15 липня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2659/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-
І. РУХ СПРАВИ
1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області у видачі їй, громадянці України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорту громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХП, зразка 1994 року, замість втраченого паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 25 листопада 1997 року Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області оформити та видати їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорту громадянина України у формі книжечки, зразка 1994 року, форма якої не заборонена діючим законодавством України, без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки персональних даних. Без передачі будь-яких даних про неї до ЄДДР, без формування ( присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР), без від цифрованого підпису особи, без від цифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР замість втраченого паспорта серії НОМЕР_1 , виданого 25 листопада 1997 року Сторожинецького РВ УМВС України в Чернівецькій області.
1.2. Ухвалою суду від 24.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2.1. ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області із заявою від 04.06.2024 року щодо оформлення і видачі їй нового паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки взамін втраченого.
2.2. Проте, листом від 18.06.2024 року Чернівецьким відділом Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (далі - Чернівецький відділ УДМС України в Чернівецькій області) повідомив заявника про те, що ним не надано відповідного рішення суду, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на її ім'я, а тому в оформленні та видачі такого паспорта відмовлено.
2.3. Не погодившись з такою відповіддю та вважаючи, що він має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
3.1. В обґрунтування позовних вимог позивача вказує, що вона звернувся до відповідача із заявою від 04.06.2024 року з проханням замінити у зв'язку із втратою та видати їй паспорт у формі книжечки відповідно Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
3.2. Однак, територіальний підрозділ Державної міграційної служби України, відмовляючи їй у оформленні та видачі паспорта-книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ, примушує погодитись на оформлення паспортної ІD-картки відповідно до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи його спеціальний статус".
3.3. Разом з цим, позивач вважає, що Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) передбачає можливість для отримання позивачем паспорта громадянина України саме у формі книжечки, як альтернативу паспорта громадянина України у формі ІD-картки.
3.4. Окрім цього, позивач робить посилання на Постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 та вказує, що зразкове рішення поширюється на всіх, хто заявляє аналогічні вимоги в аналогічних відносинах, що регулюються одними нормами права.
Позиція відповідача
3.5. 09.07.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позову та зазначає, що 04.06.2024 року до Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області звернулась ОСОБА_1 із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки замість втраченого. До вказаної заяви заявником не було долучено всіх документів, необхідних для проведення процедури оформлення та видачі паспорта громадянина України взамін пошкодженого, передбачених Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року.
3.6. При цьому, звертає увагу на те, що Положення про паспорт громадяни України не врегульовує процедуру та порядок дій працівників міграційної служби саме під час прийому документів та оформлення паспорта громадянина України замість втраченого. У свою чергу зазначає, що порядок дій працівників міграційної служби з питань оформлення та виготовлення паспорта громадянина України у формі книжечки на момент звернення ОСОБА_1 до Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області був врегульований Наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
3.7. Таким чином, вказує, що в даному випадку заявником при зверненні до міграційної служби було порушено порядок звернення із заявою про оформлення паспорта громадянина України замість втраченого, а саме: заявником не надано рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року взамін втраченого.
3.7. Саме на відсутність правових підстав для оформлення та видачі вказаного паспортного документа та за відсутності рішення суду було наголошено Чернівецьким відділом УДМС України в Чернівецькій області при наданні відповіді заявнику на його звернення листом від 18.06.2024 року.
IV. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.
V. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
5.1. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернулась до Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області із заявою від 04.06.2024 року щодо оформлення і видачі їй нового паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки взамін втраченого. В якості долучених додатків до вказаної заяви, зокрема, зазначено: дві фотокартки розміром 35х45 мм.; копія паспорта, який втрачено.
5.2. Листом від 18.06.2024 року Чернівецьким відділом УДМС України в Чернівецькій області позивачу, зокрема, повідомлено, що до заяви не надано відповідно рішення суду, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, відтак відсутні правові підстави оформлення та видачі такого паспорта.
VІ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
6.1. Предметом цього позову є відмова Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 паспорта у формі книжечки зразка 1994 року.
Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати такій відмові оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
6.3. Статтею 14 Закону № 5492-VI визначено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
6.4. Частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
6.5. Відповідно до пункту 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
6.6. Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
6.7. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється (пункт 6 Положення № 2503-XII).
6.8. Згідно пункту 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
6.9. Водночас, пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.
6.10. Пунктом 2 Постанови КМУ №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:
- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-XII;
- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
6.11. Згідно з пунктом 3 Постанови № 302 установлено, що:
- прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 р. припиняється;
- паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 р., є чинним протягом строку, на який його було видано.
Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
6.12. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302" (далі - Постанова № 398), до Постанови №302 внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
6.13. Наказом Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" від 06.06.2016 року №456 відповідно до абзацу 5 пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок №456).
6.14. Згідно пункту 1 Порядку №456 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до Постанови № 302, Постанови № 398, Положення № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
6.15. Саме на вказаний Порядок №456 посилається відповідач у відповіді на заяву ОСОБА_1 ,. щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, зазначивши при цьому, що до заяви не надано рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на її ім'я, а тому підстави для оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року відсутні.
6.16. Водночас, суд звертає увагу, що положення Порядку №456 застосовуються до тих осіб, щодо яких вже прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Однак, а ні позивачем, а ні відповідачем, не надано суду жодних підтверджень існування такого рішення суду про зобов'язання ДМС оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України зразка 1994 року, або ж про зобов'язання ДМС здійснити обмін у зв'язку із втратою наявного у. ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки на новий.
6.17. Так, згідно доводів сторін судом встановлено, що позивач вже документована паспортом громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
6.18. Однак, за зазначенням позивача, вказаний паспортний документ він втратив, що і обумовило звернення до відповідача із заявою про оформлення та видачу нового паспорта громадянина України у формі книжечки.
6.19. Так, згідно пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302, Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються: 1) особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто; 2) особі, яка досягла 14-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники); 3) особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - через уповноважену особу адміністрації відповідної установи, місця попереднього ув'язнення або закладу (далі - уповноважена особа).
6.20. Проте, оскільки вказаний Порядок пунктом 2 визначає, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, то обмін паспорта здійснюється саме на паспорт у формі карки, зразок та технічний опис бланка якого, затверджений вказаною Постановою №302.
6.21. Разом з цим, у заяві від 04.06.2024 року позивач просить здійснити обмін наявного у неї паспорта громадянина України зразка 1994 року шляхом оформлення та видачі нового паспорта громадянина України саме у формі книжечки зразка 1994 року.
6.22. При цьому, суд зазначає, що подача заяви та документів для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для обміну паспорта) згідно Порядку №456 є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних".
6.23. Суд також звертає увагу, що погодження людини на оформлення паспорта-картки відповідно до Закону №5492-VІ є згодою на присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, який відповідно до статей 4, 10 цього закону за своєю суттю є довічним незмінним ідентифікатором конкретної людини, складеним із її персональних даних. Будь-яке примушування до оформлення паспорта-картки без згоди на те особи свідчить про порушення принципу невтручання в особисте та сімейне життя суб'єкта, шляхом електронної обробки персональних даних у процесі оформлення паспорту у формі ID-картки.
6.24. Так, пунктом 131 затвердженого Постановою №302 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація, як біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).
6.25. Згідно з частини 1 статті 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
6.26.Статтею 2 Закону № 2297-VI встановлено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
6.27. Разом з тим, згідно частин 5,6 статті 6 Закону № 2297-VI обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
6.28. Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
6.29. Водночас, законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює порушення конституційних прав такої особи.
6.30. При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, у межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Вказані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.
6.31. Згідно матеріалів справи видно, що згода на оброку персональних даних позивачем не надавалася. Таким чином, суд вважає, що у даному разі бажання позивачем отримати паспорт у формі книжечки та ненадання згоди на оброку персональних даних не становить загрозу національній безпеці, економічному добробуту та правам людини.
6.32. У статті 8 Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних, ратифікованій Законом України від 06.07.2010 року № 2438-VI, зазначено: "Будь-якій особі надається можливість: a) з'ясувати існування файлу персональних даних для автоматизованої обробки, його головні цілі, а також особу та постійне місце проживання чи головне місце роботи контролера файлу; б) отримувати через обґрунтовані періоди та без надмірної затримки або витрат підтвердження або спростування факту зберігання персональних даних, що її стосуються, у файлі даних для автоматизованої обробки, а також отримувати такі дані в доступній для розуміння формі; c) вимагати у відповідних випадках виправлення або знищення таких даних, якщо вони оброблялися всупереч положенням внутрішнього законодавства, що запроваджують основоположні принципи, визначені у ст. 5 і 6 цієї Конвенції; …".
6.33. За сталою практикою ЄСПЛ першою умовою виправданості втручання у права, гарантоване статтею 8 Конвенції, є те, що воно має бути передбачене законом, причому тлумачення терміну "закон" є автономним, та до якості "закону" ставляться певні вимоги (див. рішення ЄСПЛ у справі "Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства" (TolstoyMiloslavsky v. theUnitedKingdom) від 13 липня 1995 року, заява № 18139/91, п. 37) Під терміном "закон" … слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності".
6.34. Разом з цим, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року № 475/97-ВР, передбачає, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
6.35. Таким чином, суд приходить до висновку, що норми Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" на відміну від норм Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (також чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар.
6.36. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне і сімейне життя, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
6.37. Суд вважає, що позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря.
6.38. Питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
6.39. Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18, провадження № 11-460заі18) позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Відділу Управління Державної міграційної служби у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII; зобов'язано Відділ Державної міграційної служби оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-XII.
6.40. Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
6.41. При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
6.42. Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове - про часткове задоволення позову.
6.43. При цьому Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом Державної міграційної служби України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи Державної міграційної служби України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
6.44. Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
6.45. Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
6.46. Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позивач наділена правом отримати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення № 2503-XII.
6.47. Оскільки позивач наділена правом отримати паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення № 2503-XII, суд приходить до висновку про наявність підстав для оформлення та видачі ОСОБА_1 нового паспорта громадянина України у формі книжечки взамін втраченого відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII.
6.48. Разом з цим, на переконання суду такий обмін можливий лише за умови дотримання позивачем всіх необхідних вимог при зверненні до органу міграційної служби щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.
6.49. Фактично, обов'язок щодо обміну паспорта відповідач повинен виконати при наявності відповідних документів, надання яких встановлено законодавством.
6.50. Постанова № 302 передбачає виготовлення бланку паспорта громадянина України у формі пластикової картки типу ID-1, а тому подача заяви-анкети, яка передбачена також даною постановою, стосується саме такої форми паспорта громадянина України.
6.51. Натомість пункт 3 Постанови № 2503-ХІІ передбачає, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
6.52. Постановою Кабінету Міністрів України "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 185" від 12.06.2013 року № 415 відновлено дію Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України" від 04.06.1994 року № 353, якою затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (у вигляді паспортної книжечки).
6.53. Пунктом 13 Постанови № 2503-ХІІ визначено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
6.54. Разом з цим, згідно пункту 17 Постанови № 2503-ХІІ для обміну паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; паспорт, що підлягає обміну; дві фотокартки розміром 35х45 мм.
6.55. На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України виданий Наказ від 13.04.2012 року №320 "Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України", який встановлював форму заяви про видачу та обмін паспорта, а також перелік документів, які необхідно подати, однак вказаний наказ втратив чинність 01.03.2018 року. Разом з цим, втрата чинності наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 року №320, на переконання суду, не позбавляє права особи звернутися до відповідних органів Державної міграційної служби України із заявою про обмін паспорту громадянина України у формі книжечки, передбаченого Постановою №2503-ХІІ, в іншому випадку це б суперечило верховенству права.
6.56. Суд звертає увагу на те, що у поданій до відповідача заяві від 04.06.2024 року позивачем зазначено, що наявний у неї паспорт вона втратила та зазначено прохання оформити та видати паспорт громадянина України у формі книжечки. Окрім цього, в якості долучених додатків до вказаної заяви зазначено: дві фотокартки розміром 35х45 мм.; копія втраченого паспорта. Факт подачі долучених до заяви документів жодним чином не заперечується Чернівецьким відділом УДМС України в Чернівецькій області у відповіді на заяву, яка оформлена листом від 18.06.2024 року.
6.57. На переконання суду, заява про обмін наявного у особи паспорта на новий за своєю суттю є відміною від заяви про видачу паспорта громадяни України особі, яка таким документом не є документована. Разом з цим, зміст поданої позивачем заяви та перелік долучених до неї документів очевидно дає змогу оцінити намір заявника замінити наявний у неї паспорт у зв'язку із втратою на новий. У такому разі, відповідач, як уповноважений орган, що здійснює оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, тимчасово затримує та вилучає такі документи у передбачених законодавством випадках, повинен був об'єктивно розглянути подану позивачем заяву та дослідити долучені до неї документи, з'ясувати причину такого звернення для отримання позивачем нового паспорта у формі книжечки.
6.58. При цьому, суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву представником відповідача зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького відділу УДМС в Чернівецькій області із заявою щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки замість втраченого. Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачу було відомо про намір позивача здійснити обмін наявного у неї паспорта на новий.
6.59. Однак, у відзиві на позовну заяву представник відповідача аргументує відмову у видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки тим, що Положення про паспорт громадяни України не врегульовує процедуру та порядок дій працівників міграційної служби саме під час прийому документів та оформлення паспорта громадянина України замість втраченого. У свою чергу зазначає, що порядок дій працівників міграційної служби з питань оформлення та виготовлення паспорта громадянина України у формі книжечки на момент звернення ОСОБА_1 до Чернівецького відділу УДМС України в Чернівецькій області був врегульований Наказом МВС України № 456 від 06.06.2019 року, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.
6.60. Таким чином, на переконання представника відповідача, в даному випадку заявником при зверненні до міграційної служби порушено порядок звернення із заявою про оформлення паспорта громадянина України замість втраченого, а саме: заявником не надано рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року взамін втраченого.
6.61. Щодо вказаних аргументів представника відповідача суд зазначає наступне.
6.62. У відповіді на заяву позивача від 04.06.2024 року Чернівецьким відділом УДМС України в Чернівецькій області не зазначено про те, що неможливість оформити та видати паспортний документ обумовлена відсутністю правового регулювання. Натомість повідомлено, про те, що до заяви не надано рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано міграційну службу оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на ім'я ОСОБА_1 . При цьому, посилання на відсутність інших документів у відповіді на заяву немає, а тому, враховуючи приписи частини 2 статті 77 КАС України, є недоречними посилання відповідача на ці обставини у відзиві на позов.
6.63. Окрім цього, суд зазначає, що про відсутність правового регулювання відповідач зазначав вже у суді у відзиві на позовну заяву, проте посилань на такі підстави у листі відповідача від 18.06.2024 року не міститься.
6.64. І при цьому, суд також зазначає, що відсутність спеціального механізму щодо обміну наявного у особи паспортна громадянина України у формі книжечки на новий не може бути підставою для відмови особі у такому обміні, оскільки це порушує статтю 22 Конституції України.
6.65. За наведених обставин, суд не бере до уваги доводи представника відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки суб'єкт владних повноважень не може посилатися на доказ, який не був покладений в основу оскаржуваного рішення-відмови.
6.66. Натомість, адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності ("виправдання") свого рішення.
6.67. Такий висновок суду також узгоджується із правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року по справі №509/4156/15-а.
6.68. При цьому, суд зазначає, що позивачем оскаржується відмова у оформленні та видачі йому паспорта громадянина України у формі книжечки, оформлена листом від 18.06.2024 року, яка в розумінні КАС України є рішеннями суб'єкта владних повноважень.
6.69. Враховуючи вищезазначене, з огляду на перелік долучених до заяви від 04.06.2024 року документів, суд вважає, що передбачені пунктом 17 Постанови № 2503-ХІІ документи були оформлені та подані до відповідного органу Державної міграційної служби України.
6.70. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною відмову Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області у видачі ОСОБА_1 паспорта-книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
6.71. Частиною 4 статті 245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
6.72. Суд вважає, що з урахуванням встановлених обставин щодо наявності ОСОБА_1 права на отримання паспорту громадянина України у вигляді паспортної книжечки (на паперових носіях), відповідач не має права діяти на власний розсуд, а саме оформлювати або не оформлювати паспорт у вигляді паспортної книжечки.
6.73. Оскільки, передбачені пунктом 17 Постанови № 2503-ХІІ документи були оформлені та подані до відповідного органу Державної міграційної служби України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII, взамін втраченого ним паспорта, також підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
7.1. Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
7.2. Відповідачем не доведено суду правомірність своєї відмови щодо обміну ОСОБА_1 у зв'язку із втратою наявного у неї паспорта громадянина України на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII, а тому, з урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
7.3. При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
8.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
8.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом законним представником позивача сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.3718089249 від 20.06.2024 року.
8.3. Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд-
1. Позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області щодо оформлення та видачі ОСОБА_1 замість втраченого нового паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
3. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області в особі Чернівецького відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_1 замість втраченого новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанції № 0.0.3718089249 від 20.06.2024 року судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (58000, м. Чернівці, вул. Шептицького, 25, код ЄДРПОУ 37767440).
Суддя О.В. Анісімов