Справа № 367/814/24
Провадження №2/367/2825/2024
Іменем України
10 червня 2024 року м. Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Третяк Я.М.,
за участю: секретаря судового засідання Люліної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням,
У січні 2024 року керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради звернувся до суду із вказаною позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Бучанської міської ради шкоду, завдану кримінальним правопорушенням охороні навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 4 697 гривень 08 копійок.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що проведеним у кримінальному провадженні № 12023111050000923 від 16.03.2023 досудовим розслідуванням установлено наявність в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 246 Кримінального кодексу України, а саме незаконною порубкою дерев, що завдало шкоди на загальну суму 4 697 грн. 08 коп. охоронюваним державним інтересам. Вищевказане кримінальне провадження з обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, направлене до Ірпінського міського суду Київської області.
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2023, який набрав законної сили (справа № 367/2399/23) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Так, вироком суду встановлено, що 16.03.2023 о 16 год. 15 хв. у ОСОБА_1 , який розумів про те, що в країні введено воєнний стан, виник умисел на незаконну порубку дерев, що розташовані на території природно-заповідного фонду в адміністративних межах Бучанської об'єднаної територіальної громади, а саме смт. Ворзель Бучанського району Київської області в Урочищі «Супутник». Розуміючи, що для вчинення вказаного кримінального правопорушення йому необхідно мати спеціальні засоби та знаряддя, за допомогою яких він міг би здійснити порубку дерев, ОСОБА_1 заготовив інструмент - ланцюгову бензинову пилку «Світязь БП-4500 PRO».
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , маючи на меті здійснити незаконну порубку дерев на території природно-заповідного фонду, 16.03.2023 близько 16 год. 15 хв. прибув на територію земельної ділянки кадастровим номером 3210945600:01:052:0107 в урочищі «Супутник» лісового заказнику місцевого значення «Ворзельський», що розташована на території Бучанської об?єднаної територіальної громади в адміністративних межах селища Ворзель Бучанського району Київської області, використовуючи заздалегідь заготовлений інструмент - ланцюгову бензинову «Світязь БП-4500 PRO», діючи умисно, з метою поліпшення свого майнового становища, всупереч вищевказаним нормам Закону, розуміючи, що на вказаній території, яка є об?єктом природно-заповідного фонду заборонено здійснення будь-яких рубок, не маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка чи ордеру), здійснив спилювання до повного відокремлення 2 дерев породи «Клен гостролистий» діаметром 19 см та «Вишня звичайна діаметром 19 см від кореня.
Відповідно до рішення Київської обласної ради 24 скликання від 20.10.2003 № 133-10XXIV «Про нововиявлені території та об?єкти природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області» та рішення Київської обласної ради від 21.06.2012 № 365-19-VI «Про оголошення нововиявлених територій та об?єктів природно-заповідного фонду місцевого значення Київської області та про деякі питання об?єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» створено Лісовий заказник місцевого значення «Ворзельський». Земельна ділянка з кадастровим номером: 3210945600:01:052:0107, площею 25.9601 га, в адміністративних межах селища Ворзель Київської області, між вулицями Курортна, Мічуріна та Яблунська, Урочище «Супутник», входить в загальну територію Лісового заказника «Ворзельський».
Таким чином, стверджує, що незаконними діями ОСОБА_1 завдано збитки охороні навколишнього природного середовища у сумі 4 697,08 грн.
Водночас, питання щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, дотепер не вирішено.
Зазначає, що Бучанською окружною прокуратурою на адресу Бучанської міської ради направлено лист № 53-4886 вих-23 від 09.06.2023, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства щодо відшкодування коштів завданих незаконною рубкою дерев ОСОБА_1 , запропоновано вжити заходи реагування до усунення цих порушень або повідомлення про неможливість звернення до суду. На даний лист Бучанська міська рада за № 12/1-08/2/3677 від 13.06.2023 повідомила, що остання не має можливості здійснити претензійно-позовну роботу про відшкодування збитків, завданих внаслідок незаконної вирубку дерев.
Таким чином, станом на день звернення до суду з позовною заявою, відповідачем ОСОБА_1 у добровільному порядку збитки, завдані злочином та навколишньому природньому середовищу не відшкодовані, у зв'язку із чим прокуратура вимушена звернутися з позовом до суду про їх стягнення в примусовому порядку.
Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
У судове засідання прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник Бучанської міської ради в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час, місце та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі через оголошення на сайті «Судова Влада України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їхній сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин у їх сукупності, судом встановлено, що вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2023 року у справі №367/2399/22 затверджено угоду про визнання винуватості від 10 листопада 2023 року, укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12023111050000923 від 16.03.2023, між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області Морозом І.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 . ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Як встановлено вказаним вироком суду, 16.03.2023 о 16 год. 15 хв. у ОСОБА_1 , який розумів про те, що в країні введено воєнний стан, виник умисел на незаконну порубку дерев, що розташовані на території природно-заповідного фонду в адміністративних межах Бучанської об'єднаної територіальної громади, а саме смт. Ворзель Бучанського району Київської області в Урочищі «Супутник». Розуміючи, що для вчинення вказаного кримінального правопорушення йому необхідно мати спеціальні засоби та знаряддя, за допомогою яких він міг би здійснити порубку дерев, ОСОБА_1 заготовив інструмент - ланцюгову бензинову пилку «Світязь БП-4500 PRO».
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , маючи на меті здійснити незаконну вирубку дерев на території природно-заповідного фонду, 16.03.2023 близько 16 год. 15 хв. прибув на територію земельної ділянки з кадастровим номером 3210945600:01:052:0107 в урочищі «Супутник» лісового заказнику місцевого значення «Ворзельський», що розташована на території Бучанської об'єднаної територіальної громади в адміністративних межах селища Ворзель Бучанського району Київської області, і використовуючи заздалегідь заготовлений інструмент - ланцюгову бензинову «Світязь БП-4500 PRO», діючи умисно, з метою поліпшення свого майнового становища, всупереч вищевказаним нормам Закону, розуміючи, що на вказаній території, яка є об'єктом природно-заповідного фонду заборонено здійснення будь-яких рубок, не маючи спеціального дозволу (лісорубного квитка чи ордеру), здійснив спилювання до повного відокремлення 2 дерев породи «Клен гостролистий» діаметром 19 см та «Вишня звичайна» діаметром 19 см від кореня. Незаконними діями ОСОБА_1 , згідно розрахунку розміру шкоди внаслідок незаконної порубки, заподіяно Бучанській об'єднаній територіальній громаді в особі Бучанської міської ради Київської області шкоду у розмірі 4697,08 грн.
Як зазначено у вироку Ірпінського міського суду Київської області, 10.11.2023 року між прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області Мороз І.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно вказаної угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_1 повністю і беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
Також у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості від 10.11.2023 року і призначити йому узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, викладеного в обвинувальному акті.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2023 набрав законної сили 14 грудня 2023 року.
Цивільний позов про відшкодування завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки дерев в рамках досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не пред'являвся.
Згідно із частиною шостою статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач вчинив кримінальне правопорушення - незаконну порубку дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки.
Так, згідно листа від 16.03.2023 № 129/4 за підписом директора ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» згідно такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, розмір шкоди становить 4697,08 грн.
09.06.2023 Бучанська окружна прокуратура в особі керівника Кравченка Р. звернулась до Бучанської міської ради з метою отримання інформації про вжиття заходів щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків, завданих державі внаслідок незаконної порубки лісу на загальну суму 4697,08 грн. або повідомити про неможливість звернення до суду з вказаних питань з метою вжиття заходів представницького характеру прокуратурою в інтересах держави.
13 червня 2023 року заступником міського голови Бучанської міської ради - Шепетько С. було надано відповідь на лист Бучанської окружної прокуратури, зазначивши, що Бучанською міською радою не вживались заходи щодо стягнення з ОСОБА_1 збитків у розмірі 4697,08 грн., завданих державі внаслідок незаконної порубки лісу, через відсутність в бюджеті міської ради бюджетних асигувань на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви, у зв'язку з чим Бучанська міська рада просила Бучанську окружну прокуратуру звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» особливій охороні підлягають природні території та об'єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.
Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України.
Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище. Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.
Статтею 3 ЛК України визначено, що лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із статтею 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до пункту 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи розчищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Згідно із пунктом 3 вказаного Порядку, лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.
Відповідно до статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» незаконно добута деревина може бути результатом незаконної порубки лісу, за скоєння якої наступає кримінальна відповідальність. Визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Відповідно до статей 105, 107 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників. Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ним лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визнаних законом України.
Особи, винні у заподіянні збитків лісовому господарству, в т.ч. і незаконною рубкою лісу, несуть відповідальність у розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно із статтею 13 Конституції України, статті 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.
Оскільки вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинення кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що на нього слід покласти цивільну відповідальність по відшкодуванню майнової шкоди в розмірі 4697 (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 08 коп., яку він завдав своїми неправомірними діями.
Шкода, завдана внаслідок незаконної порубки дерев у лісах, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди на користь державного бюджету України, обласного бюджету Київської області, місцевого бюджету Бучанської міської ради.
У добровільному порядку шкоду відповідачем не відшкодовано.
Оскільки судом встановлено, що діями відповідача порушено законодавство про охорону навколишнього природного середовища та відповідач, незалежно від притягнення його до кримінальної відповідальності, зобов'язаний відшкодувати заподіяну навколишньому середовищу шкоду у розмірі 4697 (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 08 коп., суд дійшов висновку, що прокурором доведені позовні вимоги, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки, відповідно до пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивач у справах про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок кримінального правопорушення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Керуючись ст. ст. 12, 133, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) завдану кримінальним правопорушенням охороні навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев шкоду на користь спеціального фонду державного бюджету України у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 13 коп., на користь спеціального фонду обласного бюджету Київської області 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 42 коп., на користь спеціального фонду місцевого бюджету Бучанської міської ради Київської області шкоду 2348 (дві тисячі триста сорок вісім) грн. 55 коп., а всього стягнути - 4697 (чотири тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua
Суддя: Я.М. Третяк