укладена Угода № 2008/Ентузиастів-25/ОБ/31.05 оренди обладнання (далі -Угода), відповідно до пункту 1.1 якої орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування без права власності обладнання для здійснення торгової діяльності, згідно актів переміщення обладнання, які являються невід'ємною частиною даної Угоди.
Відповідно до пункту 3.1 Угоди орендна плата встановлюється в розмірі 10 000,00 доларів США на місяць ( в гривнях по середньому комерційному курсу (купівля + продаж: 2) на 1-ше число наступного за розрахунковим місяцем).
- при падінні середнього курсу долара США нижче 5-00 грн. за 1 долар США, рахувати орендну плату з розрахунку 5-00 грн. за 1 долар США;
- при значному підвищенні середнього курсу долара США, рахувати орендну плату з розрахунку орендна плата на перший місяць оренди + офіційний індекс інфляції за минулий період.
Згідно з пунктом 3.2 Угоди розмір орендної плати у зв'язку з інфляцією не може збільшуватися або зменшуватися на протязі дії угоди без згоди іншої сторони.
Пунктом 3.3 Угоди сторони узгодили, що орендар повинен сплачувати орендну плату незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно до 15-го числа наступного місяця.
01 січня 2009 року між сторонами було укладено Доповнення № 1 до Угоди № 2008/Ентузиастів-25/ОБ/31.05. від 31.05.2008 року, згідно якої сторони узгодили, що пункт 3.1 Угоди з 01.01.2009 року читати як: орендна плата встановлюється: за січень 2009 року в розмірі 60 000,00 грн. за місяць. В подальшому, орендна плата розраховується так: орендна плата за попередній місяць помножити на офіційний індекс інфляції за попередній місяць.
На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач передав, а відповідач прийняв у платне строкове користування орендоване обладнання, що засвідчується актами переміщення на склад № МА-0000001 від 31.05.2008 року на суму 330 000,00 грн. та № МА-0000002 від 31.05.2008 року на суму 77 300,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір орендної плати за користування об'єктом оренди за період з жовтня 2009 року по лютий 2010 року складає 292 800,00 грн., що засвідчується актами прийому виконаних робіт, рахунками та порядком розрахунків визначеним сторонами.
В свою чергу, відповідач своєчасно та в повному обсязі орендну плату за вищевказаний період не оплатив, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 292 800,00 грн.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість останнього перед позивачем становить 292 800,00 грн.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Згідно зі статтею 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості по орендні обладнання нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 292 800,00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 8 784,00 грн. та 7 279,34 грн. -інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням прострочення по сплаті грошового зобов'язання, пункту 3.3 Договору та періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині, підлягають задоволенню частково, а саме інфляційні втрати в сумі 2 217,37 грн., а 3% річних в сумі 3 338,80 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Крона -В» (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Ентузіастів, буд. 25, код ЄДРПОУ 35182581) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: 02068, АДРЕСА_1; фактична адреса: 02081, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 292 800 (двісті дев'яносто дві тисячі вісімсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 217 (дві тисячі двісті сімнадцять) грн. 37 коп. -інфляційних втрат, 3 338 (три тисячі триста тридцять вісім) грн. 80 коп. -3% річних, 2 983 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 56 коп. - державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 97 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом
Суддя О.М. Спичак
Дата підписання рішення
04.10.2010 року