Справа № 502/901/24
16 липня 2024 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання - Урсул Г.К.,
розглянувши цивільну справу за заявою
ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Кілійська міська рада Ізмаїльського району Одеської області
про
встановлення факту юридичного факту,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з заявою про встановлення юридичного факту.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно до договору купівлі - продажу частини житлового будинку від 13.08.2009 року, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила 13/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , житловою площею 28,8 кв.м., загальною площею 39,6 кв.м., а саме: літ. «А», приміщення під № 1-2, 1-3, прибудова, літ. «а» - приміщення під № 1-1, сіни літ «а 1» - приміщення, № 1-І комора, літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», убиральня літ. «Е», надвірні споруди № 1, 2 , 3, 4, І - сарай.
Інший співвласник майна помер.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року по справі № 502/2215/23, позов задоволено, припинено право власності на 12/25 частки житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , у зв'язку зі знищенням майна.
На даний час заявнику необхідно провести реєстрацію припинення права власності, однак державним реєстратором відмовлено у припиненні права власності, через те, що судом не визначено, що 13/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 є однією цілою, у зв'язку з чим, заявнику рекомендовано звернутися до суду.
На підставі вищезазначеного заявник просить суд:
- встановити факт того, що 12/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , житловою площею 28,8 кв.м., загальною площею 39,6 кв.м., а саме: літ. «А», приміщення під № 1-2, 1-3, прибудова, літ. «а» - приміщення під № 1-1, сіни літ «а 1» - приміщення, № 1-І комора, літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», убиральня літ. «Е», надвірні споруди № 1, 2 , 3, 4, І - сарай, є однією цілою частиною нерухомого майна.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав відзив, згідно якого просив розглянути справу за його відсутності відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі письмової заяви заявника та представника заінтересованої особи, суд ухвалює рішення без фіксації ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм, що відповідає положенням ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши надані докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно договору купівлі - продажу частини житлового будинку від 13.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 4757, вбачається, що ОСОБА_2 надалі - Продавець, продала, а ОСОБА_1 , в подальшому - Покупець, купила 13/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , житловою площею 28,8 кв.м., загальною площею 39,6 кв.м., а саме: літ. «А», приміщення під № 1-2, 1-3, прибудова, літ. «а» - приміщення під № 1-1, сіни літ «а 1» - приміщення, № 1-І комора, літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», убиральня літ. «Е», надвірні споруди № 1, 2 , 3, 4, І - сарай, /а. с. 11-12/.
Відповідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23949981, виданого 25.09.2009 року Комунальним підприємством «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» вбачається, що 13/25 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 належить - ОСОБА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу реєстр. №4757 від 13.08.2009 року, /а. с. 13/.
Згідно акту про встановлення фактів, складеного депутатом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 04.12.2023 вбачається, що за результатами обстеження житлового будинку АДРЕСА_1 , встановлено, що 13/25 частин вищевказаного житлового будинку з надвірними спорудами на праві власності належить ОСОБА_1 . Інша частина будинку зруйнована більш ніж на протязі 5-ти років, /а. с. 14/.
Відповідно до повідомлення Комунального підприємства Кілійської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» за вих. № 58 від 24.01.2024 року вбачається, що по даним реєстрації на паперових носіях КП КМР «БТІ» станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 часток зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міськнотокругу. Інша 12/25 частин - зруйнована та не зареєстрована, /а. с. 15/.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 15.02.2024 року по справі № 502/2215/23, позов - задоволено, припинено право власності на 12/25 частки житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , у зв'язку зі знищенням майна, /а. с. 16-17/.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Стаття 318 ЦПК України передбачає, що у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об'єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження.
У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення "роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно зі ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки з досліджених в ході розгляду справи доказів достовірно встановлено, що частина житлового будинку по АДРЕСА_1 , а саме 13/25 частин та 12/25 частин складають цілий житловий будинок по АДРЕСА_1 , з яких 12/25 частин зруйновано та фактично не існує, суд приходить до висновку про задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 223, 247, 259, 263-265, 315, 352, 354 ЦПК України, -
Заяву - задовольнити.
Встановити факт того, що 13/25 частин житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , житловою площею 28,8 кв.м., загальною площею 39,6 кв.м., а саме: літ. «А», приміщення під № 1-2, 1-3, прибудова, літ. «а» - приміщення під № 1-1, сіни літ «а 1» - приміщення, № 1-І комора, літ. «В», сарай літ. «Г», сарай літ. «Д», убиральня літ. «Е», надвірні споруди № 1, 2 , 3, 4, І - сарай, є однією цілою частиною нерухомого майна.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан