11 липня 2024 рокуСправа №160/11215/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
30.04.2024 року (направлено засобами поштового зв'язку 24.04.2024 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2024 року № 046150014343, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 19.01.2024 року ОСОБА_1 , РНОКІІП НОМЕР_1 , про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди з 15.09.1992 року по 24.01.1994 року, з 05.08.1994 року по 26.08.1994 року, з 30.09.1994 року по 18.06.1996 року та з 21.05.1998 року по 08.10.1998 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та необґрунтованістю рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2024 року № 046150014343.
04.06.2024 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 заперечив щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач-1 зазначив наступне. Документально встановлено, що 19.01.2024 позивачем подано заяву про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У листопаді 2023 року позивачу виповнилось 55 років. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років. Розглянувши усі наявні документи та враховуючи дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, на момент звернення за призначенням пенсії страховий стаж позивача складає 16 років 11 місяців 04 дні, що є недостатнім в розумінні статті 115 Закону № 1058-ІV (необхідно 20 років). Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 25.01.2024 № 046150014343 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивача, про відсутність страхового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону № 1058-ІV. Крім того, в рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 15.09.1992 по 24.01.1994, з 05.08.1994 по 26.08.1994, з 30.09.1994 по 18.06.1996 та з 21.05.1998 по 08.10.1998, оскільки з 19.06.2023 Україною припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг тощо. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Статтею 7 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993, передбачено, що питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року та двосторонніми угодами в цій галузі. Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) встановлено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюється за нормами законодавства держави, на території якої вони проживають (стаття 1 Угоди). Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії особи яка звернулась за нею визначається індивідуально залежно від набутого стажу та отриманого заробітку, з якого у свою чергу сплачувались страхові внески. Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 - особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 5 до цього Порядку (Довідку про заробітну плату для обчислення пенсії). Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Разом з тим, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 на всій території Україні введено воєнний стан, який діє по теперішній час. З 01 січня 2023 року російською федерацією припинено участь у зазначеній вище Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. З 19.06.2023 Україною припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. В листі Міністерства закордонних справ України “Щодо припинення дії міжнародного договору” від 29.12.2022 № 72/14-612-108210 зазначено наступне: «Відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.». У зв'язку з чим та у разі неприйняття найближчим часом відповідного нормативно-правового акта, Міністерством соціальної політики України (лист від 12.01.2023 №411/2-23/54) та Пенсійним фондом України (лист від 27.12.2022 №2800-030102-5/56080) узгоджено порядок дії при призначенні пенсії/поновленні раніше призначених пенсій громадянам, які проживали / працювали на території російської федерації. У листі серед іншого зазначено наступне: «При призначенні пенсій Пенсії громадянам, які проживали / працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058). Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону №1058. При цьому: до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року.». На сьогодні відсутня можливість здійснити документальну перевірку періодів роботи позивача у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Неможливість проведення органом Пенсійного фонду України перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов'язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що Головне управління має беззаперечно враховувати при призначенні/перерахунку пенсії періоди роботи по трудовій книжці, довідки про стаж та заробітну плату на території російської федерації, які не підтверджені первинними документами та за відсутності інформації про сплату страхових внесків, як це передбачено законом. Отже, Головне управління в даному випадку діяло за принципом належного урядування, а саме: послідовно, своєчасно, прозоро, відповідально і виходячи з наданих йому законом повноважень не могло змінити ситуацію на користь позивача. Наявність у позивача легітимних очікувань також не відміняє закріпленого у статті 19 Конституції України обов'язку діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2024 року зазначена вище справа розподілена та 03.05.2024 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.01.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, у листопаді 2023 року позивачу виповнилось 55 років.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України Київській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 25.01.2024 року прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за № 046150014343 у зв'язку з із відсутністю необхідного страхового стажу.
В означеному рішенні зазначено наступне. Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 19.01.2024. Вік заявника 56 років. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на призначення дострокової пенсії за віком мають матері осіб з інвалідністю з дитинства, тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховували їх до досягнення шестирічного віку, після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснюється батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років. Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 частини II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 за № 1566/11846 (далі-Порядок) для призначення дострокової пенсії надаються документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю. У разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання дитини з інвалідністю, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду тощо). Відповідно до пункту 2.17 Порядку при призначенні пенсії матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. Відповідно до пункту 2.18 Порядку визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після і досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності). У разі якщо дитина визнана тяжко хворою після досягнення шестирічного віку надається медичний висновок закладу охорони здоров'я про те, що дитина мала тяжку хворобу до досягнення нею шестирічного віку. Страховий стаж особи становить 16 років 11 місяців 4 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: за записами трудової книжки від 20.09.1992 НОМЕР_2 роботи в російській! федерації з 01,01.1992 по 24.01.1994, з 05.08.1994 по 26.08.1994. з 30.09.1994 по 18.05.1996, зі 21.05.1998 по 08.10.1998, оскільки з 19.06.2023 Україною припинено участь в угоді про гарантії громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Не працює. Відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу. Право на пенсійну виплату за віком набуде з 16.11.2033. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Згідно зі статтями 74, 75 Закону України “Про адміністративну процедуру” рішення набирає чинності з дня доведення його до відома особи, яка звернулась за призначенням пенсії. В разі незгоди з рішенням, воно може бути оскаржене протягом 30 календарних днів до Пенсійного фонду України або до суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Вважаючи спірне рішення протиправним, та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - за цим Законом призначаються трудові пенсії: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Частиною першою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та Інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» До стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, с трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Тобто, за приписами поведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 21.02.2020 року у справі № 307/3091/16-а (№ рішення в ЄДРСР 87779295).
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Частинами другою та третьою статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Згідно із абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, від 14,01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів» від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, рф, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами,
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Ця постанова набрала чинності 02.12.2022.
Разом з цим, в силу положень частини другої статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Припинення участі рф в Угоді, так само, як і прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 29.11.2022 №1328 про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не може бути підставою для відмови у зарахуванні стажу, набутого особою до ухвалення відповідних рішень.
За таких обставин, оскільки моє право на обрахунок стажу при призначенні пенсії, набутого на території країни-учасниці Угоди, не може пов'язуватись з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з такою країною, оскільки у період моєї роботи в російської федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому, за наявності чинних, у період моєї роботи, положень Угоди, що передбачали відповідне право, я не маю нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні періодів роботи на території рф до стажу, що надає право на пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №160/15447/23.
Так, відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 на ім'я позивача:
15.09.1992 р. зарахований концертмейстером до дитячої школи мистецтв № 1. Наказ № 28 від 12.09.1992 р.;
01.09.1993 р. звільнений за власним бажанням. Наказ № 25 від 01.09.1993 р.;
01.09.1993 р. прийнятий концертмейстером гімназії художньо-естетичного напрямку м. Волгограда. Нак.83 від 02.09.93 р.;
04.10.1993 р. Звільнений за власним бажанням. Нак. № 5 від 06.10.93 р.;
05.10.1993 р. Прийнятий до центру козачого фольклору «Майдан» на умовах трудового договору в якості артиста -інструменталіста, Нак № 07-022 від 05.10.93 р.;
24.01.1994 р. звільнений за власним бажанням. Нак. №07-004 від 24.01.94р.;
05.08.1994р. ростовський обласний дитячий туберкульозний санаторій «Блакитна дача». Прийнятий на тимчасову роботу музичним керівником. Наказ №79/Л від 05.08.94.;
26.08.1994 р. Звільнений в зв'язку із закінченням строку трудового договору. Наказ № 87/Л від 24.08.94 р.;
30.09.1994 р, прийнятий за контрактом до колективу «Козача вольниця» артистом оркестру. Нак. № 204-л від 30.09.94 р,;
18.06.1996 р. звільнений за власним бажанням. Нак. № 152-л від 18.06.96 р.;
21.05.1998р. зарахований на курси з перепідготовки електрогазозварників. Нак. № 125 від 21.05.98 р.;
08.10.1998 р. відрахований з курсів в зв'язку з закінченням занять з присвоениям кваліфікації електрогазозварник, Нак. № 249 від 08.10.98 р.
Таким чином періоди роботи позивача та навчання в російській федерації з 15.09.1992 року по 24.01.1994 року, з 05.08.1994 року по 26.08.1994 року, з 30.09.1994 року по 18.06.1996 року та з 21.05.1998 року по 08.10.1998 року підтверджуються даними в трудовій книжці ОСОБА_1 (АТ-VІ 5334768).
Відповідно, рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01,2024 р. № 046150014343 є протиправним та таким, що не грунтується на вимогах чинного законодавства, а періоди моєї роботи та навчання з 15.09.1992 по 24.01.1994 р., з 05.08.1994 по 26.08.1994. з 30.09.1994 по 18.06Л996 та з 21.05Л998 по 08.10Л 998 р. мають бути зараховані до мого страхового стажу, оскільки підтверджуються належними та допустимими доказами.
Враховуючи вищевикладене, рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2024 року № 046150014343, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області є необґрунтованим, прийняте без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного рішення, без використання повноважень з метою, з якою вони надані, а отже не відповідає вимогам Конституції та законів України і підлягає скасуванню.
Так як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 19.01.2024 року ОСОБА_1 , РНОКІІП НОМЕР_1 , про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди з 15.09.1992 року по 24.01.1994 року, з 05.08.1994 року по 26.08.1994 року, з 30.09.1994 року по 18.06.1996 року та з 21.05.1998 року по 08.10.1998 року.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав обидві заяви та документи про призначення пенсії саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують пільговий стаж позивача, також при призначенні пенсії позивач буде перебувати на обліку в даному управлінні, яке в подальшому буде нараховувати та виплачувати йому пенсію.
Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно відповідати за цими вимогами.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Оскільки позивача ухвалою суду від 06.05.2024 року звільнено від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.01.2024 року № 046150014343, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 19.01.2024 року ОСОБА_1 , РНОКІІП НОМЕР_1 , про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди з 15.09.1992 року по 24.01.1994 року, з 05.08.1994 року по 26.08.1994 року, з 30.09.1994 року по 18.06.1996 року та з 21.05.1998 року по 08.10.1998 року.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник