м. Вінниця
17 липня 2024 р. Справа № 120/15086/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2024 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Стягнено на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області повернуто.
03.06.2024 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рішення суду.
В обґрунтування заяви посилається на те, що на виконання рішення суду, відповідачем складено довідку за №53/21-826 від 25.03.2024 станом на 01.01.2023, однак заявник вважає, що зазначена довідка складена в порушення норм чинного законодавства, оскільки аналізуючи вищевказану довідку, провівши розрахунки, позивачем було встановлено, що відповідачем протиправно взято для розрахунку посадового окладу, окладу за військове звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії лише прожитковий мінімум, встановлений на 01.01.2023 року. При цьому, ОСОБА_1 вважає, що при виготовлені довідки необхідно також враховувати 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 року 3350 грн (6700,00 грн * 50%).
Так, на думку позивача посадовий оклад станом на 1 січня 2023 слід розраховувати наступним чином: розрахункову величину 2684 грн слід помножити на тарифний коефіцієнт 3.12 відповідно додатку 1 з приміткою 1. Отриману суму в 8374,08 грн необхідно скласти з мінімальною величиною в 3350 грн. Отже, на думку позивача посадовий оклад станом на 1 січня 2023 повинен складати 11720 грн (2684 * 3.12 + 3350). Аналогічним чином, на думку позивача, вираховується оклад за військове звання.
Таким чином, здійснивши розрахунки, ОСОБА_1 вважає, що щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія теж розраховані невірно.
Крім того, позивач посилається на не вірне застосування відсоткового значення надбавки за особливі умови служби - 39 % від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та премії - 10 % відповідно.
Відтак заявник просить, зобов'язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення суду від 25.01.2024 та зобов'язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності рішення суду від 25.01.2024 по справі №120/15086/23 з відображенням наступних сум:
посадовий оклад 11720 грн;
оклад за військове звання 5500 грн;
надбавка за вислугу років 45%, що становить 7749 грн;
надбавка за особливі умови служби 100%, що становить 24969 грн;
надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15%, що становить 1758 грн;
надбавка за службу в спецпідрозділі «К» 50%, що становить 8610 грн;
доплата за роботу з агентурою 20%, що становить 2344 грн;
премію після виконання п. 2 (витребування у Управління СБУ у Вінницькій області інструкції №515/ДСК та наказу СБУ, що встановлював граничні розміри премії станом на 01.01.2023) і визначення її суми включити до цієї довідки.
Ухвалою суду від 19.06.2024 призначено заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення до розгляду у письмовому проваджені. Цією ж ухвалою встановлено Управлінню СБУ у Вінницькій області 3-денний строк для подання письмових пояснень на заяву.
04.07.2024 Управління СБУ у Вінницькій області на адресу суду надіслало письмові пояснення, в яких зазначає, що 25.03.2024 Управлінням підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 (розрахованого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Таким чином вважає, що рішення суду виконане у повному обсязі, а підстав встановлювати судовий контроль не вбачається.
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши законодавство, суд дійшов висновку, що заява не належить до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а.
Суд зазначає, що метою застосування до суб'єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження. Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Відтак, необхідно встановити наявність підстав для покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у цій справі.
Позивач обґрунтовує необхідність встановлення судового контролю неправильним розрахунком посадового окладу, окладу за військове звання, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії та неправильним визначенням відсоткового значення складових грошового забезпечення - надбавки за особливі умови служби та премії, при складенні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на виконання вказаного рішення суду.
Так заявник переконаний, що посадовий оклад та оклад за військове звання повинні вираховуватися з прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2023 року та 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023 року 3350 грн (6700,00 грн * 50%). Таким чином, вважає, що і інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія теж розраховані невірно.
Крім того вказує, що розмір надбавки за особливі умови служби та премія у відсотковому розмірі теж неправомірно зменшені.
Надаючи оцінку вищезазначеним обставинам та доводам заявника, суд зазначає наступне.
Предметом розгляду справи №120/15083/23 було питання щодо наявності підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для перерахунку пенсії з 01.02.2023.
Водночас, у межах вказаної справи судом не досліджувалось питання визначення посадового окладу та окладу за військове звання позивача з прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2023 року та з 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2023, а також на досліджувалося визначення конкретного відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення позивача, правова оцінка таким правовідносинам не надавалась.
З наведеного суд висновує, що позивач фактично не погоджується із виконанням відповідачем рішення суду від 25.01.2024 у справі № 120/15086/23 у тих питаннях, які не були предметом судового розгляду у вказаній справі.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2024 зобов'язано Управління Служби безпеки України у Вінницькій області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, розмір яких визначається шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
На виконання рішення суду 25.03.2024 Управлінням Служби безпеки України у Вінницькій області підготовлено та направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, розрахованого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отож, відповідач підготував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, визначеної рішенням суду.
Відтак позивачем не було доведено необхідність встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не може змінювати собою суть ухваленого судового рішення по справі.
Водночас у разі незгоди з діями відповідача щодо незастосування 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року та в питаннях визначення відсоткового значення основних та додаткових видів грошового забезпечення у довідці для перерахунку пенсії, позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів з окремим адміністративним позовом щодо визнання протиправними відповідних дій відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в спірному випадку підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, -
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2024 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна