Справа № 761/25229/24
Провадження № 1-кс/761/16268/2024
11 липня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 погодженого прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного Бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, , не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , працюючого на посаді в.о. заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42024000000000769 відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.06.2024 року,-
11 липня 2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло , клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 погодженого прокурором третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного Бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 42024000000000769 відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.06.2024 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024000000000769 від 06.06.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.07.2024, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для ОСОБА_5 , який є службовою особою, яка займає відповідальне становище, перебуваючи на парковці поблизу АЗС ОККО за адресою: м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 48-А ., ОСОБА_7 , діючи на виконання раніше розробленого з ОСОБА_5 злочинного плану та відповідно до розподілу ролей між ними, близько 14 год 00 хв одержав для ОСОБА_5 від представника ТОВ «Турборам» ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 3 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 04.07.2024 становило 122 250 грн. за вчинення ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_8 дій з використанням службового становища, а саме за безперешкодне отримання директором ТОВ «Турборам» ОСОБА_8 ліцензії на оптову торгівлю пальним. На цій ж зустрічі, ОСОБА_7 , після одержання частини неправомірної вигоди в розмірі 3000 доларів США, призначеної для ОСОБА_5 , з метою переконання ОСОБА_8 , що ці кошти будуть передані ОСОБА_5 та відповідно у подальшому в ОСОБА_8 не буде проблем з ліцензією, зателефонував ОСОБА_5 через «WhatsApp», ввімкнув гучний зв'язок та в завуальованій формі повідомив останнього, що одержав для нього неправомірну вигоду від ОСОБА_8 . Також, на цій ж зустрічі, ОСОБА_7 погодив з ОСОБА_8 розмір грошової винагороди за послуги ОСОБА_7 , а саме 1000 доларів США, які мають бути передані йому ОСОБА_8 на наступній зустрічі. На виконання раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_7 06.07.2024 у точно невстановлений час кілька разів телефонував у месенджері «WhatsApp» з номера телефону НОМЕР_1 ОСОБА_8 , однак той не відповів на вказані дзвінки. Того ж дня ОСОБА_8 , у точно невстановлений час, побачивши пропущені дзвінки від ОСОБА_7 , зателефонував йому і останній повідомив, що 06.07.2024 зустрічався з ОСОБА_5 та передав тому неправомірну вигоду в сумі 3000 доларів США, яку раніше отримав від ОСОБА_8 . Також, під час цієї же розмови, ОСОБА_7 на виконання раніше розробленого злочинного плану з метою отримання у подальшому неправомірної вигоди повідомив, що ОСОБА_5 готовий зустрітися з ОСОБА_8 , але не найближчим часом, тому що він займає посаду заступника начальника ГУ ДПС у м. Києві, у зв'язку із цим не має вільного часу, але запевнив, що у разі виникнення у ОСОБА_8 питань ОСОБА_5 готовий за неправомірну вигоду сприяти у їх вирішенні. Так, на виконання раніше розробленого злочинного плану, ОСОБА_7 з метою отримання частини неправомірної вигоди в розмірі 1000 доларів США, призначеної для нього у месенджері «WhatsApp», використовуючи номер телефону НОМЕР_1 , домовився з ОСОБА_8 про зустріч за адресою: м. Київ, Надводницький парк, близько Набережного шосе, 11 . 09.07.2024 перебуваючи за адресою: м. Київ, Надводницький парк, близько Набережного шосе, 11 , на виконання раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_7 одержав грошові кошти в сумі 1 000 доларів США для себе за організацію ним зустрічей з ОСОБА_8 та передачу коштів ОСОБА_5 від ОСОБА_8 , що створювало умови для невикриття злочинної діяльності ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
10.07.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
10.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Як вбачається зі змісту клопотання, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка, експерта, інших осіб у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення правопорушення у якому підозрюється.
Разом з тим, як вказує у клопотанні слідчий, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, вказав, що підозра не є обґрунтованою та ризики, передбачені ст.177 КПК України прокурором не доведені. Просив застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні думку захисника підтримав. Крім того, вказав, що у органу досудового розслідування відсутні докази його причетності до вказаного кримінального правопорушення. Разом з тим, просив визначити помірний розмір застави, оскільки він хворіє та постійно потребує коштів на операції та спеціальну дієту.
Заслухавши позиції прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024000000000769 від 06.06.2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.
10.07.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
10.07.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_5 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання від 5 до 10 років позбавлення волі, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеним можливість знищення, сховання підозрюваним речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, оскільки орган досудового розслідування не провів усіх необхідних слідчих дій для встановлення у тому числі всіх причетних осіб до кримінального правопорушення та можливих речових доказів, документів, що мають значення для кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній усвідомлює тяжкість можливого покарання та ознайомлений з роботою правоохоронних органів, тощо.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що останній офіційно працевлаштований, раніше не судимий, не одружений, не має на утриманні дітей, має визначене місце проживання, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 816 800 ( один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов'язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливу на свідків, знищення, сховання речей чи документів необхідних для кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров'я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 на 60 днів, який обраховувати з 10 липня 2024 року до 07 вересня 2024 року, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання ОСОБА_5 , під вартою визначити на 60 днів, який обраховувати з 10 липня 2024 року до 07 вересня 2024 року включно, із урахуванням часу фактичного затримання особи.
Визначити для ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, у вигляді 600 (шістсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 816 800 ( один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду у визначений час, залежно від стадії кримінального провадження;
-не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити строк дії обов'язків, визначених для підозрюваного ОСОБА_5 , в межах терміну досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
В решті вимог клопотання - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_9