Справа № 199/10455/23
(2-о/199/32/24)
Іменем України
16 травня 2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого - судді Богун О.О.,
при секретареві Буточкіній М.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Тетяна Миколаївна, про встановлення факту родинних відносин, -
Заявниця, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, де заінтересована особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Тетяна Миколаївна.
В обґрунтування заяви посилається на те, що її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на часту квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була приватизована ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (померла мати заявниці), ОСОБА_4 (померлий батько заявниці та самою заявницею - ОСОБА_1 . Мати заявниці - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була донькою і єдиним спадкоємцем першої черги за померлою ОСОБА_2 . Після відкриття спадщини за бабусею заявниці - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 написала відмову від спадщини на користь заявниці, а заяниця написала заяву про прийняття спадщини за бабусею, що знаходяться в матеріалах спадкової справи. Але для оформлення права власності на спадщину - на частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 необхідно свідоцтво про народження матері заявниці ОСОБА_3 . Оскільки мати заявниці народилася у Росії, отримання дублікату свідоцтва про народження виявилося неможливим.
У зв'язку із чим заявниця звернулася до суду та просила встановити факт родинних відносин, а саме факту встановлення родинних відносин за ступенем спорідненості «мати» - «донька» між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В судове засідання заявниця ОСОБА_1 не з'явилася, проте надала заяву про розгляд заяви без участі сторони заявниці, заяву підтримала та просила задовольнити.
Заінтересована особа особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Тетяна Миколаївна у судове засідання не з'явилася, однак надала заяву про проведення розгляду заяви без участі заінтересованої особи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевої Тетяни Миколаївни від 06.10.2023 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке складається з частки квартири АДРЕСА_1 , що залишилася після смерті її баби - гр. ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обгрунтуванн зазначила, що ОСОБА_1 не надано свідоцтво про народження ОСОБА_3 , згідно якого її матір'ю є ОСОБА_2 (а.с.19).
Судом встановлено, що мати заявниці ОСОБА_5 до укладення шлюбу мала прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 виданого Амур-Нижньодніпровським відділом РАЦС міста Дніпропетровська від 28 серпня 1981 року (а.с.13).
Відповідно до ордеру №236 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 , ОСОБА_2 є його дружиною, а ОСОБА_8 - дочкою, які входять в склад його сім'ї (а.с.14).
Відповідно до довідки №14 від 24.02.2021 року виданої виконкомом Сурсько-Литовської сілької ради Дніпровського району Дніпропетровської області гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 постійно проживали разом, вели спільне господарство, ОСОБА_3 здійснювала за ОСОБА_2 постійний догляд та похвала за власні кошти (а.с.17).
Вищенаведене підтверджується також матеріалами спадкової справи №72/2021 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
У судовому засіданні свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтвердив той факт, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_5 , а також, що заявниця проживала в квартирі АДРЕСА_1 , разом із своє матір'ю - ОСОБА_5 , бабусею - ОСОБА_2 та дідусем - ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У пункті 5 частини 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно п.6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені у документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або у паспорті.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
При співставленні усіх наявних у справі доказів, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 , обґрунтована та підлягає до задоволення.
Встановлення наведеного факту має для заявника юридичне значення, так як необхідне для оформлення спадщини.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 294, 319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцева Тетяна Миколаївна, про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин за ступенем спорідненості «мати» - «донька» між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Богун
16.05.2024