Справа № 761/24563/24
Провадження № 6/761/1162/2024
11 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Осаулова А.А.
за участю секретаря судових засідань: Путрі Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ліщинського О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2,-
Державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ліщинський О.В. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Своє подання державний виконавець обґрунтовує тим, що в нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_2, до складу якого входить виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №369/4226/20 від 08.12.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 510436,00 грн.; виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №381/90/22 від 04.05.2023 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1000,00 дол. США; виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №369/16396/19 від 24.11.2023 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 4800,00 дол. США.
Копії постанов про відкриття виконавчих проваджень були направлені боржнику, але рішення судів не виконані, декларацію про доходи та майно не подано. 23.08.2023 р. боржник був ознайомлений з матеріалами виконавчого провадження НОМЕР_4, не вимоги виконавчих документів не виконані, будь-яких пояснень щодо неможливості виконання рішень судів надано не було.
За даними ДФС України, ПФУ боржник не значиться, нерухоме майно за боржником не зареєстровано.
Боржник неодноразово та регулярно перетинає держаний кордон України.
На думку державного виконавця боржник ухиляється від погашення існуючої заборгованості, а відтак наявні підстави для тимчасового обмеження у виїзді за кордон ОСОБА_1 . За таких обставин, просив суд подання задовольнити.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч. 4 ст. 441 ЦПК України).
Дослідивши надані документи у виконавчому провадженні, суд вбачає підстави для його задоволення з наступних підстав.
Вимогами ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Таким чином, аналіз перелічених норм законів дає підстави стверджувати, що необхідною умовою для застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є встановлення факту ухилення боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи від виконання зобов'язань за рішенням суду.
Перевіряючи обставини по справі, судом встановлено, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ліщинського О.В. перебуває зведене виконавче провадження НОМЕР_2, до складу якого входить виконавче провадження НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа №369/4226/20 від 08.12.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 510436,00 грн.; виконавче провадження НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа №381/90/22 від 04.05.2023 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 1000,00 дол. США; виконавче провадження НОМЕР_5 з примусового виконання виконавчого листа №369/16396/19 від 24.11.2023 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 4800,00 дол. США.
Виконавче провадження НОМЕР_4 було відкрито 10.05.2022 р., виконавче провадження НОМЕР_3 було відкрито 19.05.2023 р., виконавче провадження НОМЕР_5 було відкрито 04.01.2024 р.
За даними ДФС України, ПФУ боржник ОСОБА_1 не значиться.
Транспортних засобів та нерухомого майна за боржником не зареєстровано, що підтверджується відповіддю на запит МВС України, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В рамках виконавчих проваджень було винесено постанови про арешт коштів боржника, на виконання яких АТ «Ощадбанк» було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках ОСОБА_1 , інших рахунків в банках не виявлено.
В матеріалах виконавчого провадження міститься розписка від 23.08.2023 р. про ознайомлення боржника з матеріалами.
Згідно відповідей з Державної прикордонної служби ОСОБА_3 перебувала за кордоном з 22.08.2023 р. по 25.08.2023 р., з 16.11.2023 р. по 18.11.2023 р., з 30.01.2024 р. по 01.02.2024 р., з 11.03.2024 р. по 12.03.2024 р.
Документи, які б свідчили, що боржником ОСОБА_1 вчинені дії, спрямовані на повне погашення заборгованості чи на об'єктивні та поважні причини неспроможності виконання рішення суду, у матеріалах справи відсутні.
Суд приймає до уваги те, що боржником порушується принцип обов'язковості виконання рішення суду, а відтак суд не вбачає інших заходів впливу на боржника з метою виконання рішення суду ніж його тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання рішення суду про стягнення боргу. При цьому, суд враховує значний розмір боргу, що стягується з ОСОБА_4 Доказів існування об'єктивних причин, що перешкоджають боржнику виконати судове рішення, суду надано не було. Крім цього, будь - яких доказів про те, що боржник самостійно вживала хоча б якісь спроби щодо виконання рішення суду судом не встановлено та з матеріалів виконавчого провадження не вбачається.
Варто також зазначити, що державним виконавцем вчинялись передбачені законодавством виконавчі дії, спрямовані на примусове виконання рішень судів, але боржник, будучи обізнаною про ухвалене судами рішення та повідомленою про початок його примусового виконання, декларацію про доходи та майно, відомостей про майно, яким боржник володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні їй від інших осіб, ОСОБА_1 державному виконавцю не надала; будь-яких письмових пояснень щодо обставин виконання нею рішення суду державному виконавцю не подавала.
Тому, зазначені дії, які полягають у ненаданні державному виконавцеві відомостей щодо майнового стану та невиконання його вимог свідчить про ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх зобов'язань. покладених на неї рішенням суду.
При вирішенні питання про задоволення подання державного виконавця судом враховано також, що невиконання рішення суду є фактичним порушення прав стягувача, який 01.03.2024 р. звернувся до державного виконавця з проханням заборонним боржнику виїзд за кордон.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що боржник умисно та свідомо не виконує рішення суду та в будь-який спосіб намагається не повертати заборгованість, оскільки доказів виконання боржником чи будь-якою іншою особою цього рішення суду матеріали справи не містять.
Частиною першою статті 33 Конституції України визначено: кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом
Відповідно до п. 19 ч. З ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Ст. 441 ЦПК України визначено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справі «Soering vs UK» від 7 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність встановлення тимчасового обмеження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що проживає в АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Вказана вимога ґрунтується на положеннях вказаних законодавчих актів, а додані до подання документи свідчать, на думку суду, про ухилення боржника від виконання зобов'язань.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 33 Конституції України, ст.ст. 353, 354, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
ухвалив:
подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ліщинського О.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2, - задовольнити.
Встановити тимчасове обмеження щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), що проживає в АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї у зведеному виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Повна ухвала виготовлена 11.07.2024
Суддя: Андрій Анатолійовича Осаулов