11 березня 2024 рокуСправа №160/675/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги за 2023 рік у розмірі 25 відсотків призначеного грошового забезпечення протягом шести місяців з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу.
- зобов'язати Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка здійснити ОСОБА_1 виплату грошової допомоги за 2023 рік у розмірі 25 відсотків призначеного грошового забезпечення протягом шести місяців з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті грошової допомоги за 2023 рік у розмірі 25 відсотків призначеного грошового забезпечення протягом шести місяців з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу.
Ухвалою віл 10.01.2024 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
25.01.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладені заперечення проти задоволення позовних вимог, так як позивач не звертався до командування Військового інституту про виплату грошової допомоги за 2023 рік у розмірі 25 відсотків призначеного грошового забезпечення протягом шести місяців з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу. Рапорт та відповідні підтверджуючі документи у діловодство Військового інституту, які надають право є підставою для видання наказу начальника Військового інституту про встановлення та виплату надбавки військовослужбовцям -донорам не надходили. За таких обставин у позивача не було підстав та можливості видати відповідний наказ та здійснювати виплату позивачеві грошової надбавки до його грошового забезпечення, як військовослужбовцю-донору, через відсутність відомостей про наявність такого права у позивача. Зважаючи на те, що позивач звернувся до Військового інституту щодо виплати йому надбавки до грошового забезпечення, як військовослужбовцю-донору вже після закінчення військового навчального закладу та після виключення зі списків особового складу Військового інституту, у відповідача не було правових та законних підстав видати відповідний наказ та здійснити виплату позивачеві грошової надбавки у розмірі 25 % до грошового забезпечення, як військовослужбовцю-донору. ОСОБА_1 перебуваючи у статусі курсанта Військового інституту з 07.08.2023 по 20.09.2023 року не міг фізично здати за цей період чотири разові максимально допустимі дози донацій плазми крові методом аферезу. Крім того, встановлено строк, протягом якого можлива реалізація такого права, а саме, протягом шести місяців із дня останньої (другої) безоплатної здачі крові, але не пізніше закінчення військового навчального закладу та виключення зі списків особового складу військової частини.
Ухвалами від 30.01.2024 року відмовлено у задоволенні клопотань представника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про зупинення провадження по справі та залишення позовної заяви без розгляду.
31.01.2024 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій викладені заперечення проти аргументів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву.
01.02.2024 року на адресу суду надійшли заперечення від відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Згідно з витягом з наказу №232 від 07.08.2023 року Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Дніпро та перебуває в службовому розпорядженні у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, якого на підставі наказу начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по особовому складу) від 17.07.2023 року №20-РС призначено на посаду «курсант штатний», з 01.08.2023 року припинити службове відрядження та зарахувати до списків особового складу навчального батальйону резерву офіцерського складу факультету післядипломної освіти Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на всі види забезпечення.
Відповідно до копії витягу з наказу №276 від 20.09.2023 року Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_1 , курсанта штатного навчального батальйону резерву офіцерського складу, вважати таким, що вибув до нового місця служби - м. Баранівка Житомирської області.
11.10.2023 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплатити грошову надбавку у розмірі 25 відсотків призначеного грошового забезпечення протягом шести місяців з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу.
До заяви позивачем долучено копії довідок про здачу плазми №28696 від 16.05.2023 року, №29198 від 30.05.2023 року, № 29700 від 13.06.2023 року, №30219 від 27.06.2023 року, паспорта громадянина України, посвідчення донора України, реквізитів з банку.
Відповідач листом №15/6024 від 15.11.2023 року відмовив позивачу у такій виплаті, так як за період проходження військової служби (навчання) з 01.08.2023 року по 20.09.2023 року на посаді курсанта у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ОСОБА_1 не було подано рапорт та відповідні підтверджуючі документи у діловодство Військового інституту про встановлення та виплату надбавки військовослужбовцям-донорам.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Законодавство України про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові базується на Конституції України та складається з Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові" від 30.09.2020 року №931-IX (далі - Закон №931-IX), інших законодавчих актів, що регулюють відносини з питань, пов'язаних із донорством крові та компонентів крові, інших прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правові та організаційні засади державної політики щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові та компонентів крові, функціонування системи крові, визначає стандарти безпеки та якості донорської крові та компонентів крові з метою забезпечення рівного доступу населення України до якісних і безпечних компонентів донорської крові у необхідній кількості, організації обігу донорської крові та компонентів крові, забезпечення безпеки та здоров'я донорів крові та компонентів крові, а також їх реципієнтів, захисту їхніх прав та законних інтересів визначені Законом №931-IX.
Так, відповідно до визначених термінів у Законі №931-IX:
аферез - метод отримання компонентів крові за допомогою машинної переробки цільної крові, за якого залишкові компоненти крові повертаються донору під час або наприкінці процесу;
добровільне безоплатне донорство - здійснення донором донації крові та/або компонентів крові з особистої волі та без отримання грошової винагороди за таку донацію (у формі готівкових коштів чи в будь-якій іншій формі, що може вважатися еквівалентом грошей), крім невеликих сувенірів, легких закусок та відшкодування витрат на дорогу;
донорство крові та компонентів крові - добровільний акт людини, що полягає у донації крові та/або компонентів крові для подальшого використання їх для трансфузії, виготовлення лікарських засобів, медичних виробів або використання у наукових дослідженнях.
Згідно із статтею 4 Закону №931-IX основними напрямами державної політики у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові є зокрема, заохочення та популяризація добровільного безоплатного донорства крові та компонентів крові.
Кабінет Міністрів України у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові здійснює такі повноваження:
1) забезпечує здійснення державної політики;
2) затверджує державні програми щодо розвитку донорства крові та компонентів крові;
3) переглядає та затверджує у межах своїх повноважень структуру системи крові та функції суб'єктів системи крові, що входять до її складу;
4) визначає уповноважений орган у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові та забезпечує здійснення ним діяльності відповідно до цього Закону;
5) встановлює нормативи обов'язкового забезпечення потреб системи охорони здоров'я України в донорській крові та компонентах крові, показники резервів компонентів крові на випадок виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру;
6) приймає рішення про вивезення донорської крові та компонентів крові у разі надання гуманітарної допомоги у зв'язку з виникненням надзвичайних ситуацій;
7) визначає порядок і умови надання гарантій щодо збереження середнього заробітку працівникам у день (на час) виконання ними донорської функції;
8) визначає порядок реалізації компонентів крові на території України та їх вивезення за межі України;
10) забезпечує розвиток міжнародного співробітництва у сфері донорства крові та компонентів крові;
11) затверджує цільові програми реалізації компонентів крові на території України;
12) затверджує порядок контрактного виробництва препаратів крові;
13) здійснює інші повноваження відповідно до Конституції України, цього Закону, інших законів України.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові здійснює такі повноваження:
1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові;
2) організовує роботу щодо залучення населення до добровільного безоплатного донорства;
3) визначає умови та порядок здійснення донації крові та компонентів крові, їх заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу та транспортування, у тому числі щодо аутологічної донації та трансфузії;
4) визначає показники та вимоги щодо безпеки та якості донорської крові та компонентів крові, простежуваності, документування та гемонагляду;
5) визначає порядок відшкодування донору шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров'я у зв'язку з виконанням донорської функції;
6) визначає розміри, порядок і умови відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням донорської функції, донорам, які здали кров або компоненти крові на безоплатній основі, у тому числі витрат на харчування;
7) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших законів України.
Усилу ст.10 Закону №931-IX фінансування діяльності суб'єктів системи крові та суб'єктів, що надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, в частині заходів щодо популяризації та розвитку донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на реалізацію відповідних програм та заходів, коштів місцевих бюджетів, коштів, отриманих у ході господарської діяльності суб'єктів системи крові та суб'єктів, що надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, коштів юридичних і фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.
Фінансування заходів щодо популяризації та розвитку донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові може здійснюватися на основі програм розвитку донорства крові та компонентів крові Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які затверджуються у встановленому законом порядку на основі відповідних загальнодержавних цільових програм (ч.2 ст.10 Закону №931-IX).
Держава гарантує повну оплату за рахунок коштів державного бюджету надання громадянам необхідних їм медичних послуг згідно із встановленим тарифом, що включає вартість компонентів крові, вартість послуг із трансфузії крові та/або компонентів крові, вартість імуногематологічних досліджень, передбачених програмою медичних гарантій, у порядку, встановленому законом. Вартість таких компонентів крові та імуногематологічних досліджень, придбаних суб'єктом, що надає послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, у суб'єктів системи крові, відшкодовується Національною службою здоров'я України відповідно до законодавства про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення (ч.3 ст.10 Закону №931-IX).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень та компетенції забезпечують виконання програм розвитку донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові, а також забезпечують донорам компенсацію витрат, пов'язаних із донорством, та заохочень, передбачених законом (ч.1 ст.12 Закону №931-IX).
Частиною 1 статті 14 Закону №931-IX встановлено, що донором крові та/або компонентів крові може бути будь-який дієздатний громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, яка має посвідку на постійне проживання на території України, який пройшов відповідне медичне обстеження в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, за результатами якого підтверджена відсутність показань до постійного чи тимчасового відсторонення від донорства відповідно до переліку показань, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, з яким проведено співбесіду перед донацією крові та/або компонентів крові, під час якої йому надано вичерпну інформацію щодо донації, та який надав письмову згоду на забір у нього крові та/або компонентів крові, а також (за потреби) на застосування до нього допоміжних медичних технологій за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, може звернутися до будь-якого суб'єкта системи крові, що здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові та компонентів крові, незалежно від реєстрації місця проживання.
Величина разової максимально допустимої дози крові та компонентів крові, збір якої може бути здійснено від одного донора, та регулярність донацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (ч.4 ст.14 Закону №931-IX).
У силу ч.1 ст.20 Закону №931-IX держава сприяє становленню, розвитку та популяризації добровільного безоплатного донорства, заохочує здійснення добровільних безоплатних донацій та забезпечує донорам компенсацію витрат, пов'язаних із донацією крові та/або компонентів крові.
Частиною 5 ст.20 Закону №931-IX передбачено, що здобувачам вищої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу, надається право на одержання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії, а військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових закладів освіти - право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем навчання або проходження служби донора за рахунок коштів відповідних місцевих програм з розвитку донорства крові та компонентів крові.
Так, позивач безкоштовно здавав кров, що підтверджується довідками ТОВ Дніпропетровський обласний центр заготівлі та переробки плазми «Дніпро-Плазма» щодо надання донорам пільг №28696 від 16.05.2023 року, №29198 від 30.05.2023 року, № 29700 від 13.06.2023 року, №30219 від 27.06.2023 року.
Відповідач, відмовляючи у нарахуванні та виплаті позивачу такої надбавки, зазначив у листі №15/6024 від 15.11.2023 року, що за період проходження військової служби (навчання) з 01.08.2023 року по 20.09.2023 року на посаді курсанта у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка, ОСОБА_1 не було подано рапорт та відповідні підтверджуючі документи у діловодство Військового інституту про встановлення та виплату надбавки військовослужбовцям-донорам.
Згідно з абзацами 1,2,3 розділу XXXIII. «Виплата надбавки військовослужбовцям-донорам» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, військовослужбовцям строкової військової служби та курсантам військових навчальних закладів (у тому числі із числа осіб, які перебували на військовій службі за контрактом перед зарахуванням на навчання), які протягом дванадцяти місяців безоплатно двічі здали кров та (або) її компоненти в кількості максимально допустимих доз (далі - військовослужбовці-донори), виплачується надбавка в розмірі 25 відсотків щомісячного грошового забезпечення.
Надбавка виплачується протягом шести місяців із дня останньої (другої) безоплатної здачі крові та (або) її компонентів, але не більше ніж до дня видання наказу:
про закінчення військового навчального закладу;
про виключення зі списків особового складу військової частини.
Виплата надбавки здійснюється за місцем проходження служби (навчання) військовослужбовців-донорів або місцем їх перебування на грошовому забезпеченні згідно з наказом командира військової частини (військового навчального закладу), виданим на підставі рапорту військовослужбовця та довідки за встановленою формою, визначеною Міністерством охорони здоров'я України.
Як встановлено матеріалами справи, зокрема відповідно до копії витягу з наказу №276 від 20.09.2023 року Начальника Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (по стройовій частині) сержанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Військового інституту з 20.09.2023 року, а звернення позивача до відповідача з заявою про виплату позивачу грошової надбавки у розмірі 25 відсотків призначеного грошового забезпечення протягом шести місяців з дня здавання чотирьох разових максимально допустимих доз донацій плазми крові методом аферезу датується 11.10.2023 року, тобто поза межами встановленого строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на вищевикладені обставини, зокрема недотримання позивачем положень законодавства щодо часових меж подання рапорту для виплати йому відповідної надбавки, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко