16 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/1663/23
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (у складі колегії суддів: Скрипчук О.С. (головуючий), Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.)
та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 (суддя Петрашко М.М.) (в частині відстрочки виконання рішення)
за позовом Акціонерного товариства "Прокредит Банк"
до:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод",
2. ОСОБА_1 ,
3. Приватного підприємства "Цареводарівка",
4. Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора",
5. Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора",
про стягнення 1 036 362,42 доларів США,
27.06.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" - адвоката Нестеришина Тараса Степановича надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 (повний текст складено 07.06.2024) та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі № 914/1663/23.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами") у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з приписами частин п'ятої та шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи"):
- суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
- електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;
- адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку;
- процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат;
- якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" як юридична особа згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України зобов'язано зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Проте, у касаційній скарзі товариством не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
При цьому із огляду на відповідь № 2276304 від 15.07.2024, отриману на запит уповноваженого працівника Верховного Суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ: 39376884) не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" не зареєструвало власний електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, то згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України зазначена скарга підлягає залишенню без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу (абзац 2 частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У 2023 році Акціонерне товариство "Прокредит Банк" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення 1 036 362,42 доларів США.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 2 8201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 695,00 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з поручителя ОСОБА_1 як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 2 8201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з поручителя Приватного підприємства "Цареводарівка" як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 2 8201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з поручителя Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 2 8201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з поручителя Командитного товариства "Желев С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" 1 008 160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 2 8201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113 694,96 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у цій справі в частині відмови у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" про відстрочення виконання рішення суду, ухвалити у цій частині нове рішення, яким відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024, зокрема, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі № 914/1663/23 в оскаржуваній частині залишено без змін.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" просить Суд скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" про відстрочення виконання рішення суду та прийняти у цій частині нове рішення, яким відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" виконання рішення суду строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення.
Отже, з викладеного вбачається, що заявник оскаржує судові рішення місцевого та апеляційного судів в частині відмови у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду.
Верховний Суд зазначає, що вирішення питання про відстрочення виконання рішення має процесуальний (процедурний) характер незалежно від того, вирішується це питання в ухвалі чи в рішенні суду. Отже, під час оскарження рішення суду першої інстанції в частині відстрочення його виконання ставка судового збору, яка підлягає справлянню, має обраховуватися виходячи зі ставки судового збору, яка справляється за оскарження ухвали суду, тобто один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 22.03.2024 у справі № 908/629/23, від 07.03.2024 у справі № 905/1053/23 та від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18).
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставку судового збору встановлено у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлюється у розмірі 3 028,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн * 0,8).
Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником не додано документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, що, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення її без руху.
У зв'язку з цим, Товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн, за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом:
- реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" власного електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС і повідомлення Суду про цю реєстрацію;
- подання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.02.2024 у справі № 914/1663/23 залишити без руху до 15.08.2024, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
2. Звернути увагу усіх учасників судового провадження на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо реєстрації своїх електронних кабінетів в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Зуєв