П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
12 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1932/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів: Федусика А.Г.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №400/1932/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” до Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Булахевіча Степана Вікторовича, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Булахевіча С.В. від 16.02.2024 року у виконавчому провадженні ВП №73878813 про накладення штрафу в сумі 5100 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2024р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” подало апеляційну скаргу.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” залишено без задоволення, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.05.2024р. - залишено без змін.
12.07.2024 року представником ОСОБА_1 подана заява про відшкодування судових витрат, відповідно до якої останній просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” судові витрати на правову допомогу отриману в суді апеляційної інстанції у розмірі 17000,00 грн., які підтверджуються договором про надання правової допомоги від 14.05.2024р., додатковою угодою від 11.06.2024р., платіжною інструкцією від 12.06.2024р.
Ознайомившись зі змістом вказаної вище заяви, а також наявними у справі матеріалами, колегія судів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.
Так, в матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 14.05.2024р., додаткова угода від 11.06.2024р., а також платіжна інструкція від 12.06.2024р.
Апеляційний суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 30.07.2021 року у справі № 560/5990/21, висловлено позицію, згідно якої «…відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат направничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Таким чином, судом касаційної інстанції встановлено право іншої сторони подати відповідні заперечення та можливість суду встановити співмірність заявленої суми витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі№755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 року по справі №200/10535/19-а, від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19.
Не погоджуючись із заявленою представником третьої особи до відшкодування сумою витрат на правову допомогу, 10.07.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” подало заяву, в якій посилаючись на необґрунтованість та непропорційність останньої просить її зменшити.
Апеляційний суд враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких: "…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Також, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
У справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань в апеляційному порядку не може бути об'єктивно оцінено у тому ж чи більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об'ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.
Отже, враховуючи наведені обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування визначений судом першої інстанції, апеляційний суд вважає заявлений представником третьої особи до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 17000,0 грн. є завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.
Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.
Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у сумі 5000,00 грн.
Таким чином, заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 5000,0 грн., що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи та обсяг виконаної адвокатом роботи.
За правилами статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, в тому числі, судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Керуючись ст. 133, ст. 139, ст. 252, ст. 311, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329, ст. 331 КАС України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №400/1932/24 задовольнити частково.
Прийняти у справі додаткову постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Техноторг-Дон” (код ЄДРПОУ 31764816) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 5000 грн (п'ять тисяч гривень).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді А.Г. Федусик О.А. Шевчук