Справа №757/35200/23-к Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/248/2024 Доповідач: ОСОБА_2
10 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в межах кримінального провадження № 42022111350000132 від 02.09.2022 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу захисника на повідомлення про підозру від 24 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 42022111350000132 від 02.09.2022 року, в інтересах ОСОБА_7 , скасувавши його. Повторно дослідити матеріали скарги захисника, оскільки вони взагалі не були дослідженні у першій інстанції.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що повідомлення про підозру від 24.05.2023, разом із повістками про виклик для допиту вже в якості підозрюваного, одним поштовим відправленням за номером поштового трекера Укрпошти №0105495494 було надіслано на адресу місця реєстрації ОСОБА_7 та проживання його батьків ( АДРЕСА_1 ) та вручено його батькам 30.05.2023.
При цьому, повідомлення про підозру здійснено поштовим відправленням від 24.05.2023 громадянином ОСОБА_9 , а не слідчим чи прокурором.
А тому, на переконання апелянта, відбулось порушення встановленого порядку вручення повідомлення про підозру, так як фактично повідомлення про підозру здійснено невідомою особою і дана обставина свідчить про не набуття у встановленому порядку, статусу підозрюваного ОСОБА_7 .
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано аргументи захисту, щодо необґрунтованості повідомлення про підозру від 24.05.2023.
Крім того, твердження слідчого повністю відкидає факт протиправного нез'явлення на службу 24.02.2022 до місця служби - ГУ "І" ДЗД Сб України, куди без його згоди та належного ознайомлення з наказом було зараховано 18.06.2022.
На переконання апелянта, із повідомлення про підозру не вбачається про наявність саме мети у гр. ОСОБА_7 ухилитись від військової служби, при цьому, він не самовільно не залишав військову частину або місце служби 24.02.2022, оскільки будучи в розпорядженні його взагалі фізично не було у відомстві СБУ. Про його переведення не було відомо, а тому відсутня мета ухилення від військової служби.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, що 11.08.2023 захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в межах кримінального провадження № 42022111350000132 від 02.09.2022 року.
На обґрунтування вимог даної скарги захисник послався на те, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022111350000132 від 02.09.2022 року.
24.05.2023 року слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_10 за результатом розгляду матеріалів кримінального провадження № 42022111350000132 від 02.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, було повідомлено про підозру ОСОБА_7 про те, що він підозрюється у дезертирстві, а саме, нез'явленні з метою ухилення від військової служби на службу, вчиненому в умовах воєнного стану. Разом з тим, повідомлення про підозру є необґрунтованим, матеріали кримінального провадження не містять доказів, на підтвердження підозри, та не можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Відтак, повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
15.09.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в межах кримінального провадження № 42022111350000132 від 02.09.2022 року.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в скарзі захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 ,підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в межах кримінального провадження № 42022111350000132 від 02.09.2022 року, перевірялись судом при розгляді даної скарги. При цьому було досліджено докази та з'ясовані інші обставини, які мають значення при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги, слідчий суддя виходив з того, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 24.05.2023 року складено Слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, ОСОБА_10 за погодженням Прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_11 з додержанням вимог ст. 276, 277 КПК України.
Разом з тим, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, та може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
А тому, слідчий суддя прийшов до висновку, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_7 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення були дотримані вимоги ст. 278 КПК України.
Дане рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов'язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали апеляційним судом встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в межах кримінального провадження № 42022111350000132 від 02.09.2022 року., в повній мірі дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального Закону.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки, як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
В ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що на час повідомлення підозри існували факти та інформація, яка могла б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення про яке йому було повідомлено.
Крім того, на переконання колегії суддів, твердження апелянта, що із повідомлення про підозру не вбачається про наявність саме мети у гр. ОСОБА_7 ухилитись від військової служби, при цьому, він самовільно не залишав військову частину або місце служби 24.02.2022, оскільки будучи в розпорядженні його взагалі фізично не було у відомстві СБУ. Про його переведення не було відомо, а тому відсутня мета ухилення від військової служби, фактично зведені до питань доведення винуватості, однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.
Як убачається зі змісту повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, в межах кримінального провадження № 42022111350000132 від 02.09.2022 року, за формою та змістом вказане повідомлення відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та містить усі передбачені вказаною статтею відомості, у тому числі зміст підозри, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру. Під час вручення повідомлення про підозру було дотримано вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру було здійснено за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, які давали можливість дійти висновку про ймовірну причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України та вручено його в порядку передбачену законом.
Таким чином, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що фактично повідомлення про підозру здійснено невідомою особою, оскільки повідомлення про підозру здійснено поштовим відправленням від 24.05.2023 громадянином ОСОБА_9 , а не слідчим чи прокурором, і дана обставина свідчить про не набуття у встановленому порядку, статусу підозрюваного ОСОБА_7 , колегією суддів не приймаються до уваги у зв'язку з наступним.
Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Враховуючи неможливість вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 в день його складення, повідомлення про підозру було надіслано поштовим відправленням за місцем реєстрації останнього.
А відтак, беручи до уваги положення, передбачені КПК України для вручення повідомлень, а саме ч. 6 ст. 135 КПК України, згідно якої повістка про виклик вручається особі працівником органу зв'язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду, колегія суддів приходить до висновку, що дані положення не вимагають направлення повідомлення про підозру саме прокурором чи слідчим.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів не здобуто доказів порушення стороною обвинувачення вимог ст. ст. 276-278 КПК України, які б стали підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості оскаржуваної ухвали не можуть бути визнані переконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді скарги повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань, які стосуються повідомлення особи про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, про обґрунтованість такої підозри.
Під час вирішення питання щодо скасування повідомлення про підозру оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, - без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 277, 278, 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2023 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4