Справа №753/11764/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4634/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
10 липня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кропивницький, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без встановленого місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року частково задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12024100020002668 від 08.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 56 днів, тобто по 12.08.2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави в сумі 121 120,00 грн., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_7 з-під варти.
Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_7 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
У разі внесення застави звільнити підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти та покласти на нього такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; сповіщати слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено по 12.08.2024 року.
У разі внесення застави заставодавцем покладено на нього обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду.
Роз'яснено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Також роз'яснено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року та постановити нову ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження; неповнотою судового розгляду; ігноруванням практики ЄСПЛ.
Посилається на те, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодного доказу, на підставі якого суд робив висновки про необхідність в обранні щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та немає оцінки доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК України. А тому висновки про нібито наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є помилковими.
Крім цього захисник вказує, що в порушення вимог ст. 199 КПК України слідчий суддя не врахував міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього місця проживання та його майновий стан.
Зауважує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, стороною обвинувачення жодними доказами не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.
Апелянт вважає, що запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 дозволить забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження та зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100020002668 від 08.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
14.06.2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
17.06.2024 року слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із клопотанням, яке погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12024100020002668 від 08.06.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначав, що досудовим розслідуванням встановлено, що 07.06.2024 року близько 16:00 год., ОСОБА_7 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , розпиваючи слабоалкогольні напої, побачили раніше невідому їм ОСОБА_11 , яка проходила повз них. В цей момент у ОСОБА_7 , спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, виник раптовий спільний злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення належного потерпілій майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, маючи сумісний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, ОСОБА_7 , наблизився до ОСОБА_11 , та з метою подолання волі останньої до опору схопив руками за тулуб та почав утримувати її, тим самим подолав в такий спосіб волю потерпілої. Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної ролі, підійшла до потерпілої ОСОБА_11 , та з її сумки відкрито викрала належне їй майно, а саме: мобільний телефон «REDMI NOTE 12 Onyx Gray 4GB RAM 128 GB ROM» IMEN- НОМЕР_1 , IME12-860072060041918, вартістю 5519 грн. 20 коп.; у силіконовому чохлі чорного кольору, який матеріальної цінності не становить; навушники бездротові «prove boost EQ01 black», вартістю 880 грн., павербанк KLGO 10+ чорного кольору, вартістю 600 грн., та грошові кошти номіналом 200 та 100 гривень, що в загальному становить 7299 грн. 20 коп. Після чого ОСОБА_7 , разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, з місця скоєння злочину зникли, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 7299 грн.
В клопотанні також було зазначено про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку слідчого, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам, у зв'язку із чим слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року частково задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління національної поліції в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, № 12024100020002668 від 08.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 56 днів, тобто по 12.08.2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 розмір застави в сумі 121 120,00 грн., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_7 з-під варти.
Роз'яснено, що підозрюваний ОСОБА_7 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
У разі внесення застави звільнити підозрюваного ОСОБА_7 з-під варти та покласти на нього такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; сповіщати слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено по 12.08.2024 року.
У разі внесення застави заставодавцем покладено на нього обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду.
Роз'яснено, що у разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави та зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Також роз'яснено, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 , як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена у клопотанні та сумнівів не викликає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази, у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні, доведені, з огляду на додані до клопотання докази.
На переконання колегії суддів, з урахуванням наявних у справі матеріалів, вищевказані висновки слідчого судді є правильними, зокрема, оцінюючи доведеність наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), колегія суддів виходить із того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до десяти років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків може спонукати підозрюваного ОСОБА_7 змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні), вбачається із того, що підозрюваний ОСОБА_7 , знаючи дані свідків, які вказують на причетність його до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе, як особи, що вчинила кримінальне правопорушення. ОСОБА_7 може впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу, переконання, примушування з застосуванням фізичної сили або погроз такого застосуванню з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 вже вчиняв аналогічні кримінальні правопорушення, за що був засуджений до покарання у виді позбавлення волі: 19.05.2009 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186, ст. 69 ч. 2 ст. 187, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 24.03.2014 року по відбуттю строку покарання; 19.08.2014 року вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 11.01.2018 року по відбуттю строку покарання; 29.10.2018 року вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда за ч. 3 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений 30.06.2023 року по відбуттю строку покарання.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_7 , а саме те, що останній не працює, раніше судимий, не одружений, не має на утриманні дітей, не має визначеного місця проживання, не тільки не спростовують, а й навпаки підтверджують наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання органу досудового розслідування, та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, визначив підозрюваному розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Колегія суддів зазначає, що ймовірно вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у якому він підозрюється, має високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчий суддя, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше вчиняв аналогічні злочини та має судимості, неодружений, дітей на утриманні не має.
Отже, сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу.
А тому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування підстав для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими судом матеріалами провадження.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких апелянт просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування іншого запобіжного заходу, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 червня 2024 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , -залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4