2 липня 2024 року місто Київ
справа № 760/14230/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/11443/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Солом'янського районного суду міста Києва у складі судді Букіної О.М. від 8 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення,
Короткий зміст обставин справи
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття приміщення.
Позов обґрунтовано тим, що вона є власницею нежитлових приміщень № 1-7 (групи приміщень № 13 (в літ. А)) в будинку АДРЕСА_1 . 14 липня 2022 року виявлено сліди залиття вказаного приміщення.
22 липня 2022 року комісія ЖЕД-902 склала акт про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), згідно якого 10 липня 2022 року в нежитловому підвальному приміщенні з № 1 по № 7 сталося залиття, пошкоджено приміщення № 4 площею 9,4 кв.м, підвісна стеля (короб) пошкоджено 1 кв.м. Причиною залиття є засмічення каналізації внаслідок порушення мешканцями правил утримання жилих будинків.
За результатами проведених будівельно-технічної та товарознавчої експертиз загальна вартість відновлювального ремонту складає 153 659 грн 58 коп., матеріальна шкода, в результаті пошкодження речей - 52 203 грн 21 коп.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття, відмовлено. У рішенні суд встановив, що залиття сталося з квартири АДРЕСА_2 , власницею якої є ОСОБА_3 , а тому саме вона має відповідати за завдану шкоду.
Внаслідок затоплення позивачу завдану моральну шкоду, яка виразилася в емоційному стресі, душевних стражданнях, відшкодування якої оцінює в розмірі 50 000 грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту в розмірі 153 659 грн 58 коп.; матеріальну шкоду, яка заподіяна пошкодженням кухонних меблів, скатертини, подушок то чохла для стільця в розмірі 52 503 грн 21 коп.; моральну шкоду в розмірі 50 000 грн; витрати на проведення експертиз в сумі 11 704 грн; витрати на правничу допомогу в розмірі 40 000 грн та судовий збір в розмірі 2 558 грн 63 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 8 квітня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів вини відповідача у залитті належного позивачу нежитлового приміщення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скаржник зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність доказів вини відповідача у залитті приміщення, оскільки ця обставина встановлена рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року у справі № 760/19409/22 за позовом ОСОБА_1 до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття. Крім того, у листі КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"від 25 липня 2022 року № 38-1716/03 вказано, що причиною залиття є порушення мешканцями вище розташованої квартири "Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572. Розмір завданої шкоди підтверджується висновками експертів, наявних в матеріалах справи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ОСОБА_3 не подала відзив на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.
ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, вважала, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що ОСОБА_1 є власницею нежитлових приміщень з № 1 по № 7 (групи приміщень № 13) (в літ А), загальною площею 42,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 16 квітня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Звєрьковою Н.В. (а.с. 11-14).
Відповідно до копії акту про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22 липня 2022 року, складеного комісією ЖЕД-902 у складі головного інженера виконавця послуг ОСОБА_4 , майстра технічної дільниці ОСОБА_5 , майстра ремонтної дільниці ОСОБА_6 , слюсаря-сантехніка ОСОБА_7 , 10 липня 2022 року в нежитловому підвальному приміщенні з АДРЕСА_3 , сталося залиття, аварія на системі центрального опалення (гарячого водопостачання, водопостачання, рушникосушарці), внаслідок якого пошкоджено: приміщення № 4, площею 9,4 кв.м., підвісна стеля (короб) пошкоджено 1 кв.м. Причиною залиття, аварії є засмічення каналізації внаслідок порушення мешканцями правил утримання жилих будинків (а.с. 21).
Згідно з листом КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" від 25 липня 2022 року № 38-1716/03 у нежитловому приміщенні № 4 гр. приміщень № 13 (в літ. А) житлового будинку АДРЕСА_1 , каналізаційна мережа проходить під стелю, закладена коробом на якому облаштована підвісна стеля, доступ до мережі відсутній, тому провести детальне обстеження не було технічної можливості. Враховуючи, що залиття носило тимчасовий характер, ймовірно, причиною залиття зазначеного нежитлового приміщення є порушення мешканцями вище розташованої квартири "Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.
Згідно копії висновку експерта № ED-1502-1-2015.22 за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження від 17 серпня 2022 року, складеного судовим експертом ТОВ "Судова незалежна експертиза України" Кріві К.В., розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття приміщень, становить 32 336 грн (а.с.39-52).
Згідно копії висновку експерта № ED-1536-6-2016.22 за результатами проведеного експертного товарознавчого дослідження рухомого майна від 3 жовтня 2022 року, складеного судовим експертом ТОВ "Судова незалежна експертиза України" Герц І.В.,
матеріальна шкода, завдана внаслідок пошкодження кухонних меблів, скатертини, подушок та чохла для стільця, розташованих в приміщенні № 4 з групи приміщень № 13 в літ А, що знаходяться в будинку АДРЕСА_1 , становить 52 203 грн 21 коп. (а.с. 53-67).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (частина 2 статті 16 ЦК України).
Однією з підстав виникнення зобов'язання є завдання майнової (матеріальної) шкоди та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (стаття 22 ЦК України).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суд з указаним позовом, ОСОБА_1 , як на підставу своїх позовних вимог, посилалась на те, що залиття належного їй приміщення відбулося через порушення власником вище розташованої квартири ОСОБА_3 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позивача про відшкодування майнової та моральної шкоди, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про винуватість відповідача у завданні шкоди.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року у справі № 760/19409/22 за позовом ОСОБА_1 до КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття, встановлена вина ОСОБА_3 .
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 82 ЦПК України).
Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 зроблено правовий висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення.
Так, у рішенні Солом'янського районного суду міста Києва від 31 березня 2023 року у справі № 760/19409/22 суд встановив факт залиття належного позивачу нерухомого майна, однак відмовив у задоволенні позову, оскільки причиною аварії є засмічення каналізації внаслідок порушення мешканцями правил утримання жилих будинків; КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва"не порушувало права позивача.
Мотивувальна частина вказаного рішення не містить жодних висновків щодо вини саме ОСОБА_3 у залитті нежитлових приміщень позивача, натомість зазначено про вину мешканців будинку без конкретизації осіб.
Аналогічна причина залиття вказана і в акті ЖЕД-902 про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 22 липня 2022 року.
В матеріалах справи відсутні достовірні та переконливі докази вини ОСОБА_3 , відповідна будівельно-технічна експертиза позивачем не проведена, клопотання про її призначення в судовому порядку позивач не заявляла ані в суді першої інстанції, ані на стадії апеляційного провадження.
Судом не заперечується факт залиття нежитлових приміщень, які належать позивачу, однак вину у заподіянні шкоди відповідачем не доведено, з врахуванням того, що будинок по АДРЕСА_1 є багатоквартирним, а тому винною особою у заподіянні шкоди є невизначене коло осіб.
Посилання скаржника на лист КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва" від 25 липня 2022 року № 38-1716/03 також не є належним доказом у справі, оскільки у ньому зазначено лише про ймовірність залиття з квартири, що розташована вище.
З урахуванням того, що позивачем не доведено вину відповідача у заподіянні майнової та як наслідок моральної шкоди, відсутня необхідність для надання оцінки доводам скаржника в частині розміру завданого збитку.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до статі 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 8 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: