Справа № 626/1931/24
Провадження № 2/626/419/2024
Іменем України
02.07.2024 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Рибальченко .І .Г.,
за участю секретаря Матюхової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
17 травня 2024 року представник позивача АТ "ПУМБ" звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову вказував, що між АТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 10.02.2022 року укладено кредитний договір № 1002090459401 та останньому видано кредит в сумі 100 000,00 грн. Відповідач не виконує свої зобов'язання і станом на 03 березня 2024 року у нього перед банком виникла заборгованість в сумі 116121,96 грн., яка складається з: 78170,24 грн. заборгованості за кредитом; 8,58 грн. заборгованості за процентами; 37943,14 грн. заборгованості за комісією. На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ "ПУМБ", у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 116121,96 грн та сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір у розмірі 2422,4 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не прибула, направила до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала частково, слухання справи просила проводити без неї.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву необхідно задовольнити частково з наступних підстав.
10.02.2022 року ОСОБА_1 звернулася до АТ "ПУМБ" із заявою № 1002090459401 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Відповідно до даної заяви, Клієнт, підписанням цієї заяви беззаперечно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі за текстом ДКБО), яка розміщена на сайті АТ "ПУМБ" в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийняття ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (у урахуванням всіх змін)і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговуване (за наявності технічної можливості у Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення Договору страхування на зазначених нижче умовах.
Згідно даного договору відповідачу надається споживчий кредит в сумі 100 000,00 грн. строком на 24 місяців, з розміром комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,22 %, розміром процентної ставки - 0 ,010 % річних.
До даного договору позивачем додано публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що діє з 01.11.2021 року; паспорт споживчого кредиту; меморіальний ордер від 10.02.2022 року про виплату АТ "ПУМБ" ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 100 000,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "ПУМБ" за кредитним договором від 10.02.2022 року станом на 03.03.2024 року, сума боргу становить 116121,96 грн., яка складається з: 78170,24 грн. заборгованості за кредитом; 8,58 грн. заборгованості за процентами; 37943,14 грн. заборгованості за комісією.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договору була ознайомлена, підписала заяву і отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак умови договору порушила.
Що стосується позовних вимог про стягнення комісії за кредитним договором, суд вважає в цій частині позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
У змісті позовної заяви позивач вимагає стягнення 37943,14 гривень заборгованості за комісією за кредитним договором.
Згідно п. 5 Кредитного договору №1002090459401 від 10.02.2022 зазначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 2,22 %, тобто фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена частиною першою статті 11 ЗУ «Про споживче кредитування».
Проте, ці вимоги не підлягають задоволенню, бо стягнення комісії, пов'язаної з обслуговуванням безпосередньо цього кредиту, суперечать положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Як наголошено у висновках Верховного Суду України в постановах від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16), від 06 вересня 2017 року (справа № 6-2071цс16) і підкреслено у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року (справа № 666/4957/15-ц), з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, зміст якого кореспондується до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Необхідність внесення плати за обслуговування кредиту передбачена й п.5.7.3 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
При цьому з аналізу змісту зазначеного пункту договору вбачається, що сплату відповідної комісії банк покладає на позичальника попри те, що дій, за які вона справляється, вчиняються на користь банку, зокрема, послуги щодо списання та зарахування коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування кредиту.
Відтак, нарахування позивачем заборгованості по комісії за кредитним договором №1002090459401 від 10.02.2022 в розмірі 37943,14 грн. є безпідставним, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1002090459401 від 10.02.2022 року у розмірі 78178,82 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору пропорційно розміру позовних вимог, у сумі 1630,88 грн. (Розрахунок судового збору: 2422,40 рн. (сума судового збору, сплаченого позивачем) х 78178,82 грн. (сума задоволених позовних вимог) : 116121,96 грн. (сума позовних вимог) = 1630,88 грн.).
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , яка зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", код ЄДРПОЙ 14282829, м.Київ, вул.Андріївська, б.4, 04070, заборгованість в сумі 78178 (сімдесят вісім тисяч сто сімдесят вісім) гривень 82 грн.та судовий збір в сумі 1630 (одна тисяча шістсот тридцять) гривень 88 коп., а всього 79809 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'ять) гривень 69 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя