Справа № 181/269/24
Провадження № 1-кп/0186/238/24
10 липня 2024 року м.Першотрвенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретар - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в дистанційному провадженні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041480000244 від 02 листопада 2023 року по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Віска, Маловісковського району, Кіровоградської області, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, несудимого, військовослужбовця за мобілізацією, в посаді гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 (приймає участь у відеоконференції)
захисника - адвоката ОСОБА_5 (приймає участь у відеоконференції)
обвинуваченого ОСОБА_3
У судовому засіданні захисником обвинуваченого заявлено клопотання про призначення комплексної амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи з метою з'ясування питання, чи перебував обвинувачений в процесі здійснення інкримінованого йому діяння в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що можуть розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання, чи в стані фізіологічного афекту як психологічної підстави сильного душевного хвилювання.
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що побив загиблого ОСОБА_6 через образи з його боку в сторону співмешканки ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , а також через чіпляння до його матері - ОСОБА_8 . Повідомив, що ОСОБА_6 клав руку на стегно його матері, схиляв її до інтиму як легкодоступну жінку в присутності ОСОБА_3 , розмахував ножем. Враховуючи таку нахабну та цинічну поведінку потерпілого, тогочасний стан обвинуваченого під час завдання ним тілесних ушкоджень, супроводжувався сильним емоційним збудженням. Обставини подій того вечора, викладені обвинуваченим, також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вважає, що з метою всебічного та об'єктивного здійснення судового розгляду даної кримінальної справи існує необхідність у з'ясуванні питання, чи перебував обвинувачений під час скоєння кримінального правопорушення в стані сильного душевного хвилювання, яке могло бути викликане неправомірними діями потерпілого, для чого потрібно провести відповідне експертне дослідження.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали клопотання, прохали його задовольнити. Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що відносно обвинуваченого під час досудового розслідування було проведено психіатричну експертизу, відповідно до висновку якої останній визнаний осудним, та таким, що на час скоєння злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Крім того прокурор зазначив, що на час скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_3 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що виключає перебування обвинуваченого у стані фізіологічного афекту.
Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.
Сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко та бурхливо, і певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними. Таким, що виник раптово, визнається стан сильного душевного хвилювання, процес виникнення і протікання якого характеризується неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю. Тобто психічне ставлення особи при вчиненні злочину характеризують дві особливості: умисел завжди є таким, що раптово виник, і афектованим; емоційний стан винної особи характеризується сильним душевним хвилюванням, що певною мірою знижує її здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Стан сильного душевного хвилювання може мати прояв у вигляді фізіологічного афекту, який є психологічним поняттям. Фізіологічний афект може виникнути, зокрема, від одноразового, раптового, неочікуваного безпосереднього сильного впливу зовнішнього фактора. На першій стадії його перебігу внаслідок конкретної ситуації, яку особа суб'єктивно оцінює як надпотужно афектогенну, відбувається раптовий перехід від свідомого психічного стану до звуження свідомості, уявлення обмежуються лише подразником, на який спрямовується рухове збудження, ця підготовча стадія протікає мінімально за часом і майже миттєво настає друга стадія - розрядка, афектований вибух.
У судовому засіданні обвинувачений пояснив, що після того, як ОСОБА_6 випив, він почав ображати його матір, а потім став ображати його, так як він був у військовій формі. Тоді він тричі вдарив ОСОБА_6 кулаком правої руки в ліву частину голови. Після цього ОСОБА_6 заспокоївся та попрохав випити. Коли випив, то почав говорити, що скоро прийдуть його брати, та відріжуть йому голову. Після цього він взяв кочергу і наніс ОСОБА_6 більше 10 ударів в голову. Коли він спричинив 2 удари, ОСОБА_6 дістав ніж з карману та почав йому погрожувати. Він вибив ніж та ще спричинив 10 ударів кочергою. Після цього ОСОБА_6 пішов з будинку. У той день він випив приблизно 0,5 л. горілки та пиво.
Як пояснила у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , до них прийшов ОСОБА_6 , який став приставати до матері. ОСОБА_3 став робити ОСОБА_6 зауваження, а потім дав йому «ляща». Той відповів, після чого ОСОБА_3 вдарив його кулаком. Після цього ОСОБА_6 дістав ніж. ОСОБА_3 сказав їм, щоб вони вийшли з будинку. Приблизно через 30-40 хвилин, коли вона зайшла до будинку, то ОСОБА_6 з ОСОБА_3 стояли один напроти іншого та кричали, обидва були в крові на обличчях та одягу, активних дій ніхто не чинив.
Аналогічні покази дала в судовому засіданні мати обвинуваченого ОСОБА_8 .
Як видно зі свідчень обвинуваченого та свідків, ознак стану сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту), таких як раптовість та бурхливий перебіг, в діях обвинуваченого не вбачається. Обвинувачений повністю усвідомлював свої дії і керував ними, надає детальний опис обставин нанесення потерпілому тілесних ушкоджень.
Крім того судом під час судового розгляду було досліджено протоколи проведення слідчих експериментів з відеозаписами від 02 листопада 2023 року проведені за участю свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , під час яких жоден із свідків не зазначав про непристойну поведінку потерпілого ОСОБА_9 відносно ОСОБА_8 .
У ході досудового розслідування відносно ОСОБА_3 було проведено амбулаторну судово-психіатричну експертизу.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 61 від 07.02.2024 року ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння будь-який психічний розлад не виявляв і в даний час також не виявляє. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, повною мірою міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Також у вказаному висновку експерта зазначено, що, як випливає з матеріалів кримінального провадження і даного психіатричного обстеження в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, іспитований перебував у стані простого алкогольного сп'яніння, про що свідчить вживання ним алкоголю в той день, та виявляв правильне орієнтування в навколишньому і особах, певну послідовність і цілеспрямованість дій, відсутність у його поведінці та висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості або інших хворобливих порушень душевної діяльності, коли він повною мірою міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
Відповідно до п.19 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженої наказом МОЗ №865 від 08 травня 2018 року проводячи амбулаторну та стаціонарну СПЕ, експерт за потреби залучає психолога. Дослідження має включати в себе обов'язкові елементи:дослідження особливостей перебігу когнітивних процесів (увага, пам'ять, мислення) - не менше двох методик, спрямованих на дослідження одного процесу; дослідження індивідуально-психологічних особливостей - не менше двох методик.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що при проведенні судово-психіатричної експертизи не було підстав для залучення психолога, суд приходить до висновку підстави для призначення комплексної стаціонарної судової психолого - психіатричної експертизи відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 332, 350 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про призначення комплексної амбулаторної судової психолого - психіатричної експертизи відмовити.
Копію ухвали направити учасникам судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1