Єдиний унікальний номер 619/1572/21
Номер провадження 22-ц/818/556/24
16 липня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2023 року в складі судді Овсяннікова В.С. у справі № 619/1572/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2021 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики грошових коштів в сумі 2 667 211,62 грн, що складається з основного боргу - 2 533 160,00 грн, пені - 107 355,62 грн, 3% річних - 26 696грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 11 268,10 грн.
Постановою Харківського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2021 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Гринишин Є.В., на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2021 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року у цивільній справі № 619/1572/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
10 листопада 2023 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про виправлення описки.
Заява мотивована тим, що в описовій частині рішення суду першої інстанції від 30 серпня 2021 року було помилково зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) ОСОБА_1 - НОМЕР_1 , замість правильного 2568220652.
Зазначає, що зазначення правильної інформації щодо відповідача впливає на можливість виконання судового рішення, у зв'язку з чим ОСОБА_2 просила суд виправити описку у рішенні Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/1572/21 від 30 серпня 2021 року, зазначивши правильний РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_2 .
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено.
Виправлено описку в резолютивній частині рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 серпня 2021 року у цивільній справі № 619/1572/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за договором позики грошових коштів, зазначивши правильний РНОКПП відповідача ОСОБА_1 - НОМЕР_2 замість помилково зазначеного - 2568220653.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи правильним РНОКПП відповідача ОСОБА_1 є НОМЕР_2 , а тому наявні підстави для виправлення описки.
01 грудня 2023 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гришин Євгеній Васильович, на вказане судове рішення подав апеляційну скаргу, в який, посилаючись на порушення номер процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою заяву про виправлення описку залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що РНОКПП відповідача « НОМЕР_1 » ОСОБА_2 було зазначено самим позивачем у позовній заяві та протягом всього часу судового розгляду позивачка не вказувала, що вказаний РНОКПП відповідача є невірним.
Питання про внесення виправлень вже було предметом судового розгляду та Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки у судовому рішенні було відмовлено.
При розгляді справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що у суду відсутні повноваження на самостійну зміну персональних даних особи, відповідно до норм процесуального права, невірно визначені сторони, їх імена, прізвища по-батькові, адреси проживання та реєстрації місця проживання, а також РНОКПП та інші особисті дані і як наслідок резолютивна частина рішення суду першої інстанції є наслідком саме недбалості позивача, та зазначення невірної реквізитної частини позовної заяви.
Ухвалою Верховного суду від 31 березня 2023 року у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 було відмовлено.
Вказував, що підстави для повторного розгляду аналогічної заяви відсутні, оскільки з цього питання вже було прийнято мотивовано рішення.
02 лютого 2024 року ОСОБА_2 подана відзив на апеляційну скаргу, в якому просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що виправлення зазначеної описки не змінює зміст рішення суду першої інстанції, проте впливає на можливість виконання судового рішення в примусовому порядку.
Також, по справі вживались заходи забезпечення позову та судом було зазначено про накладення арешту на майно ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ). Також, правильний номер РНОКПП було зазначеної й в описовій частині рішення суду першої інстанції.
Також, постановою Харківського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року було встановлено, що саме суд допустив помилку у написанні реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що є інформацією, яка лише ідентифікує відповідача та боржника у виконавчому провадженні.
Посилання відповідача на рішення Полтавського апеляційного суду від 17 листопада 2023 року не є належним та допустимим доказом, оскільки Полтавський апеляційний суд матеріали справи № 619\1572\21 не досліджував.
Вказувала, що представник відповідача ОСОБА_3 шляхом подання заяв та апеляційних скарг чинить перешкоди у виконанні рішення суду, у зв'язку з чим просила постановити щодо нього окрему ухвалу.
Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2023 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт1 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки
чи арифметичні помилки.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення.
Згідно з частиною 2 статті 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Для того щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має відповідати таким критеріям: 1) вона повинна бути технічною, тобто спричиненою випадковими огріхами під час друкування тексту судового рішення (неуважністю суду, автоматичним виправленням текстовим редактором тощо); 2) таку технічну помилку має бути допущено під час складання тексту судового рішення самим судом; 3) помилка повинна бути мимовільною та випадковою, а не обумовленою цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу (позивачем, відповідачем, експертом тощо).
Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, РНОКПП (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються, у тому числі, РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (GLOBA v. UKRAINE, № 15729/07, § 27, ЄСПЛ, від 05 липня 2012 року).
Матеріали справи свідчать, що дійсно сторонами при складанні процесуальних документів використовувався РНОКПП відповідача НОМЕР_1 . Між тим, відповідно до матеріалів справи, в т.ч. договору позики, РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_2 . Також, вказаний номер було заначено судом при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову.
При вирішенні питання про виправлення описки судова колегія виходить з того, що по справі ухвалено остаточне рішення, яке було предметом перегляду суду касаційної та апеляційної інстанції, а тому з метою реалізації права позивачки на примусове виконання вказаного судового рішення судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для виправлення описки є обґрунтованими.
Зазначене не змінює змісту рішення суду першої інстанції, не призводить до її неправильного сприйняття, натомість впливає на можливість реалізації (виконання) вказаного судового рішення.
Подібні правові висновки викладено Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі
№ 225/2213/20 (провадження № 61-7398сво23), з урахуванням ухвали Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про виправлення описки від 11 грудня 2023 року, та Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 серпня 2023 року у справі № 2/267/840/13 (провадження № 61-8206св23), з урахуванням ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду про виправлення описки від 21 вересня 2023 року.
Верховний Суд неодноразово вказував, що Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов'язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов'язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов'язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов'язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора.
Наведені висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18 та від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18.
Судова колегія зауважує, що оскаржувана ухвала суду негативно не впливає на права та обов'язки ОСОБА_1 , оскільки обов'язок повернення коштів за договором позики вже на нього покладено судовим рішенням, яке набрало законної сили та підлягає виконанню.
В іншому випадку неможливість виконання судового рішення призводить до дисбалансу інтересів сторін та не відповідає принципам цивільного права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо постановлення окремої ухвали, то згідно з частинами 1, 10 статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Неодноразове оскарження судових рішень представником відповідача не свідчить про наявність підстав для постановлення окремою ухвали, а тому заява ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст.367,368,374,375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 17 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 16 липня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді О..В. Маміна
В.Б. Яцина