04 липня 2024 року
м. Київ
провадження № 33/824/2851/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.,
за участі ОСОБА_1 та його захисника Маценка О. В.
прокурора Легача В. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Деснянського районного суду м. Києва
від 30 квітня 2024 року
в складі судді Шмигельського Д. І.
у справі №754/1575/24 Деснянського районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (приватний будинок),
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою, 08 травня 2024 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вказував, що він відмовився від проходження на стан виявлення ознак алкогольного сп'яніння на місці зупинки співробітників поліції за допомогою приладу «Драгер», а проходити огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я йому ніхто не пропонував.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Маценко О.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор, що прибув у судове засідання, зазначив, що постанова суду є законною, а апеляційна скарга безпідставною.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України місцевий суд виходив з доведеності його вини.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.01.2024 року о 16 годин 40 хвилин по вул. Бальзака, 92 в м. Києві, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_2 , маючи ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від огляду на стан сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків у відповідності до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103. Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі Правила) визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція).
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 266 КУпАП).
Відповідно до п. п. 2, 4, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп'яніння обов'язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 729812 від 15 січня 2024 року вірно встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження в установленому законом порядку на виявлення ознак сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР, за яким водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме відеозапису з нагрудної камери співробітників поліції, відомості про які внесені у протокол про адміністративне правопорушення, поясненнями свідка ОСОБА_2 , працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, як за допомогою приладу «Драгер» так і в лікарні у лікаря нарколога, внаслідок виявлення таких ознак, як різкий запах алкоголю з порожнини рота. Однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Крім того, допитані в судовому засіданні у суді першої інстанції в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є співробітниками поліції та приїхали на виклик від ОСОБА_2 також підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, вказуючи при цьому, що водій був в неадекватному стані, п'яний, відмовлявся надавати документи, але згодом надав.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на виявлення стану сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами даної справи про адміністративне правопорушення.
Також не заслуговують на увагу й твердження ОСОБА_1 про те, що йому не було надано направлення в заклад охорони здоров'я на виявлення стану сп'яніння, оскільки як вже було встановлено судом, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду. За умови відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння, що було зафіксовано поліцейськими за допомогою нагрудної відеокамери, поліцейські взагалі позбавлялися обов'язку видавати відповідне направлення. Це узгоджується з Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103 з наступними змінами.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено.
Керуючись ст. 294КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Євграфова Є.П.