15 липня 2024 року №320/8371/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної поліції України, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 08.03.2023 №504 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора поліції, головного оперуповноваженого 1-го відділу 2-го управління Департаменту карного розшуку Національної поліції України ОСОБА_1 .
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що до нього застосовано дисциплінарне стягнення за прибуття на службу з ознаками алкогольного сп'яніння та безпідставну відсутність на службі в робочій час неправомірно, без обґрунтованих та підтверджених належним чином підстав.
На думку позивача, ним під час виконання завдань та проведення стабілізаційних заходів у відрядженні в Миколаївській та Херсонській областях належним чином виконувалися приписи законодавства та службові обов'язки з дотриманням службової дисципліни та присяги працівника поліції. Разом з тим, обставини, на які посилається відповідач у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, не відповідають дійсним обставинам справи, що свідчить про необ'єктивне та упереджене службове розслідування. Зокрема, як вказує позивач, під час проведення службового розслідування дисциплінарна комісія не в повній мірі дослідила всі обставини, не врахувала ступінь вини позивача, обставини, що пом'якшують відповідальність, попередню поведінку позивача та його ставлення до служби. Не враховано відповідачем надану позивачем виписку №2539 Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради від 03.12.2022, а також той факт, що відсутність позивача на службі 03.12.2022 без поважних причин зумовлена необхідністю проходження позивачем освідування на стан сп'яніння у зв'язку з необґрунтованим обвинуваченням відповідача.
Також позивач вказує, що в порушення частини сьомої статті 19 Дисциплінарного Статуту НПУ зміст наказу за результатами проведеного службового розслідування не було оголошено по особовому складу органу поліції. Крім того, наказ, на думку позивача, не містить достатніх доказів вчинення останнім дисциплінарного проступку, що також свідчить про його протиправність.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вказаною ухвалою суд також витребував від позивача докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме: письмові пояснення про причини відмови від проходження 03.12.2022 в ГУ НП в Херсонській області освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Drager Alkotest та подальшого проходження дослідження стану алкогольного сп'яніння за допомогою того ж алкотестера Drager Alkotest; письмові пояснення про те, чи було здійснено у Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради лабораторне дослідження крові позивача на вміст алкоголю (якщо було - надати результати такого лабораторного дослідження); оригінал виписки №2539 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого), складеної Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради щодо проведення дослідження позивача 03.12.2022 о 13:45, копія якої додана до матеріалів позовної заяви; докази інформування керівництва про результати дослідження стану алкогольного сп'яніння у Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради (надання виписки №2539 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого)); письмові пояснення щодо причини відсутності позивача на службі 03.12.2022 з 11:00 до 13:00, з урахуванням того, що проведення дослідження позивача було проведено Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради 03.12.2022 о 13:45; документально підтверджені письмові пояснення щодо отримання дозволу від керівника на відсутність на службі 03.12.2022 з 11:00 до 13:00 (відповідний рапорт тощо).
Від відповідача суд витребував: копію особовою справи позивача; копію матеріалів службового розслідування, за результатом якого був прийнятий спірний наказ від 08.03.2023 №504; інформацію, на підставі якої було призначено проведення службового розслідування (відповідний рапорт тощо); письмові пояснення про те, чи був зафіксований факт відсутності позивача на службі 03.12.2022 з 11:00 до 13:00; копію наказу Національної поліції України від 29.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану»; документально підтверджені письмові пояснення про те, чи попереджав позивач свого керівника про необхідність відсутності на службі 03.12.2022 з 11:00 до 13:00 та чи отримував відповідний дозвіл (відповідний рапорт тощо); документально підтверджені письмові пояснення про те, чи інформував позивач своє керівництво про результати дослідження стану алкогольного сп'яніння у Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради (надання виписки №2539 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого)).
На виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 позивачем надано до суду письмові пояснення, а також оригінал виписки №2539 з медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого), складеної Комунальним некомерційним підприємством "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради щодо проведення дослідження позивача 03.12.2022 о 13:45 та докази інформування керівництва про результати дослідження стану алкогольного сп'яніння у Комунальному некомерційному підприємстві "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради, а саме копії повідомлень керівників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через меседжер "WhatsApp".
Національною поліцією України до суду подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Так, відповідач вказує, що ним на підставі результатів перевірки щодо порушення службової дисципліни позивачем встановлено, що останній 03.12.2022 був відсутній на робочому місці у період часу з 08:45 до 09:30 та з 11:00 до 18:00 та, ймовірно, перебував у стані алкогольного сп'яніння. За результатами службового розслідування, на основі аналізу зібраних матеріалів, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях позивача вбачаються порушення вимог пунктів 1,2 частини першої статі 18 Закону України «Про національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 наказу НПУ від 29.09.2022 №568 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", що виразилося у невиконанні 03.12.2022 усних наказів (вимог) про проходження освідування на стан сп'яніння на території ГУНП та надалі в Миколаївській міській лікарні №1; самовільному залишенні 03.12.2022 близько 11:00 території ГУНП в Херсонській області без дозволу керівників; відсутності 03.12.2022 протягом робочого дня з 11:00 до 13:00 на території ГУНП в Миколаївській області.
Відповідачем також зазначено, що службові характеристики позивача свідчать про неналежне виконання останнім службових обов'язків, про незнання позивачем у повному обсязі наказів, інструкцій та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, та про неорганізованість та низьке почуття відповідальності у позивача. Разом з тим, вказується й про те, що позивач був притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 9 разів.
Вважаючи, що дисциплінарна комісія під час проведення службового розслідування в повній мірі дослідила всі обставини справи та дійшла об'єктивного висновку про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, а оскаржуваний наказ правомірним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідачем на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 також надано копії матеріалів службового розслідування, що проводилося на підставі наказу НПУ від 27.01.2023 №56, копію наказу від 08.03.2023 №504; копію наказу НПУ від 09.08.2022 №56, а також копію особовою справи позивача.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що у задоволенні даного адміністративного слід відмовити, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 проходить службу на посаді головного оперуповноваженого 1-го відділу (організації розкриття злочинів проти особи) 2-го управління (розкриття злочинів проти особи) Департаменту карного розшуку Національної поліції України (далі - ДКР НПУ).
Наказом НПУ від 15.11.2022 № 1920 «Про відрядження працівників Національної поліції України» ОСОБА_1 відряджено для надання практичної допомоги підрозділам головних управлінь Національної поліції в Миколаївській, Херсонській областях та проведення стабілізаційних заходів.
Наказом ГУНП в Херсонській області від 19.11.2022 № 844 «Про включення до складу групи працівників УКР ГУНП та ДКР Національної поліції України» ОСОБА_1 включено до складу групи управління карного розшуку ГУНП для виконання покладених завдань на деокупованих територіях першого ешелону оборони м. Херсон.
27.12.2022 до ДКР з ГУНП надійшли матеріали перевірки щодо порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 , який 03.12.2022 був відсутній на робочому місці у період часу з 08.45 до 09.30 та з 11.00 до 18.00, а також, ймовірно, перебував у стані сп'яніння, що підтверджується відповідними актами.
28.12.2022 начальником ДКР НПУ, генералом поліції третього рангу ОСОБА_4 Голові НПУ подано рапорт № 14/01/17- 6648/вс про відсутність на робочому місці та прибуття на службу з ознаками сп'яніння майора поліції ОСОБА_1 ..
У ході службового розслідування встановлено, що 03.12.2022 ОСОБА_1 прибув до ГУНП в Херсонській області на службу із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння. Накази керівників, яким ОСОБА_1 був підпорядкований, щодо посвідчування на стан алкогольного сп'яніння ним не виконано. Також установлено факт відсутності поліцейського на службі без поважних причин 03.12.2022 з 11:00 до 13:00.
Наказом НПУ від 08.03.2023 №504 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Департаменту карного розшуку за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні Присяги працівника поліції, пунктів 1 та 2 частини першої статі 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 4 частини третьої статті 1, частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 2 наказу Національної поліції України від 29.08.2022 №568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», до майора поліції ОСОБА_5 , головного оперуповноваженого 1-го відділу (організації розкриття злочинів проти особи) 2-го управління (розкриття злочинів проти особи) Департаменту карного розшуку Національної поліції України, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Вважаючи наказ про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №№ 580-VIII (далі по тексту Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини першої № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 8 Закону №580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, яку покладено в основу оскаржуваного наказу, визначено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частин першої-другої статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до частин першої-другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно зі статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Відповідно до частин першої-третьої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою-третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої - шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).
Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Пунктом 4 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 1-2 розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Пунктом 7 розділу VІ Порядку №893 передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.
У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до пункту 9 розділу VІ Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави вважати, що у випадку вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, який встановлюється за наслідками проведення службового розслідування, до нього в залежності від встановлених причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди, застосовується один з видів дисциплінарного стягнення.
У рішенні від 12.01.2012 по справі «Горовенки та Бугара проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п. 38).
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 року у справі №815/4478/16.
Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі та висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача, зазначено наступне: 27.12.2022 до ДКР з ГУНП надійшли матеріали перевірки щодо порушення службової дисципліни майорами поліції ОСОБА_1 , який 03.12.2022 був відсутній на робочому місці у період часу з 08.45 до 09.30 та з 11.00 до 18.00, а також, імовірно, перебував у стані сп'яніння, що підтверджується відповідними актами. У ході проведення службового розслідування встановлено, що 03.12.2022 ОСОБА_1 прибув до ГУНП в Херсонській області на службу із зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння. Накази керівників, яким ОСОБА_1 був підпорядкований, щодо посвідчування на стан алкогольного сп'яніння ним не виконано. Також установлено факт відсутності поліцейського на службі без поважних причин 03.12.2022 з 11:00 до 13:00. Таким чином, у ході проведення службового розслідування установлено, що позивач порушив службову дисципліну, що виразилося у невиконання 03.12.2022 усних наказів (вимог) полковника поліції ОСОБА_3 та полковника поліції ОСОБА_6 про проходження освідування на стан сп'яніння на території ГУНП та в Миколаївській міській лікарні №1; самовільному залишенні 03.12.2022 близько 11:00 території ГУНП в Херсонській області без дозволу керівника групи відряджених працівників ДКР полковника поліції ОСОБА_3 та керівника спільної групи полковника поліції ОСОБА_6 ; відсутності на території ГУНР в Миколаївській області 03.12.2022 протягом робочого дня в період з 11:00 до 13:00.
У висновку службового розслідування також зазначено, що позивач був ознайомлений з вимогами наказу ДКР від 06.10.2022 №30 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності Департаменту карного розшуку Національної поліції України» та наказу Національної поліції України №568 від 09.08.2022 «Про деякі питання посиленого варіанту службової дисципліни на період дії на території України воєнного стану», що підтверджується особистим підписом позивача. Під час службового розслідування обставин, що пом'якшують відповідальність позивача, передбачених статтею 19 Дисциплінарного статуту, не встановлено.
Крім того, встановлено, що за період служби позивач 5 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Водночас, судом встановлено, що матеріали справи містять докази, які підтверджують доводи відповідача щодо відсутності позивача безпосередньо на місці несення служби та невиконання наказів керівників, яким позивач був підпорядкований, зокрема, щодо посвідчування на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідачем також надано докази, якими підтверджуються надання в ході проведення інструктажу уточнюючих вказівок щодо особливостей несення служби та дотримання службової дисципліни в Миколаївській та Херсонській областях, що зумовлено дією на території України воєнного стану.
Суд також звертає увагу, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за відсутність на службі без поважних причин 03.12.2022 з 11:00 до 13:00 та невиконання 03.12.2023 наказів керівництва щодо необхідності невідкладного проходження медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку з наявністю у позивача зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння. Відтак, доводи позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності за прибуття на службу у стані алкогольного сп'яніння визнаються судом необґрунтованими, оскільки такі не відповідають обставинам справи. Разом з тим, позивачем до суду не надано доказів відсутності позивача на службі 03.12.2022 у зв'язку з наявністю поважних причин.
Крім того, суд визнає необґрунтованими доводи позивача про неврахування відповідачем під час проведення службового розслідування надану позивачем виписку №2539 Комунального некомерційного підприємства "Миколаївський обласний центр психічного здоров'я" Миколаївської обласної ради від 03.12.2022, оскільки остання була долучена відповідачем разом з письмовими поясненнями позивача до матеріалів службового розслідування та, відповідно, врахована дисциплінарною комісією при складанні висновку службового розслідування та внесенні керівнику, який призначив службове розслідування, пропозицій щодо виду дисциплінарного стягнення.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наданих суду доказів суд визнає обґрунтованими доводи відповідача щодо того, що в ході службового розслідування дисциплінарною комісією досліджено всі обставини справи та зроблено об'єктивний висновок про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що відповідачем враховано характер та обставини вчиненого позивачем дисциплінарного правопорушення, а так само характеристика особи позивача, вчинення останнім неодноразового порушення службової дисципліни, вчинення порушення службової дисципліни в умовах особливого періоду, що підтверджується наявними у справі матеріалами службового розслідування, за результатами якого на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Суд бере до уваги, що вимоги закону щодо дотримання службової дисципліни були достатньо чіткими для позивача. Отже, позивач, як поліцейський та особа, яка проходить службу в зоні деокупованих територій Херсонської та Миколаївської областей, повинен мати відповідне уявлення про норми, які можуть бути застосовані щодо нього у разі порушення ним дисципліни.
За таких обставин видання відповідачем спірного наказу як засобу дисциплінарного стягнення щодо позивача суд не може визнати непропорційним тим цілям, які мали б бути досягнуті. Це означає, що здійснене відповідачем втручання в права та свободи позивача було необхідним у демократичному суспільстві і здійснювалося з легітимною метою в інтересах громадського порядку та національної безпеки країни.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.
Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані відповідачем.
Відтак, суд дійшов висновку, що спірний наказ Національної поліції України від 08.03.2023 №504 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності майора поліції, головного оперуповноваженого 1-го відділу 2-го управління Департаменту карного розшуку Національної поліції України ОСОБА_1 відповідає вимогам законодавства і підстави для його скасування відсутні.
Оцінивши наявні у справі докази, наведені аргументи учасників справи, суд визнає, що позов є необґрунтованим, а тому у його задоволенні необхідно відмовити у повному обсязі.
Розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.