про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
16 липня 2024 р. Справа № 120/9113/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області (вул. Р. Скалецького, 17, м. Вінниця, 21018)
до: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036)
про: визнання протиправною та скасування постанови
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області (далі - позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.202 року становить 3028, 00 грн.
В межах даного позову позивачем заявлено вимогу про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 01.07.2024 року про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні №74895830.
Отже, за звернення до суду із вищевказаними позовними вимогами позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3028, 00 грн.
Водночас до позовної заяви позивачем долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Вирішуючи подане клопотання, суд керується такими мотивами.
За приписами ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
При цьому майновий стан сторони слід оцінювати як елемент права фізичної особи - заявника на доступ до суду, що передбачено п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищенаведене, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору слід відмовити.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 3028, 00 грн.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України,
У задоволенні клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Запропонувати позивачеві у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 3028, 00 грн.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна