Справа № 367/2843/24
Провадження №2/367/3495/2024
Іменем України
25 червня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого - судді Третяк Я.М.,
за участю:
секретаря судових засідань - Люліної О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінської державної нотаріальної контори про зняття арешту,
До Ірпінського міського суду Київської області звернулася ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 , Ірпінської державної нотаріальної контори про зняття арешту, в якому просила суд скасувати арешт (вилучити запис) з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про арешт будинку що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , номер запису про обтяження 52791879, наявний вид обтяження: арешт нерухомого майна, документи подані для державної реєстрації: ухвала, серія та номер: ВХ.576, виданий 05.04.2000, видавник: Ірпінський міський суд, справа 2-937/2000, особа майно якої обтяжується ОСОБА_3 , додаткові відомості про обтяження: № реєстра:25-2043, внутр. №6В01FВ3126F146337535, яке зареєстровано: в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 47546, 01.07.2004 12:18:07.
В позовній заяві зазначає, що 16 листопада 1991 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , (сином ОСОБА_1 ) був укладений договір купівлі-продажу частини житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , посвідчений старшим державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі № 25/3. Рішенням Ірпінської міської ради №1151 від 29.04.1999 року будинок АДРЕСА_1 , виділене в окреме домоволодіння ОСОБА_3 . Рішенням виконкому Ірпінської міської ради від 18.05.2000 р. №122/7 вирішено, розглянути заяви ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 та зваживши на їх прохання внести зміни в рішення виконкому Ірпінської міської ради від 29.04.1999 р. № 115/1 «Про оформлення правової документації на самовільне переобладнання літньої кухні-сарая під житловий будинок в АДРЕСА_2 , та прийняти його в експлуатацію», а саме: замість прізвища ОСОБА_3 читати ОСОБА_1 , в решті вищезгадане рішення залишити в силі.
Так, позивач вказує, що є власником будинку, що знаходиться а адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.12.2007 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 02.10.2007 №197.
Окрім цього вказує, що під час активних бойових дій в Ірпені в 2022 році, будинок АДРЕСА_1 , було зруйновано, а всі документи та речі згоріли. З жовтня 2024 року позивач почала відновлювати всі документи у тому числі і на будинок АДРЕСА_1 , для подальшого подання через додаток «Дія» заяви про отримання виплати на відновлення житла для тих, хто постраждав від збройної агресії росії. Під час подачі заяви про отримання виплати на відновлення житла, їй повідомили, що на будинок АДРЕСА_1 накладений арешт на підставі ухвали Ірпінського міського суду Київської області вх.576 від 05.04.2000 р., справа №2-937/2000. При цьому суб'єктом майно, якого обтяжується зазначений її син ОСОБА_3 .
Ухвалою Ірпінського міського суду від 05 квітня 2000 року у справі №2-937/2000 задоволено заяву про забезпечення позову про стягнення боргу за договором позики ОСОБА_2 та накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , який рішенням Ірпінської міської ради №1151 від 29.04.1999 року виділене в окреме домоволодіння ОСОБА_3 , із забороною відчуження.
Позивач стверджує, що ОСОБА_3 добровільно виконав рішення суду та повернув позику ОСОБА_2 про що надав йому розписку.
У відповідь на запит адвоката Орел Р.В. від 12.02.2024 щодо надання ухвали Ірпінського міського суду від 05.04.2000 №2-937/2000 від Ірпінського міського суду отримано лист від 04.03.24 р. вих.2-937/2000 01-17/55 про те, що в ніч з 26 на 27 травня 2004 року в приміщенні Ірпінського міського суду сталася пожежа, в результаті якої були знищені журнали реєстрації цивільних справ за 2000 рік та справи, які перебували в архіві. Отже, встановити, яким було рішення і чи була винесена ухвала про скасування забезпечення позову, наразі не можливо.
Листом 27.11.2023 № 42463 Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомив, що відомості щодо накладення Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської арешту на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 відсутні.
Київським обласним державним нотаріальним архівом було надано відповідь ОСОБА_3 листом від 21.02.2024 р. №300/01-17 про те, що надається копія ухвали Ірпінського міського суду від 05.04.2000 №2-937/2000, а інформації щодо зняття заборони надати не можуть у зв'язку з відсутністю такої інформації.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №357253742 від 06.12.2023 в розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень, номер запису про обтяження 52791879, наявний вид обтяження: арешт нерухомого майна, документи подані для державної реєстрації: ухвала, серія та номер:ВХ.576, виданий 05.04.2000, видавник: Ірпінський міський суд, справа 2-937/2000, особа майно якої обтяжується ОСОБА_3 , додаткові відомості про обтяження: № реєстра:25- 2043, внутр. №6В01FВ3126F146337535.
Таким чином, позивач позбавлений можливості реалізувати свої права як власник майна, а тому звернулася до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 26.03.2024 позовну заяву передано в провадження судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02.05.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, представник позивача до суду надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 14 червня 2024 року через канцелярію суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача Ірпінської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не явки суду не відомі.
Суд дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, загальною площею 51,6 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на підставі дублікату свідоцтва про право власності б/н від 05.12.2007, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 197 від 02.10.2007.
Також встановлено, що ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.04.2000 у справі № 2-937/2000 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , який рішенням Ірпінської міської ради № 1151 від 29.04.1999 виділений в окреме домоволодіння ОСОБА_3 , заборонивши відчуження вказаного будинку.
Як убачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 357263742 державним реєстратором Буржимською С.А. 01.07.2004 внесено запис про реєстрацію обтяження № 52791879 на підставі ухвали, серія та номер ВХ.576, виданий 05.04.2000, видавник: Ірпінський міський суд, справа № 2-937/2000.
Листом від 04.03.2024 щодо надання ухвали Ірпінського міського суду від 05.04.2000 №2-937/2000 повідомлено позивача, що ідентифікувати відомості про перебування в провадженні Ірпінського міського суду Київської області справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики немає можливості, оскільки в ніч з 26 на 27 травня 2004 року в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області сталася пожежа. Пожежею були знищені журнали реєстрації цивільних справ за 2000 рік та справи, які перебували в архіві.
Листом від 27.11.2023 № 42463 Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області повідомив, що згідно інформації з ДРРП на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі ухали ВХ 576, виданої 05.04.2000 Ірпінським міським судом. Відомості, щодо накладення арешту Ірпінським відділом державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні.
В силу вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За таких обставин та враховуючи відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку відповідача ОСОБА_2 , наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно позивача та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Вказані висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19) та від 13.07.2022 року у справі №2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Як встановлено судом, підстави для накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 , фактично відпали, а відтак потреби в арешті не існує. На теперішній час наявність обтяження (арешту) будинку перешкоджає позивачу у здійсненні нею права власності на належне їй майно.
Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту її права шляхом зняття такого арешту, оскільки позовні вимоги відповідають закону та знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 316, 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ірпінської державної нотаріальної контори про зняття арешту - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, а саме - з будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2841229732080, дата реєстрації 01.07.2004, підстава обтяження: ухвала від 05.04.2000, видавник: Ірпінський міський суд Київської області, номер вх.576, номер запису обтяження: 52791879, справа № 2-937/2000.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.М.Третяк