Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
15 липня 2024 року справа №520/3696/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівні, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням осіб (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.02.2022 №335049 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що уповноваженими особами відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті за результатами перевірки транспортного засобу марки Мерседес, номерний знак НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності позивачу встановлено порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - відсутність у момент перевірки документів: договору із замовником транспортних послуг; документу, що засвідчує оплату транспортних послуг; договору обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, внаслідок чого до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі передбаченому абз. 3 частиною першою статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач вказує на безпідставність накладеного штрафу та наголошує, що порушення законодавства про автомобільний транспорт ним не здійснювалося. Зазначає, що під час проведення перевірки уповноваженими особами відповідача водієм було надано пакет документів, передбачений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з доказами сплати судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі.
Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копі відзиву іншим учасникам справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» у водія транспортного засобу на момент проведення перевірки були відсутні договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату послуг та полісу/договору обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Водночас вказав, що не погоджується з твердженнями позивача щодо позбавлення останнього права на захист та надання доказів невинуватості, а саме - розгляд справи без участі його представника, оскільки повідомлення від 27.01.2022 №6175/40/24-22 направлено на адресу позивача 28.01.2022 рекомендованим листом з повідомленням №6102270842142, тобто, на переконання відповідача, суб'єкт владних повноважень у повній мірі виконав свій обов'язок щодо належного та своєчасного інформування позивача про час та місце розгляду справи.
У період з 15.07.2023 по 06.08.2023, 12.10.2023 та з 15.11.2023 по 03.12.2023, з 01.01.2024 по 13.01.2024, 05.04.2024 по 06.04.2024 та з 08.04.2024 по 17.04.2024 суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши надані документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
Під час рейдової перевірки співробітниками Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки зупинений транспортний засіб марки Mersedes, модель Sprinter державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був під його керуванням, який на праві власності належить позивачу.
За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом перевіряючими було складено акт від 17.12.2021 №323252, в якому зазначено, що під час перевірки виявлено порушення положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» - під час перевезення пасажирів за нерегулярним маршрутом «Маріуполь-Харків» перевізник не забезпечив водія копією договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату послуг та полісу/договору обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті, що передбачено статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 3 частиною першою статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач з актом №326360 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 29.12.2021 ознайомлений, що підтверджується власноручним підписом останнього.
Згідно з повідомленням про розгляд справи від 27.01.2022 №6175/40/24-22, позивача проінформовано про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначений на 01.02.2022 з 09:00 год до 12:00, разом з яким надіслано копію акта перевірки від 17.12.2021 №323252.
Разом з тим, за результатами розгляду справи позивача про порушення законодавства про автомобільний транспорті в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 01.02.2022 №335049, якою на підставі абз. 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (у зв'язку з перевезенням пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт») накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.
Не погоджуючись з прийняттям постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.02.2022 №335049, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо дотримання посадовими особами відповідача процедури проведення рейдової перевірки, складання за її наслідками акту перевірки та прийняття оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».
Положеннями частин чотирнадцятої, сімнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті першої Закону України «Про автомобільний транспорт», рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі по тексту - Порядок №1567).
Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Положеннями пунктів 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.
Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до частин першої, четвертої, п'ятої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Позивач зазначив, що суб'єктом владних повноважень не дотримано процедуру розгляду справи про виявлені правопорушення, оскільки позивачем отримано повідомлення про участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт лише 03.02.2022, тобто після проведення такого розгляду (01.02.2022), що унеможливило ознайомитись з матеріалами справи та надати пояснення при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи судом встановлено, що у повідомленні від 27.01.2022 №6175/40/24-22 зазначено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 01.02.2022 з 09:00 год до 12:00 год. Вказане повідомлення разом з актом перевірки від 17.12.2021 №323252 було направлено 28.01.2022 на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримано уповноваженим представником 03.02.2022, що підтверджено роздруківкою з офіційного сайту «Укрпошти». При цьому, на момент розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відправлення перебувало у точці видачі, а саме станом на 31.01.2022, та з невідомих причин не було отримано позивачем.
При цьому, суд зауважує, що у силу приписів Порядку №1567 відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє таку особу права спростовувати свою вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Таким чином, відповідач виконав установлений вимогами чинного законодавства обов'язок направивши акт перевірки та належним чином повідомивши позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, та правомірно розглянув справу без його участі.
Наведене узгоджується їз правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, від 11.02.2020 у справі №820/4624/17, яка враховується судом у силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, відповідачем не порушено процедури розгляду справи позивача про порушення ним вимог законодавства про автомобільний транспорт та прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченої, зокрема, положеннями Порядку №1567.
Водночас, по суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначає Закон України «Про автомобільний транспорт в Україні» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі по тексту - Закон України №2344, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Відповідно до частини сьомої, чотирнадцятої статті 6 Закон України №2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно з пунктом 1, абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі по тексту - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відтак, здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства є повноваженнями відповідача.
Порядкок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі по тексту - Порядок №1567).
Згідно із пунктами 2, 4 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Як визначено пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно із статтею 39 Закону України №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
При цьому у Законі України №2344 (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами; перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
За приписами абз. 3 частини першої статті 60 Закону України №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відтак, адміністративно-господарський штраф за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених, зокрема, статтею 39 Закону України №2344, накладається на перевізників, які здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення.
У зв'язку з цим до предмету доказування у цій справі належать обставини здійснення позивачем перевезення пасажирів за відсутності визначених Законом України №2344 документів.
За приписами пунктів 104, 105 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176 для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов'язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб'єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.
З наведеного слідує, що ліцензія, договір із замовником послуги є тими документами, наявність яких під час здійснення заходів державного контролю є предметом перевірки щодо дотримання вимог законодавства автомобільними перевізниками, які надають послуги з перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення.
Відповідно до пунктів 20, 21 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
За правилами, встановленими пунктами 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
У ході розгляду справи суд встановив, що фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності відповідно до статті 60 Закону України №2344 стало встановлення посадовими особами територіального органу Укртрансбезпеки факту перевезення легковим автомобілем, який належить позивачу пасажирів за відсутності: договору із замовником транспортних послуг, документами про оплату транспортних послуг, копії договору страхування. Такий висновок зроблено в акті перевірки від 17.12.2021 №323252.
Проте в акті перевірки лише зазначено загальні відомості про автомобіль (марка, номерний знак), серія і номер свідоцтва про реєстрацію, дані про водія. Натомість в акті перевірки не вказано інформацію про пасажирів - замовників послуг та матеріали перевірки не містять їх пояснень, відсутня будь-яка інформація про ідентифікацію осіб пасажирів, пояснення щодо обставин їх перевезення позивачем. У документах, складених інспектором, відсутні пояснення стосовно того, на підставі яких ознак посадові особи дійшли висновку про здійснення позивачем саме пасажирських перевезень на замовлення та чи попередньо узгоджувались такі замовлення. Тобто, із матеріалів перевірки, неможливо встановити факту попереднього замовлення пасажирами у позивача послуг із перевезення та договірних умовах такого перевезення, зокрема, інспектором не з'ясовано комерційної основи такого перевезення. Інспектором не отримано пояснень у пасажирів чи здійснювали або чи будуть вони здійснювати оплату за перевезення.
Суд зазначає, що акт перевірки - це лише один із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Чинним законодавством не визначено такий акт як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Даний документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб'єктами, однак наведені в акті обставини повинні бути підтвердженній іншими доказами.
На думку суду, саме по собі перевезення пасажирів на автомобілі, що належить позивачу не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої абзацом третім частини першої статті 60 Закону України №2344, оскільки контролюючий орган не надав належних, достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження того, що під час проведення спірної рейдової перевірки позивач на зазначеному транспортному засобі надав послуги з перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення та що він є автомобільним перевізником у розумінні Закону України №2344.
При цьому, матеріали справи не містять підтвердження висновків акта перевірки від 17.12.2021 №323252 про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини першої статті 60 Закону України №2344.
Відтак, постанова відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача від 01.02.2022 №335049 є протиправною.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд встановив, що за подання позовної заяви у цій справі позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією від 15.02.2022 №0.0.2459025438.1, оригінал якої наявний у матеріалах справи.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є одна вимога немайнового характеру, а отже, ставка судового збору за подання даного позову становить - 992,40 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 139, 244-246, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу Державного нагляду (контролю) у Харківській області (площа Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під'їзд, 7 поверх, кімната 42, місто Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Харківській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.02.2022 №335049 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 15.07.2024.
Суддя Ольга НІКОЛАЄВА