Справа № 606/946/24
15 липня 2024 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Марціцкої І.Б.
при секретарі с/з Пасько І.Б.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Теребовлянської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернувлася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Теребовлянської міської ради, та просить позбавити батьківський прав ОСОБА_2 Позов мотивовано тим, що відповідач, який є батьком її сина, свідомо усунувся та нехтує виконанням своїх батьківських обов'язків. Позивач вказує, що відповідач не виявляє зацікавленості у житті дитини, взагалі не спілкується з сином за допомогою будь-яких засобів комунікації, не намагається встановити контакт. В свою чергу позивач не вчиняє перешкод у спілкуванні відповідача з дитиною. ОСОБА_3 ніяким чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості у його долі, абсолютно не цікавиться успіхами, станом здоров'я дитини. Внаслідок чого утворилися умови, які шкодять інтересам дитини. Враховуючи вказані обставини, позивача слід позбавити батьківських прав по відношенню до ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, однак надали письмову заяву, у якій просили розгляд справи проводити без їхньої участі, вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надав.
Представник третьої особи Служба у справах дітей Теребовлянської міської ради в судове засідання не з"явилися, однак надав письмовий висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Рішенням Теребовлянського районного суду від 28.04.2022 року було розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 04.01.2023 Теребовлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі мати вказана ОСОБА_1 , в графі батько - ОСОБА_2 .
Рішенням Теребовлянського районного суду від 05.09.2023 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/9 частини з усіх видів заробітку, щомісячно починаючи з 13.07.2023 року до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі всіх видів його заробітку, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13.07.2023.
Згідно з довідкою від 26.04.2024 №02-23/487, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає із сином ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів боржником ОСОБА_2 , станом на 16.04.2024 сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження становить 22807,75 грн.
Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов заявника від 23.04.2024, ОСОБА_1 не проживає з колишнім чоловіком ОСОБА_2 з 2022 року, спільного господарства не ведуть, і ніякої матеріальної допомоги від колишнього чоловіка не отримує.
Відповідно до характеристики виданої Теребовлянською міською радою 22.04.2024 №02-13/640, ОСОБА_1 характеризується із позитивної сторони, громадського порядку не порушує, до адміністративної відповідальності не притягувалася.
ОСОБА_1 на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, про, що свідчать довідки, видані поліклінічним відділенням Теребовлянської міської лікарні від 23.04.2024 року.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 23.04.3024 року незнятої чи непогашеної судимості не має.
Згідно висновку органу опіки та піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Теребовлянської міської ради Тернопільської області від 28.05.2024 року №297 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_4 20.12.2022 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 стосовно малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зважаючи на те, що батько дитини ОСОБА_2 систематично ухиляється від виконання батьківських обов"язків, своїм способом життя та поведінкою негативно впливає на виховання дитини та на формування його особистості і нормальних життєвих цінностей.
Відповідно до ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Згідно роз'яснень, викладених в цій Постанові ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїх обов'язків.
Суд вважає, що позивач належними, допустимими та достатніми доказами довела, що відповідач не проявляє турботи та любові по відношенню до своєї дитини ОСОБА_4 , не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не спілкується з дитиною взагалі і, зокрема, в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу.
За таких підстав суд доходить висновку, що ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітньої дитини ОСОБА_4 , а тому позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 4, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 164, ст.165,Сімейного Кодексу України, суд ,-
Позов задоволити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн. 20 грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто Теребовлянським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду Тернопільської області.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка