Справа № 344/12918/24
Провадження № 1-кс/344/5338/24
15 липня 2024 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024091250000157 від 26.03.2024, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що відділом розслідувань особливо важливих злочинів слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091250000157 від 26.03.2024 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, раніше не судимий, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 у військовому званні солдат.
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів та за метою особистого збагачення, о 12:10 год. 17.04.2024, перебуваючи поблизу споруди недіючого блокпосту в АДРЕСА_2 , видаючи себе за працівників Національної поліції України та військовослужбовців, які несуть службу на вказаному блокпосту, незаконно зупинили автомобіль «OpelAstra», д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , відкрито викрали із багажного відділення даного автомобіля грошові кошти знаходились в трьох окремих пакетах, в сумі 7 600 000 грн., та 22 260 доларів США (в перерахунку на національну валюту України, відповідно до курсу НБУ становить 880 828,20 грн.), що належали ОСОБА_10 , застосувавши при цьому насильство до ОСОБА_9 шляхом заведення рук за спину й одягнення на них металевих кайданок, а надалі покинули місце події.
Кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 та ОСОБА_6 передбачене ч. 5 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.
18.04.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
19.04.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
10.05.2024 року керівником Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 18.07.2024.
12.06.2024 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання до 18.07.2024.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами відібрання заяв про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 17.04.2024, показаннями потерпілих ОСОБА_9 від 17.04.2024, 25.04.2024 та ОСОБА_10 від 17.04.2024, протоколом пред'явлення ОСОБА_9 особи ОСОБА_7 для впізнання від 17.04.2024, протоколами огляду місця події від 17.04.2024, 18.04.2024 та 14.05.2024, протоколами огляду автомобіля «MitsubishiOutlender» від 18.04.2024, відеозаписів камер відео нагляду від 18.04.2024, відеозапису з відеореєстратора установленого на службовий автомобіль «RenaultDuster» від 22.05.2024,відеозаписів з камер відео нагляду магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в с. Єзупіль від 24.04.2024, відеозаписів камер відеонагляду установлених на фасаді будинку АДРЕСА_3 , від 18.04.2025, протоколами обшуку автомобіля «NISSAN NAVARA», р.з. НОМЕР_3 , від 17.04.2024, обшуку автомобіля «ToyotaLandCruiser», р.з. НОМЕР_4 ), від 17.04.2024, протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 18.04.2024, висновком трасологічної експертизи № СЕ-19/109-24/5461-ТР від 18.04.2024, висновком дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109-24/5417-Д від 18.04.2024, показаннями свідків ОСОБА_11 від 22.04.2024, ОСОБА_12 від 20.04.2024, ОСОБА_13 від 19.04.2024, ОСОБА_14 від 19.04.2024, ОСОБА_15 від 19.04.2024, ОСОБА_16 від 19.04.2024, ОСОБА_17 від 19.04.2024, протоколами пред'явлення свідку ОСОБА_13 для впізнання осіб по фотознімках від 19.04.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.
У зв'язку із особливою складністю кримінального провадження слідчим суддею продовжено строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні до 5-ти місяців, тобто до 18.09.2024.
При застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчим суддею враховано наявність ризиків передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, так як підозрюваний, перебуваючи на волі, буде мати змогу:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який, передбачено призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 13 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 ,розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, може умисно симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;
- незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних, в тому силі на ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які втекли із викраденими грошовими коштами і перебувають у розшуку;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки досудове розслідування, зокрема щодо інших епізодів злочинної діяльності підозрюваних, триває;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Зазначений під час обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 ризик не зменшився, а навпаки, в межах кримінального провадження встановлено інші факти вчинення кримінальних правопорушень, в тому числіпроти встановленого порядку несення військової служби (нез'явлення на службу без поважних причин з метою тимчасового ухилення від військової служби), а також пов'язані із придбанням, зберіганням вогнепальної зброї та бойових припасів, докази про що наданий час досліджуються та перевіряються.
Окрім того встановлено, що ОСОБА_4 цілеспрямовано займався злочинною діяльністю спрямованою на заволодіння чужим майном, а відповідно наявні усі підстави вважати, що будучи на волі, та не маючи джерела доходів, ОСОБА_4 матиме можливість продовжити займатися злочинною діяльністю, та зможе вчинити нові кримінальні правопорушення.
У зв'язку з наведеним, є необхідність в продовженні дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у вчинення якого й обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 . А тому, враховуючи обставини кримінального провадження, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність всіх ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставин, передбачених ст. 178 КПК України, вважається за доцільне не визначати розмір застави. Враховуючи наведене просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник заперечив з приводу задоволення клопотання, посилаючись на недоведеність ризиків, просив врахувати характеризуючі дані підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, одружений, учасник бойових дій, та застосувати щодо останнього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні підозрюваний підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В той же час згідно з ст.219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а ч.2 даної статті зазначає про можливість продовження строку досудового розслідування.
Ст. 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
18.04.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
18.04.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.
19.04.2024 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави.
10.05.2024 року керівником Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 18.07.2024.
12.06.2024 року відносно підозрюваних ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання до 18.07.2024.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами відібрання заяв про вчинене кримінальне правопорушення від потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 17.04.2024, показаннями потерпілих ОСОБА_9 від 17.04.2024, 25.04.2024 та ОСОБА_10 від 17.04.2024, протоколом пред'явлення ОСОБА_9 особи ОСОБА_7 для впізнання від 17.04.2024, протоколами огляду місця події від 17.04.2024, 18.04.2024 та 14.05.2024, протоколами огляду автомобіля «MitsubishiOutlender» від 18.04.2024, відеозаписів камер відео нагляду від 18.04.2024, відеозапису з відеореєстратора установленого на службовий автомобіль «RenaultDuster» від 22.05.2024,відеозаписів з камер відео нагляду магазину-кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в с. Єзупіль від 24.04.2024, відеозаписів камер відеонагляду установлених на фасаді будинку АДРЕСА_3 , від 18.04.2025, протоколами обшуку автомобіля «NISSAN NAVARA», р.з. НОМЕР_3 , від 17.04.2024, обшуку автомобіля «ToyotaLandCruiser», р.з. НОМЕР_4 ), від 17.04.2024, протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_6 та ОСОБА_4 від 18.04.2024, висновком трасологічної експертизи № СЕ-19/109-24/5461-ТР від 18.04.2024, висновком дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/109-24/5417-Д від 18.04.2024, показаннями свідків ОСОБА_11 від 22.04.2024, ОСОБА_12 від 20.04.2024, ОСОБА_13 від 19.04.2024, ОСОБА_14 від 19.04.2024, ОСОБА_15 від 19.04.2024, ОСОБА_16 від 19.04.2024, ОСОБА_17 від 19.04.2024, протоколами пред'явлення свідку ОСОБА_13 для впізнання осіб по фотознімках від 19.04.2024, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186 КК України.
В той же час 18.07.2024 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Відповідно до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою слідчий суддя повинен з'ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою, чи недопущеного безпідставного тривалого розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.
Однак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об'єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 15.07.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024091250000157 від 26.03.2024 до п'яти місяців, тобто до 18 вересня 2024 року.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним зазначеного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я, майновий стан, одружений, раніше не судимий.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованості підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.
Крім того, при вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини.
У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування і приходить до висновку, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Отже, враховуючи вищенаведене, відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 18.07.2024 року, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування до 12.09.2024 року, включно без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 219, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 вересня 2024 року, включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1