Справа № 502/2138/23
16 липня 2024 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М.В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області
про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно. На обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого 17.06.1980 року Головою Кілійського міськвиконкому встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами в АДРЕСА_1 належав колгоспного двору, головою якого був - ОСОБА_2 .
Згідно довідки за вих. №3 від 26.10.2022 року, виданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради вбачається, що станом на 16.04.1994 року за вищевказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.12.2001 року, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського районного управління юстиції.
Позивач фактично прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки проживав разом з нею на момент її смерті.
Батько позивача, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 11.01.2022 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно довідки за вих. № 1697, виданої 14.10.2022 року КП Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» та технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами вбачається, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 118, 2 кв. м., житловою площею 52,3 кв. м.) літ. «Б» - гараж, літ. «В» - навіс, літ. «Г1» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-5, 1 - надвірні споруди.
Після смерті батька, позивач звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області з метою оформлення спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду.
Окрім позивача інших спадкоємці немає. Відсутність у позивача можливості оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.
У зв'язку з зазначеним, позивач просив суд:
- встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 118,2 кв. м., житловою площею - 52, 3 кв. м.) літ. «Б» - гараж, літ. «В» - навіс, літ. «Г 1» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-5, I - надвірні споруди - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на весь житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 , складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 118,2 кв. м., житловою площею - 52, 3 кв. м.) літ. «Б» - гараж, літ. «В» - навіс, літ. «Г 1» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-5, І - надвірні споруди, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 15.05.1962 року, м. Кілія Рай Бюро ЗАГС Одеської області встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що було зроблено відповідний актовий запис № 150 від 15.05.1962 року. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , /а.с.18/.
Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 17.06.1980 року виданого Головою Кілійського міськвиконкому на підставі рішення виконкому Кілійської міської Ради депутатів трудящих № 83 від 24.04.1980 року встановлено, що жилий будинок в АДРЕСА_1 належить до колгоспного двору, головою котрого є ОСОБА_2 , /а.с.13/.
Згідно Витягу з рішення №314 від 16.10.1997 року Виконавчого комітету Кілійської міської Ради народних депутатів встановлено, що ОСОБА_2 передано земельну ділянку для ведення приватного підсобного господарства, в приватну власність, яка розташована в АДРЕСА_1 , /а.с.14/.
Відповідно до довідки № 3 від 26.10.2022 року виданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради встановлено, що станом на 16.04.1994 року двір за адресою: АДРЕСА_1 був колгоспним та за вищевказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 , 1936 року народження та ОСОБА_3 , 1936 року народження, /а.с.15/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.12.2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, актовий запис № 319 встановлено, що ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а.с. 19/.
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 75406978 від 12.01.2024 року, сформованої приватним нотаріусом Богачовою Н.М. вбачається, що інформація в Спадковому реєстрі відносно ОСОБА_3 , як заповідача - відсутня.
З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 75406941 від 12.01.2024 року, сформованої приватним нотаріусом Богачовою Н.М. вбачається, що 20.06.2002 року Кілійською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №244/2002 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Відповідно до повідомлення Одеського державного нотаріального архіву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вбачається, що спадкова справа № 244/2002 до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на державне зберігання до Одеського державного нотаріального архіву не передавалась та на даний час знаходиться у Ренійській державній нотаріальній конторі Одеської області.
Згідно копії спадкової справи №244/2002 року наданої Ренійською державною нотаріальною конторою Одеської області вбачається, що заявою від 20.06.2002 року за вх.. №299 ОСОБА_2 , 1936 року народження відмовився від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 11.01.2022 року Кілійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 30 встановлено, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , /а.с. 20/.
Згідно інформації наданої приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області від 12.01.2024 року за вих..№11/01-16 встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа №54/2022 заведена 11.05.2022 року за заявою про прийняття спадщини від імені сина спадкодавця, ОСОБА_1 . 28.04.2023 року надана заява про видачу свідоцтва про право на спадщину від імені спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 . Інших заяв не надходило. 28.04.2023 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,7591 га, що знаходиться на території Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Згідно заяви за вх.. № 102 від 11.05.2022 року поданої ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу встановлено, що заявник приймає спадщину, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та залишив на його ім'я заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу 05.02.2021 року та зареєстрованого в реєстрі за № 94. Внаслідок подання заяви була заведене спадкова справа № 54/2022.
Відповідно до заповіту від 05.02.2021 року посвідченого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 94 вбачається. що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діючи добровільно, без будь-якого примусу як фізичного так і морального, розуміючи значення своїх дій, володіючи українською мовою, на випадок своєї смерті зробив наступне заповідальне розпорядження: все його майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.04.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області та зареєстрованого в реєстрі за № 582 встановлено, що на підставі заповіту, посвідченого Богачовою Н.М., приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області, 05 лютого 2021 року, зареєстрованого у реєстрі за №94, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 , 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , є його син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 2,7591 гектарів, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кілійської міської ради Ізмаїльський район Одеської області, зареєстрованої 29.06.2016 року відділом Держгеокадастру у Кілійському районі Одеської області, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю 1-ОД №031886, виданого Кілійською міською радою 27 жовтня 2000 року на підставі рішення XIV сесії ХХІІІ скликання Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області від 27 квітня 2000 року №128 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1041, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 вересня 2016 року за №16719487, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1044779151223, кадастровий номер 5122310100:01:004:0214.
Відповідно до технічного паспорту, складеного Комунальним підприємством Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташований в АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 118,2 кв. м., житловою площею - 52, 3 кв. м.) літ. «Б» - гараж, літ. «В» - навіс, літ. «Г 1» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-5, І - надвірні споруди, /а.с.7-12/.
Згідно Інформаційного листа приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області від 02.05.2023 року за вих..№97/02-14 наданого ОСОБА_1 встановлено, що заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися до суду, /а.с.17/.
При розгляді і вирішенні справи судом застосовано наступні норми права:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Української РСР «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Норма, що передбачала можливість членів сім'ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство, мати у власності, зокрема, жилі будинки і господарські споруди, також містилася у ст. 8 Закону СРСР «Про власність в СРСР» 1990 року.
Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, щодо встановлення факту належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 118,2 кв. м., житловою площею - 52, 3 кв. м.) літ. «Б» - гараж, літ. «В» - навіс, літ. «Г 1» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-5, I - надвірні споруди - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Не підлягає задоволенню вимога спадкоємця про визнання за ним права власності на самочинно зведені спадкодавцем будівлі, або споруди, оскільки згідно ч. 2 ст. 376 УК України останній не може набути права власності на таке майно.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплаті податків та інших платежів тощо.
Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась.
Як зазначено в п. п 4.15 п.4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як зазначено в п. п 4.18 п.4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивачів на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК, ст. ст. 16, 1261, 1268 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 118,2 кв. м., житловою площею - 52, 3 кв. м.) літ. «Б» - гараж, літ. «В» - навіс, літ. «Г 1» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-5, I - надвірні споруди - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 право власності на весь житловий будинок з господарськими будівлями та надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1 , складається з: літ. «А1» - житловий будинок (загальною площею - 118,2 кв. м., житловою площею - 52,3 кв. м.) літ. «Б» - гараж, літ. «В» - навіс, літ. «Г 1» - сарай, літ. «Д» - убиральня, № 1-5, І - надвірні споруди, в тому числі на 1/2 частину в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на 1/2 частину в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан