Єдиний унікальний номер 638/11336/18
Номер провадження 22-ц/818/1459/24
16 липня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Мальованого Ю.М.,
суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2023 року в складі судді Шишкіна О.В. у справі № 638/11336/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,
У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, яким, з урахуванням заяви про уточнення, просила суд розірвати шлюб із відповідачем, а також стягнути із нього аліменти на утримання дітей у рекомендованому розмірі, визначеному відповідно до статті182 СК України на кожну дитину, а також стягнути із відповідача сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05.09.2009 року Виконавчим комітетом Зугреської міської ради міста Харцизька Донецької області, актовий запис № 77.
Стягнуто із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має тимчасове місце реєстрації-переселенця та фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН: НОМЕР_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07.08.2018 до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей в межах платежу за один місяць.
27 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про виправлення описки у виконавчому листі та в рішенні суду, а саме правильно зазначити ідентифікаційний номер відповідача замість «3019805676» зазначити «3018805676».
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 січня 2020 року заяву ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі та про виправлення описки в судовому рішенні по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на дітей задоволено. Виправлено описку в судовому рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.09.2019 року, зазначивши ідентифікаційний номер відповідача ОСОБА_1 « НОМЕР_3 ». Виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа по цивільній справі № 638/11336/18, зазначивши ідентифікаційний номер відповідача ОСОБА_1 « НОМЕР_3 ».
25 жовтня 2023 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бережнової Ю.Є. про виправлення описки в рішенні суду від 24 вересня 2019 року. Заява мотивована тим, що в зазначеному рішенні суду допущено описку, а саме, в третьому абзаці резолютивної частини рішення зазначено замість вірного формулювання "в твердій грошовій сумі у розмірі прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07 серпня 2018 року до досягнення кожною дитиною повноліття", невірне - "в розмірі 50% прожиткового мінімуму".
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бережнової Ю.Є. про виправлені описки в рішенні суду від 24 вересня 2019 року задоволено. Виправлено описку в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року, зазначивши в третьому абзаці резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року по справі № 638/11336/18 «Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має тимчасове місце реєстрації-переселенця та фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН: НОМЕР_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07.08.2018 року до досягнення кожною дитиною повноліття, що становить 1699 грн.»
21 лютого 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про виправлення описки.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 , звертаючись до суду першої інстанції, просила стягнути з нього аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. В подальшому, 05 липня 2019 року позивачка подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі, визначеному ст.182 Сімейного кодексу України. Тобто, при зверненні до суду, з урахуванням вимог ст.182 СК України, позивачка обрала спосіб стягнення аліментів - стягнення суми прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а мови про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не йшлося. Суд першої інстанції, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивачки та визначив спосіб стягнення аліментів у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, зауважив, що зазначене рішення суду сторонами не оскаржувалось, протягом періоду з дня постановлення рішення по сьогоднішній день відповідач належним чином виконує рішення суду. 14 лютого 2024 року після ознайомлення з матеріалами справи йому стало відомо, що 25 жовтня 2023 року позивачка звернулась до суду першої інстанції за заявою про виправлення описки в судовому рішенні від 24 вересня 2019 року, в якій просила виправити описку у розмірі стягнутих аліментів. Судом першої інстанції виправлено дану описку, однак він вважає, що в своїй заяві позивачка реалізує права передбачені ст.192 СК України у не встановлений законом спосіб, оскільки виправлення описки в рішення суду (ст. 269 ЦПК України) передбачає лише виправлення описок чи арифметичних помилок. Зазначає, що суд першої інстанції, прийнявши ухвалу про виправлення описки, змінив зміст рішення суду, оскільки вимога позивача про виправлення описки не є опискою.
22 квітня 2024 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Бережнова Ю.Є., подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відзив мотивовано тим, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою усунув лише допущені ним помилки та неточності, а не змінював його зміст, оскільки діючим законодавством не передбачено способу стягнення аліментів у тому вигляді, у якому вони зазначені в рішенні суду - «в розмірі 50% прожиткового мінімуму». Доводи відповідача вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції надав належну оцінку наданим сторонами доказам та обставинам справи, ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Виправляючи описку в резолютивній частині судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що із матеріалів цивільної справи, а саме резолютивної частини рішення суду вбачається, що судом допущені описки, які підлягають виправленню та керувався вимогами ст. 269 ЦПК України.
Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 24 вересня 2019 року Дзержинським районним судом м. Харкова розглянуто справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей та винесено рішення про задоволення позову (а.с.48-49).
В мотивувальній частині рішення зазначено: «Заявою від 05.07.2019 року позивачем зменшено позовні вимоги в частині стягнення із відповідача аліментів з 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до мінімального рекомендованого розміру аліментів на кожну дитину, визначеного ст.182 СК України.» (а.с.48). Крім того зазначено: "З урахуванням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства щодо обов'язку обох батьків брати участь в утриманні своїх дітей до їх повноліття, якому кореспондує право дитини на належний рівень життя, достатній для її соціального розвитку, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення аліментів на утримання дітей сторін є мінімальною, а тому підлягає безумовному задоволенню." (а.с.49).
Разом з цим, в резолютивній частині рішення зазначено, що позов задоволено в повному обсязі. Розірвано шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07.08.2018 до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 704 грн 80 коп.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у розмірі 704 грн 80 коп. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей в межах платежу за один місяць (а.с.49).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2023 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бережнової Ю.Є. про виправлені описки в рішенні суду від 24 вересня 2019 року задоволено. Виправлено описку в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року, зазначивши в третьому абзаці резолютивної частини рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року по справі № 638/11336/18 "Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має тимчасове місце реєстрації-переселенця та фактичне місце мешкання: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНН: НОМЕР_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07.08.2018 року до досягнення кожною дитиною повноліття, що становить 1699 грн."
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бережнової Ю.Є. від 25 жовтня 2023 року, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що описка, яку вона просить виправити в рішенні суду, не є опискою в розумінні ст. 269 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки в тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть судового рішення.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Таким чином, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адреси, зазначення дат та строків.
Зі змісту заяви про виправлення описки (а.с.68-69) вбачається, що позивач фактично не погоджується зі змістом резолютивної частини рішення суду, яким стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 07.08.2018 до досягнення кожною дитиною повноліття, оскільки вважає, що в заяві від 05 липня 2019 року позивач змінила позовні вимоги стосовно стягнення аліментів на дітей з 1/2 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку до мінімального рекомендованого розміру аліментів на кожну дитину, визначеного ст. 182 СК України, про що суд першої інстанції зазначив в мотивувальній частині рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заявник фактично просить виправити описку шляхом зміни змісту судового рішення, що є недопустимим відповідно до вимог ЦПК України та не може вважатися опискою, оскільки виправлена судом описка щодо зазначення розміру аліментів фактично змінює зміст судового рішення.
Вказана вимога заявника могла бути підставою для подання позовної заяви про зміну розміру аліментів, для оскарження рішення суду, а не підставою для виправлення описки.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у сукупності із положеннями законодавства, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про виправлення описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року, оскільки із заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бережнової Ю.Є. від 25 жовтня 2013 року вбачається, що заявник просила винести ухвалу про виправлення описок у судовому рішенні, посилаючись на ст. 269 ЦПК України, проте виправлення, яке просить внести заявник, фактично змінює суть рішення суду.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви виправлення описки в судовому рішенні і не дотримався положень ст. 269 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви про виправлення описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
При зверненні до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплачено 605,60 грн судового збору (а.с.85).
Між тим, зважаючи, що від сплати судового збору позивач ОСОБА_2 звільнена на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають компенсації за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2023 року скасувати, і ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Бережнової Юлії Євгенівни про виправлення описки в рішенні Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 вересня 2019 року - відмовити.
Компенсувати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 16 липня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина