Справа № 761/9146/24
Провадження № 2/761/6147/2024
(заочне)
12 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
11 березня 2024 року до суду надійшла вказана позовна заява.
В позовній заяві позивач просить: стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 65 600,00 грн., судовий збір та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4717526 про надання споживчого кредиту в електронній формі. Відповідно до умов договору, сума кредиту складає 20 000,00 грн., строк кредиту 30 днів по 02.10.2021 року, зі сплатою 0,57% в день.
Як зазначає позивач, ТОВ «Авентус Україна» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, натомість взяті на себе зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконує, в строки, визначені кредитним договором, грошові кошти не повертає.
17 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №17.01/23-Ф, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримало право вимоги за кредитним договором №4717526 від 02.09.2021 року, укладеним з відповідачем.
Як зазначає позивач, відповідач має заборгованість за кредитним договором №4717526 від 02.09.2021 року в розмірі 65 600,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 45 600,00 грн. - заборгованість за відсотками, а тому для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позові просив розглядати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як зазначено в позові, тому суд на підставі положень статей 223 та 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи у відсутність сторін.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Споживач) укладено Договір №4717526 про надання споживчого кредиту (далі - Договір) в електронній формі.
Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5 Договору №4717526 про надання споживчого кредиту сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 гривень, строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Згідно з п. 1.5.2 Договору знижена процентна ставка 0,57% в день та застосовується, якщо споживач у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Отже, судом встановлено, що відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором С620723 (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію») та ТОВ «Авентус Україна» в порядку встановленому п. 3.1. Договору про споживчий кредит надало ОСОБА_1 кредит в сумі 20 000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 20.01.2023 року.
31.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №17.01/23-Ф, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримало право вимоги за кредитним договором №4717526 від 02.09.2021 року, укладеним з відповідачем.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що у відповідача виникла заборгованість за Договором №4717526 від 02.09.2021 року в розмірі 65 600,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 45 600,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачу було нараховано заборгованість за відсотками в розмірі 45 600,00 грн. за період з 02.09.2021 року по 16.01.2023 року.
Відповідно до п. 1.5.1 Договору, стандартна процента ставка становить 1,90% в день.
Крім того, згідно додатку №1 до Договору №4717526 від 02.09.2021 року (Таблиці обчислення загальної вартості кредиту), сторони домовились та визначили, розмір відсотків за користування кредитом, який становить 3 420,00 грн.
При цьому, як вбачається з Договору, сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів.
Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору.
Даним договором не передбачено право позивача нараховувати відсотки після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, додатком №1 до Договору визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 3 420,00 грн (Таблиця обчислення загальної вартості кредиту), а тому суд приходить до висновку, що зазначена сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача.
При цьому, з наданого до позову розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 02.10.2021 року сплатив ТОВ «Авентус Україна» відсотки за користування кредитом в сумі 3 420,00 грн., виконавши власні зобов1язання в цій частині.
Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.
У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Суд вважає, що відповідно до п. 1.4 Договору №4717526 від 02.09.2021 року строк кредиту встановлений 30 днів, тобто по 02.10.2021 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам за період з 03.10.2021 року по 16.01.2023 року відсутні.
Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що відповідачу був пролонгований строк кредитування кредитом за Договором №4717526 від 02.09.2021 року, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), тому відсутні підстави вважати, що строк кредитування становить більше ніж 30 днів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не надав доказів виконання зобов'язань в частині повернення тіла кредиту.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи що відповідач не надав доказів сплати заборгованості за тілом кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 20 000,00 грн.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. необхідно зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» у зв'язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: копію Договору про надання правової допомоги №10/07-2023 від 10.07.2023 року; копію звіту про надання правової допомоги згідно Договору №10/07-2023 від 30.11.2023 року; копії платіжної інструкції №3684 від 06.03.2024 року на суму 10 000,00 грн.
Водночас, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Проаналізувавши зміст перелічених документів, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено відповідними доказами обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості у своїй сукупності, однак враховуючи, що позов був задоволений частково, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 3 048,00 грн.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 77-81, 141, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за Договором про споживчий кредит №4717526 від 02.09.2021 року в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 738,34 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3 048,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула