Рівненський апеляційний суд
Іменем України
11 липня 2024 року м. Рівне
Справа № 569/12059/23
Провадження № 11-сс/4815/187/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2024 року у кримінальному провадженні №12022181200000633 від 29.12.2022 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора, звернуто заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 60560 грн, сплачену на виконання ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2024 року, та обрано щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, 4 ст. 358, ст. 198 КК України, запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян - 60560 грн. з покладенням обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити відлучатися за межі Рівненської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну; заборонити спілкуватися із свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 , покликаючись на незаконність ухвали, доводить, що рішення слідчого судді є незаконним, оскільки ним не порушено обов'язків, покладених слідчим суддею, і не вчинено дій на чинення перешкод досудовому розслідуванню.
Просить скасувати оскаржувану ухвалу і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги, доводи прокурора щодо законності оскаржуваної ухвали, яку просить залишити без змін, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною/юридичною особою (заставодавцем). У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
Як зазначено вище, застава полягає у внесенні коштів метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава, як запобіжний захід, виконує важливу забезпечувальну та стимулювальну функцію, а також стримує підозрюваного, обвинуваченого від негативної поведінки під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду.
Під обов'язками у ст. 182 КПК розуміють конкретні обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді під час обрання запобіжного заходу, а не загальні обов'язки підозрюваного/обвинуваченого, визначені ст. 42 КПК. Тобто законодавець у ст. 182 КПК вказує на можливість звернення застави в дохід держави в разі порушення «конкретних обов'язків», покладених на підозрюваного, обвинуваченого під час застосування такого запобіжного заходу. Тому положення ч. 1 ст. 182 КПК, що вказують на мету застосування застави, яка полягає у забезпеченні виконання обов'язків, під умовою звернення коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків, у комплексі з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК свідчать про те, що цей запобіжний захід нерозривно пов'язаний і обирається саме з метою забезпечення обов'язків, установлених ухвалою слідчого судді, які своєю чергою завжди є строковими.
Враховуючи викладене, запобіжний захід у виді застави є обмежувальним заходом, який тимчасово застосовується до підозрюваного, обвинуваченого для забезпечення потреб кримінального провадження, під час дії якого КПК допускається певне обмеження прав і свобод останнього. Запобіжний захід не може застосовуватись до особи без обмеження конкретним строком. Тому, не зважаючи на відсутність у ст. 182 КПК прямої вказівки на строковість такого запобіжного заходу, як застава, остання не може діяти відносно особи безстроково, оскільки нерозривно пов'язана з необхідністю виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених судом обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, зобов'язання щодо дотримання яких обмежено двома місяцями.
Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2024 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
18 квітня 2024 року заставодавець ОСОБА_6 вніс 60560 грн. застави.
У подальшому прокурор звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області з клопотанням про звернення застави в дохід держави та повторного обрання до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, покликаючись на порушення ОСОБА_6 покладених слідчим суддею обов'язків.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2024 року задоволено клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та повторно застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави.
Між тим, матеріали кримінального провадження не містять переконливих доказів, які були б об'єктивно достатніми для встановлення факту невиконання ОСОБА_6 покладених на нього ухвалою слідчого судді від 05.04.2024 року обов'язків, що призвело до чинення перешкод досудовому розслідуванню.
Не навів таких переконливих доводів і прокурор під час апеляційного розгляду.
При апеляційному розгляді ОСОБА_6 пояснив, що він сам із свідками розмову не починав, і розмова з ініціативи свідків не стосувалася чинення перешкод слідству.
Стороною обвинувачення не надано доказів неявки ОСОБА_6 для проведення слідчих дій.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про звернення сплаченої ОСОБА_6 застави в дохід держави та повторне обрання йому запобіжного заходу у виді застави в цій же сумі є передчасним, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404-405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 28 травня 2024 року, якою звернуто в дохід держави заставу в розмірі 60560 грн, сплачену на виконання ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 05.04.2024 року, та застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60560 грн. - скасувати.
В задоволенні клопотання прокурора - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3