15 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/1739/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Губенко Н. М., Студенця В.І.,
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
(головуючий - Дармін М.О., судді - Кощеєв І.М., Чус О.В.)
від 04.03.2024
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго"
до Фермерського господарства "Таврія-Скіф"
про стягнення 1 712 552,73 грн.
1. У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго" (далі - позивач, скаржник) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Фермерського господарства "Таврія-Скіф" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 060 від 07.02.2019 (далі - договір) у розмірі 1 712 552,73 грн, з яких 1 673 667,62 грн - основний борг, 2 200,99 грн - 3 % річних та 36 684,12 грн - пені.
2. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної оплати за надані послуги з постачання електричної енергії за квітень - липень 2022 року.
3. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.07.2023 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 673 667,62 грн основного боргу, 2 200,99 грн 3% річних та 25 138, 03 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, стягнуто з позивача на користь відповідача витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 37 707,04 грн.
5. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд неправильно застосував норми частини першої статті 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", оскільки позивач постачав електричну енергію на підприємство відповідача, яке з 10.03.2022 захоплене збройними формуваннями російської федерації та перебуває на окупованій території, тому договір, на підставі якого виникли правовідносини сторін, з 10.03.2022 є нікчемним в силу закону. Суд зазначив, що задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 712 552,73 грн вартості електричної енергії та нарахованих на неї 2 200,99 грн 3% річних та 36 684,12 грн інфляційних втрат суперечило б принципу справедливості та загальним засадам і змісту законодавства, що є підставою для відмови в задоволені позовних вимог повністю.
6. 10.06.2024 позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
7. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, скаржник визначає підставою касаційного оскарження випадок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
8. В обґрунтування зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, а саме, пунктів 4.3, 4.12 - 4.14 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312, пунктів 2.1.1, 2.1.2, 9.14.1, 9.14.3 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, статей 4, 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", статей 11, 714 Цивільного кодексу України, оскільки не врахував надані позивачем докази отримання від оператора системи розподілу ПАТ "Запоріжжяобленерго" даних комерційного обліку спожитої відповідачем електричної енергії у спірному періоді квітень-листопад 2022 року, і відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права у подібних правовідносинах, зокрема, в період запровадженого воєнного стану та знаходження споживача на тимчасово окупованій території за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року, для можливості застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
9. Верховний Суд ухвалою від 21.06.2024 касаційну скаргу залишив без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для подання доказів щодо сплати судового збору.
10. 28.06.2024 скаржник на виконання зазначеної ухвали суду надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги (зареєстрована канцелярією суду 01.07.2024), до якої додав квитанцію № 22 від 28.06.2024 про сплату судового збору в розмірі 40 220, 90 грн.
11. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржник на виконання вимог ухвали суду усунув недолік касаційної скарги.
12. Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
13. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
14. Відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
15. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою у цій справі Суд з'ясував, що ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 передано справу № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
16. Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2024 справу № 908/1162/23 прийнято до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
17. Станом на дату винесення цієї ухвали, справа № 908/1162/23 перебуває на розгляді об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
18. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
19. Ураховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на предмет та підстави позову (стягнення заборгованості за постачання електричної енергії на тимчасово окуповану територію в період квітень-липень 2022 року), колегія суддів дійшла висновку про зупинення касаційного провадження у цій справі до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Керуючись нормами пункту 7 частини першої статті 228, статей 234, 288, 290, 294, пунктом 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 908/1739/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 та призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні.
2. Установити відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів позивачу, з урахуванням положень статті 42 ГПК України, до 09 серпня 2024 року.
3. Зупинити касаційне провадження у справі № 908/1739/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативенерго" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 до закінчення перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
4. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
5. Витребувати з Господарського суду Запорізької області або центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/1739/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець