Справа № 604/969/24
Провадження № 2/604/341/24
15 липня 2024 року сел. Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Сташківа Н.Б.,
за участю: секретаря судового засідання Костів О.В.,
розглянувши в селищі Підволочиську Тернопільської області в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Підволочиської територіальної громади в особі Підволочиської селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина на будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Після звернення позивачем до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний вище будинок, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, позивач просить визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в порядку спадкування.
У підготовче засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав.
Представниця відповідача у підготовче засідання не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої Підволочиська селищна рада не заперечує щодо поданого позову та просить справу розглядати за відсутності представника селищної ради.
Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.
Частиною 3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, в зв'язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе прийняти рішення у підготовчому засіданні на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст.223,247 ЦПК України.
Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13 червня 1973 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі Іванівка Підволочиського району Тернопільської області. Батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14 листопада 2019 року, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце смерті - с. Іванівка Підволочиського району Тернопільської області, про що Виконавчим комітетом Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області, 13 листопада 2019 року складено відповідний актовий запис №191.
Згідно довідки про технічний опис об'єкта нерухомого майна виданої БТІ Підволочиського району від 10 травня 2024 року, будинок який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 у графі «Підстава виникнення права власності» зазначено право власності не зареєстровано.
Згідно довідки виконкому Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 217 від 06 червня 2024 року, на день смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним проживали, зокрема, ОСОБА_1 , 1973 року народження - син.
Згідно листа приватного нотаріуса Скібньовської Галини Михайлівни №14/01-16 від 14 травня 2024 року, ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 що належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказаний будинок у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на ім'я спадкодавця, що посвідчували б його право власності на спадкове майно. У зв'язку з наведеним ОСОБА_1 запропоновано звернутись до суду.
Згідно довідки виконкому Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області №143 від 01 квітня 2024 року, будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належало померлому ОСОБА_2 .
Згідно технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з:
З технічного паспорту виданого БТІ Підволочиського району Тернопільської області та експлікації приміщень до плану будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа приміщень будинку становить 89,8 кв.м, з них: житлова 64,5 кв.м., допоміжна 25,3 кв.м.
Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст.16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Частиною 1 статті 1218 цього Кодексу передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно положень ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якого є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно положень ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з частиною 1статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Скібньовської Г.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , однак у видачі такого свідоцтва, йому було відмовлено з підстави ненадання заявником необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, яке підлягає реєстрації.
Отже, з вищенаведеного випливає, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок отримати не може, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на це спадкове майно.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.
Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку, що стало причиною звернення позивача до суду.
Оскільки спадкодавець - ОСОБА_2 за час свого життя не оформив правовстановлюючих документів на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому на даний час позивач як спадкоємець за законом позбавлений можливості підтвердити факт належності вказаного будинку спадкодавцеві, у з в'язку звернувся з даним позовом до суду.
Згідно положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або законність набуття такого права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Враховуючи наведене, суд, належним чином оцінивши зібрані у справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.81, 89, 247, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.328,392,1216,1218,1261,1268,1269,1270ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Підволочиської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання права власності не нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 89,8 кв.м, з яких - житлова 64,5 кв.м., допоміжна 25,3 кв.м.,зналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Б. Сташків.