15 липня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/6477/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №032369 від 25.07.2023 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначав, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною, оскільки винесена без з'ясування всіх обставин. Позивач зазначає, що не є та ніколи не був суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), ні в день складання акту №009699, ні на даний час не здійснює господарської діяльності із наданням послуг по перевезенню вантажів та ніколи не надавав таких послуг, що підтверджується наявною в загальнодоступних реєстрах інформацією. Окрім цього, у відповідача на момент винесення оскаржуваної постанови були відсутні будь-які документи (докази), що вказували на здійснення ним будь-яких перевезень вантажів, приналежність саме йому наявного в автомобілі на момент складання акту №009699 вантажу, адже в наданій водієм автомобіля ОСОБА_2 видатковій накладній даних позивача не вказано. Також позивач ніколи не використовував найману працю водіїв, в т.ч., і ОСОБА_2 , який керував автомобілем позивача в момент перевірки, будь-яких трудових відносин між позивачем та ОСОБА_2 не оформлялось.
Факт реєстрації за позивачем права власності на автомобіль, перевірка якого проведена відповідачем 08.06.2023, не надавала відповідачу законних підстав притягувати його до відповідальності шляхом винесення оскаржуваної постанови.
Позивач вважає, що під час оформлення матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт так і під час розгляду даної справи, відповідач не забезпечив належного з'ясування всіх обставин справи, не відібрав жодних письмових пояснень, та не направляв запитів про надання інформації до інших контролюючих органів, які можуть володіти відповідною інформацію з метою підтвердження дійсного факту порушення, тому його незаконно було притягнуто до відповідальності.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 23.02.2024 замінено первісного відповідача Відділ Державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області на належного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті.
Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) подала до суду відзив, в якому заперечувала проти позову, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що оскаржувана постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, з урахуванням документів наданих під час перевірки.
Зокрема, відповідач зазначав, що посадовими особами Укртрансбезпеки в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку № 1567, шляхом проведення рейдової перевірки, встановлено, що у водія транспортного засобу позивача при здійсненні рейдової перевірки була відсутня контрольна книжка водія та графік змінності водія транспортного засобу.
За порушення вимог ст. ст. 34, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області винесено постанову №032369 від 23.07.2023 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Враховуючи наведене, відповідач вважає, що правомірно застосував до позивача штраф оскаржуваною постановою.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
На підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку від 02.06.2023 № 000308, 08.06.2023 на автомобільній дорозі Н-10 Стрий - Мамалига 168+900 км с. Матеївці уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки “Renault”, номерний знак “ НОМЕР_1 ”, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , яким керував ОСОБА_2 , по страховому полісу власник і по словам водія ОСОБА_3 (а.с. 9, 65, 66, 67).
Під час перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України “П автомобільний транспорт”, а саме: під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія індивідуальною контрольною книжкою водія та графіком змінності, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закон України “Про автомобільний транспорт”.
За результатами проведення рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 009699 від 08.06.2023 (а.с. 67).
17.07.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті оформлено повідомлення на розгляд справи № 53419/42/24-23, згідно якого позивача запрошено до приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 “У”, 2 поверх кабінет № 1 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 25.07.2023 (а.с. 74).
Вказане повідомлення надіслане рекомендованим поштовим відправленням позивачу за адресою: Миколаївська, 43 м. Чернівці. Згідно довідки Укрпошти, поштове відправлення адресоване позивачу повернуто відповідачу з відміткою "за закінчення терміну зберігання" (а.с. 84-85).
На підставі висновків акту № 009699 від 08.06.2023, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно, 25.07.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області винесено постанову № 032369 про застосування адміністративно-господарський штрафу до позивача у сумі 17000,00 грн за порушення вимог ст. ст. 34, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (а.с. 79).
Вказану постанову надіслано рекомендованим поштовим відправленням позивачу за адресою: Миколаївська, 43 м. Чернівці. Згідно довідки Укрпошти, поштове відправлення адресоване позивачу повернуто відповідачу з відміткою "за закінчення терміну зберігання" (а.с. 80, 81).
22.09.2023 другим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 72847065 з примусового виконання оскаржуваної постанови від 25.07.2023.
У позові позивач стверджував, що з оскаржуваною постановою він ознайомився тільки 28.09.2023 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Закон № 2344-III регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Згідно ст. 2 Закону № 2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
За приписами ч. 3 ст. 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення № 103).
Частиною 14 ст. 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з ч. 17 - 20 ст. 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Пунктом 13 Порядку № 1567 передбачено, що графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
За приписами пункту 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Згідно пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: 1) наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; 2) додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; 3) додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); 4) відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; 5) оснащення таксі справним таксометром; 6) відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; 7) додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; 8) наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; 9) додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; 10) виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); 11) виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до абзацу 4 пункту 16 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) можливе: використання спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Укртрансбезпека”; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів; використання засобів фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення; здійснення опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
В абзаці 3 пункту 20 Порядку № 1567 зазначено, що виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Пунктом 21 Порядку № 1567 встановлено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 009699 від 08.06.2023 (а.с. 67).
У акті перевірки № 009699 від 08.06.2023 зафіксовано, що 08.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті на автомобільній дорозі Н-10 Стрий - Мамалига 168+900 км с. Матеївці здійснено рейдову перевірку транспортного марки “Renault”, номерний знак “ НОМЕР_1 ”, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 . Під час рейдової перевірки виявлено порушення ст. 34 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія індивідуальною контрольною книжкою водія та графіком змінності, чим порушено ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”
В акті рейдової перевірки зазначено, що водій надав для перевірки: посвідчення водія, свідоцтво реєстрації транспортного засобу, видаткову накладну № 3302 від 08.06.2023 та поліс ЕР № 211527574 від 13.10.2023.
В акті також зафіксовано, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 з актом ознайомився та підписав його та в графі “Пояснення про причини порушень” вказав - “не знали”.
Згідно зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки “Renault”, номерний знак “ НОМЕР_1 ”, серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , власником є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
У відзиві відповідач зазначав, що Відділом державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті акт № 009699 від 08.06.2023 надісланий до Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області, за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЕР № 211527574 від 13.10.2023, страхувальником транспортного засобу марки “Renault”, номерний знак “ НОМЕР_1 ” зазначено ПП ОСОБА_3 (а.с. 70).
Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області надіслано повідомлення про розгляд справи відповідно до акту № 009699 від 08.06.2023 ОСОБА_3 , оскільки згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_3 зазначено як страхувальник, окрім того ОСОБА_3 зазначено у видатковій накладній №3302 від 08.06.2023 як постачальник.
Матеріалами справи підтверджено, що до Відділу надійшло клопотання по справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно ОСОБА_3 від його представника - ОСОБА_4 , згідно якого зазначалось, що Піпіношвілі жодного відношення до перевезення вантажу 08.06.2023 не має, ні водій ОСОБА_2 , ні власник транспортного засобу ОСОБА_1 не перебувають з ОСОБА_3 ні в трудових чи будь-яких інших господарських відносинах (а.с. 75-77).
За наслідками розгляду вказаного клопотання, 17.07.2023 відповідач надіслав на адресу представника ОСОБА_3 лист, в якому повідомив про прийняття рішення викликати ОСОБА_5 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до акту № 009699 від 08.06.2023, якому відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить автомобіль марки “Renault” державний номерний знак “ НОМЕР_1 ”, для повного з'ясування обставин справи та визначення належного автомобільного перевізника, що допустив порушення ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” (а.с. 78).
17.07.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті оформлено повідомлення на розгляд справи № 53419/42/24-23, згідно якого позивача запрошено до приміщенні Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 248 “У”, 2 поверх кабінет № 1 для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 25.07.2023 (а.с. 74).
На підставі висновків акту № 009699 від 08.06.2023, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно, 25.07.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області винесено постанову № 032369 про застосування адміністративно-господарський штрафу до позивача у сумі 17000,00 грн за порушення вимог ст. ст. 34, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (а.с. 79).
Отже, відповідачем не встановлено, що ОСОБА_3 не являється суб'єктом господарювання, не зареєстрований як фізична особа-підприємець.
Припущення, що ОСОБА_3 не являється автомобільним перевізником взято відповідачем з клопотання останнього. Наведена обставина не підтверджена відповідачем допустимими та належними доказами. Доказів на підтвердження чи спростування клопотання представника ОСОБА_3 , стосовно того, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець чи пояснень від власника транспортного засобу ОСОБА_5 відповідачем до суду не надано.
Разом з тим, згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.02.2024 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює наступні види діяльності: 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
Дослідженням видаткової накладної № 3302 від 08.06.2023, яка надана відповідачем, судом установлено, що на ній напис “Кондитерський Дім Ваніль” у графах “Постачальник” зазначено ФОП ОСОБА_6 ; “Покупець” - ТОВ “Торгіон” маг. “Най-най”, м. Коломия, вул. Мазепи, 81 (а.с. 70).
Отже, доказів того, що позивач перебуває у договірних відносинах з ФОП ОСОБА_3 та/або ОСОБА_6 відповідачем до суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову, відповідач діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття.
За змістом ч. 1 ст. 238, ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, до яких відноситься адміністративно-господарський штраф.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 не зареєстрований як фізична особа підприємець, про що свідчить відсутність інформації в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 15).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Отже, за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до ст. 60 Закону №2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання та у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Таким чином, системний аналіз вищевказаних правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту, під час перевезення вантажів, несуть перевізники, а не власники транспортних засобів, за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до статті 1 “Правил дорожнього руху України”.
Крім того, ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція, тощо).
У позові позивач зазначав, що він у спірних правовідносинах не є перевізником, не зареєстрований як фізична особа - підприємець, та не перебуває у трудових відносинах з водієм ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 . Жодних договорів про надання послуг з наведеними суб'єктами позивачем не укладалося.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що у даних спірних правовідносинах позивач не мав статуту автомобільного перевізника у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", тому не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт згідно положень ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.
При цьому, суд зазначає, що встановлення особи перевізника лише за одним написом в видатковій накладній стосовно адреси є недоведеним, оскільки видаткова накладна не є первинним документом на підставі якого здійснюється перевезення вантажів. Відповідно до абз.7 глави 1 Правил №363 юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання є Договір про перевезення вантажів, який укладається між перевізником та вантажовідправником чи вантажоодержувачем.
Посилання відповідача на ненадання водієм під час проведення перевірки усіх необхідних документів на підтвердження особи перевізника не є підставою для притягнення до відповідальності особи, яка не є таким перевізником. Автомобільним перевізником є особа за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник транспортного засобу.
Необхідно враховувати, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III. Автомобільний перевізник визначається на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу.
Проте відповідач застосував адміністративно-господарський штраф до позивача, як до особи, причетність якої до перевезення вантажу не підтверджена належними доказами.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 22.02.2023 у справі № 240/22448/20, від 12.06.2024 № 140/2050/22.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повинен був з'ясувати достовірні відомості про фактичного перевізника на підставі належних та достатніх доказів.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення особи правопорушника автомобільного перевізника.
Отже суд, приходить до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами ту обставину, що перевізником в спірних правовідносинах був саме позивач, тому останній не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке було виявлене під час рейдової перевірки працівниками відповідача.
За встановлених обставин висновок відповідача щодо допущення порушень законодавства про автомобільний транспорт позивачем, як автомобільним перевізником, не відповідає фактичним обставинам справи.
Отже, приймаючи оскаржувану постанову, відповідач не дотримався вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", тому оскаржувана постанова не відповідає приписам ч. 2 ст. 2 КАС України як така, що прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення, тобто необґрунтовано.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладено, суд вважає, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем без урахуванням всіх обставин, що мають значення для її прийняття.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 14, 77, 139, 243-246, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Чернівецькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 032369 від 25.07.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судові витрати (судовий збір) в сумі 1073,60 грн.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - Державна служба України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845).
Суддя В.К. Левицький