Справа № 638/16162/19
Провадження № 2/638/3461/24
05 липня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Поддубкіної А.В.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_2 , третя особи: ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності,-
18.10.2019 позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом зазначеним позовом, який 06.11.2019 уточнив. В обґрунтування позову зазначає, він, відповідно до договору поруки №81/06-КВ-П від 02.02.2006, виступив поручителем перед кредитором - ТОВ «Фінанс проперті групп», надавши у іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.07.1999 реєстр.№1-99-200198, за виконання боржником - його дружиною ОСОБА_6 - зобов'язань за кредитним договором №81/06-КВ від 02.02.2006, згідно з умовами якого вона отримала в ТОВ «Український промисловий банк» кредит в сумі 10 000 доларів США на споживчі цілі. Зазначає, що вказана квартира незаконно вибула з його власності, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.10.2019 на квартирі була іпотека, однак іпотекодержателем спершу виступив ПАТ «Дельта Банк» (замість ТОВ «Український промисловий банк»), при чому в подальшому власником квартири стало ТОВ «Фінанс проперті групп» на підставі іпотечного договору №81/06-КB/Z від 02.02.2006, державну реєстрацію якого було здійснено 01.10.2019 ПН ХМНО ОСОБА_7 . Вказує, що жодних листів щодо наявності заборгованості та необхідності її погашення від іпотекодержателя не отримував, при цьому йому відомо, що ОСОБА_6 кредит сплатила повністю. Зазначає, що у подальшому приватним нотаріусом Луценко В.С. було проведено реєстрацію права власності 15.10.2019 за гр. ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу № 4018. Порушення своїх прав виявив 05.10.2019, коли приїхав до свого будинку та побачив, що в квартирі замінені замки, при цьому на дверях квартири було наклеєно оголошення про зміну власника з вказівкою про те, що квартира знаходиться під охороною з сигналізацією. Фактично невідомі позивачу особи заселились у квартиру, де залишились його речі побутового вжитку, меблі, побутова техніка та грошові кошти у сумі 9800,00 доларів США». Позивач посилається на дію ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», при цьому вказує, що іпотекодержатель фактично набув право власності на предмет іпотеки, внаслідок чого нерухоме майно вибуло з власності іпотекодавця та майнових поручителів без їх згоди як власників, що всупереч дії мораторію означало фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки без згоди власника майна, і вважає, що є всі підстави для задоволення позову, а також скасування державної реєстрації прав власності, витребування належної позивачу квартиру, яка незаконно вибула з його володіння та визнання права власності позивача на неї. У зв'язк уз чим позивач просить визнати неправомірним та скасувати рішення приватного нотаріуса ХМНО Чижової Н.А. від 02.10.2019 про державну реєстрацію за ТОВ «Фінанс проперті групп» права власності на квартиру, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_8 квартиру та визнати право власності на вказану квартиру, а також стягнути судові витрати по справі (том 1 а.с. 1-7, а.с. 44-50).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019 вказану справу передано в провадження судді Цвірюка Д.В. (том 1 а.с. 35).
26.11.2019 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Цвірюк Д.В.) відкрито загальне провадження у справі (том 1 а.с. 56).
20.12.2019 від представника відповідача ТОВ «Фінанс проперті групп» - Петросян А.Г. надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказано, у позові слід відмовити, посилаючись на те, що кредитний договір №81/06-КВ та відповідний іпотечний договір не було визнано недійсним. При цьому зазначає, що в порушення умов кредитного договору ОСОБА_6 не сплачувала відсотки за користування кредитом та не повернула кредитні кошти. Зазначає, що у зв'язку з тим, що ПАТ «Дельта Банк» перебуває у процесі виведення банку з ринку (ліквідації), то згідно з п.7 ЗУ «Про мораторій та стягнення майна України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», дія пп.3 п.1 цього Закону не поширюється на банки, віднесені до категорії неплатоспроможних, відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №664 та рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.06.2015 №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку». Вказує, що 21.08.2019 між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінанс проперті групп» було укладено договір №1742/К купівлі- продажу, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Шевченко І.Л., за яким старий кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору право вимоги до позичальника ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та поручителя/іпотекодавця ОСОБА_5 , за такими договорами: кредитний договір №81/06-КВ від 02.02.2006, іпотечним договором №81/60-КВ/Z від 02.02.2006, та договором поруки №81/06-КВ-П від 02.02.2006. Зазначає, що 30.08.2019 ТОВ «Фінанс проперті групп» письмово повідомили позивача про заміну старого кредитора на нового кредитора, що підтверджується копіями описів вкладень у цінні листи та фіскальними чеками з накладною. Станом на 21.08.2019 внаслідок порушення позивачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 440 607 грн 47 коп, про що ТОВ «Фінанс проперт ігрупп» 30.08.2019 надіслало поштовим зв'язком вимогу про усунення порушень основного зобов'язання та/або іпотечного договору у 30-денний строк, що підтверджується копіями опису вкладень у цінний лист від 30.08.2019, фіскальним чеком та накладною, зі змісту якої вбачалось, що у випадку невиконання зобов'язань в зазначений термін, Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки. Після спливу вказаного строку, 01.10.2019 року ПН ХМНО ОСОБА_7 зареєструвала право власності за ТОВ «Фінанс проперті групп». Також представник відповідача заперечує проти вимоги позивача про скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з посиланням на те, що договір №1742/К купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги не створив жодних юридичних наслідків, оскільки вказана обставина не доведена позивачем і навпаки вбачається порушення умов кредитного договору зі сторони ОСОБА_6 . Зазначає, що у позові не міститься посилань на докази, що б підтверджували факт порушень прав та інтересів позивача з боку ТОВ «Фінанс проперті групп» (том 1 а.с. 75-77).
03.01.2020 до суду надійшли пояснення третьої особи - представника АТ «Дельта Банк» Т.Ю. Полетаєвої, якими вона обґрунтовує правомірність переходу права вимоги за вищевказаними кредитним договором та договором іпотеки до АТ «Дельта Банк», вказуючи, що 30.06.2010 між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «ДельтаБанк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банку», згідно з яким, АТ «ДельтаБанк» набув права вимоги до боржників за кредитними договорами з усіма забезпечувальними договорами, у тому числі і за кредитним договором №81/06-КВ від 02.02.2006 та за Іпотечним договором №81/06-КВ/Z від 02.02.2006, укладеним Позичальником та Іпотекодавцем з ТОВ «Укрпромбанк». Зазначає, що 01.07.2010 була прийнята на баланс АТ «ДельтаБанк» заборогованість за кредитним договором №81/06-КВ від 02.02.2006, який був укладений з ОСОБА_6 у сумі 4 883,23 доларів США (заборгованість за кредитом) та 1326,97 доларів США (нараховані відсотки за користування кредитом). Станом на 21.08.2019 заборгованість за кредитним договором становила 440 607,47 грн, з яких 4883.23 доларів США - заборгованість за кредитом; 7953. 04 доларів США -заборгованість за відсотками; 119271,89 грн - пеня. На підставі Протоколу електронного аукціону від 08.08.2019 між АТ «Дельта Банк» та переможцем конкурсу - ТОВ «Фінанс проперті групп» 21.08.2019 були укладені Договір №1742/К купівлі-продажу прав вимоги, Договори відступлення прав вимоги за договором поруки та за іпотечним договором. У своїх поясненнях зазначає, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.10.2015 прийнято рішення №181 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» (рішенням від 04.05.2019 №772 продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» до 04.10.2020 (том 1 а.с. 87-92).
14.01.2020 позивачем подано відповідь на відзив, у якій він заперечує проти посилань ТОВ «Фінанс проперті групп» на п.7 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», вважаючи його безпідставним, зазначаючи, що вказана норма стосується тільки права «уступки» (продажу, передачі) заборгованості або боргу на користь (у власність) іншої особи», а не продаж майна. Також зазначає, що відповідачем не надано копії договору купівлі-продажу права вимоги між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінанс проперті групп» від 21.08.2019, на який він посилається; та доказів повідомлення позивача про зміну старого кредитора на нового кредитора, на які він посилається, а також доказів, які би підтверджували факт існування заборгованості за кредитним договором, яка заперечується позичальником, як і доказів направлення ТОВ «Фінанс проперті групп» 30.08.2019 вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору у 30-денний строк. Також позивач у відповіді на відзив посилався на те, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і строк дії основного зобов'язання - кредитного договору №81/06-КВ- до 01.02.2011 (том 1 а.с. 108-110).
22.01.2020 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Цвірюк Д.В.) виключено третю особу ПАТ «ДельтаБанк» з кола осіб, які беруть участь у справі, залучено у якості третьої особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб до участі у справі (том 1 а.с. 118).
22.01.2020 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Цвірюк Д.В.) витребувано у приватного нотаріуса ХМНО Чижової Н.А. матеріали реєстраційної справи з оформлення рішення ПН за індексним номером 48962076 від 02.10.2019 (том 1 а.с. 119).
12.02.2020 від представника третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб А.Р. Шильця надійшли пояснення, зі змісту яких вбачається, що у спорах, пов'язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації своїх зобов'язань норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, а Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах. Вказує, що кошти, надані в кредит, є активом банку та відповідно були включені до складу ліквідаційної маси для подальшого задоволення вимог кредиторів/вкладників банку. Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №388 від 24.03.2016 «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків ,що ліквідуються» на відкритих торгах (аукціоні) серед інших видів активів (майна) банку, що ліквідуються, можуть продаватись права вимоги. Зазначає, що продаж активів (майна) банку, що ліквідується на відкритих торгах (аукціоні) може проводитись в електронній формі, у тому числі і через електронну торгову систему. Вказує, що кредитором за кредитним договором №81/06-Кв від 02.02.2006 року виступає ТОВ «Фінанс проперті групп», оскільки 21.08.2019 між АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінанс проперті групп» було укладено договір №1742/К купівлі-продажу прав вимоги, оформлених протоколом торгів від 08.08.2019. Зазначає також те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником неплатоспроможного банку та є самостійною юридичною особою, яка здійснює виведення неплатоспроможного АТ «Дельта Банк» з ринку відповідно до положень ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (том 1 а.с. 167-169).
01.07.2020 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Цвірюк Д.В) витребування з Департаменту реєстрації ХМР належним чином завірену копію матеріалів реєстраційної справи, в рамках якої державним реєстратором ПН ХМНО Чижовою Н.А. здійснено державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінанс проперті групп» (том 1.а.с. 189).
07.08.2020 приватним нотаріусом ХМНО Чижовою Н.А. надано копії документів, на підставі яких було зареєстровано право власності за ТОВ «Фінанс проперті групп» на квартиру АДРЕСА_1 (том 2 а.с. 33-43).
01.12.2020 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Цвірюк Д.В.) закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду (том 2 а.с. 74).
19.07.2021 представником позивача - ОСОБА_1 надано письмові пояснення, в яких вона додатково обґрунтовує позовні вимоги зокрема тим, що квартира АДРЕСА_1 , є єдиним житлом позивача, у якому він постійно проживав по 02.10.2019 року, тобто по день прийняття оскаржуваного рішення приватного нотаріуса Чижової Н.А. про державну реєстрацію за ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» права власності на спірну квартиру, що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 від 17.06.2021 року та Інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.09.2020 року, що свідчить про незаконність рішення про державну реєстрацію (том 2 а.с. 120-124).
06.08.2021 представником позивача ОСОБА_1 подано заяву, якою повідомлено, що докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу будуть надані протягом п'яти днів, після ухвалення судового рішення, як передбачено ч. 8 ст. 141 ЦПК України (том 2 а.с. 132).
06.08.2021 Дзержинським районним судом м. Харкова (суддя Цвірюк Д.В.) ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . В іншій частині у задоволені позову відмовлено. Вирішено питання про стягнення судових витрат (том 2 а.с. 137-143).
11.07.2023 постановою Полтавського апеляційного суду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.08.2021 залишено без змін (том 3 а.с. 27-35).
22.02.2024 постановою Верховного Суду рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.08.2021 та постанову Полтавського апеляційного суду від 11.07.2023 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (том 3 а.с. 189-196).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2024 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В. (том 3 а.с. 196).
14.03.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова (суддя Семіряд І.В) призначено підготовче засідання у справі (том 3 а.с. 200).
10.04.2024 представником відповідача ТОВ «Фінанс проперті групп» - Грайворонським І.В. подано письмові пояснення, відповідно до яких позивачу та позичальниці надсилась повідомлення про заміну кредитора, вимога іпотекодержателя, всі цінні листи з повідомленнями та вимогами іпотекодержателя на адреси позичальниці та майнового поручителя повернуті відправнику за закінченням терміну зберігання, неотримання повідомлення про заміну кредитора не звільняє позичальника від виконання грошового зобов'язання. Щодо мораторію представником відповідача зазначено, що позивач не надав доказів того, що спірна квартира на момент звернення на неї стягнення була постійним місцем його проживання, не місце реєстрації, а саме проживання. ЗУ «Про мораторій» встановлює тимчасову заборону на звернення стягнення на іпотечне майно, що передане у забезпечення належного виконання основного кредитного зобов'язання, Закон не забороняв звернення стягнення на іпотечне майно у випадку порушення іпотекодержателем умов іпотечного зобов'язання. Порушення умов іпотечного договору вже є самостійною підставою для дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки визначеними у ньому способами, в тому числі і позасудовий спосіб. І таке право іпотекодержателя валютний мораторій не обмежує. Позивач, як майновий поручитель, не надав доказів належного виконання ним не тільки кредитного договору, але й договору іпотеки в частині страхування іпотечної квартири (том 3 а.с. 223-225).
11.06.2024 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого вказано, що він проявив звичайну обачність та особисто пересвідчився щодо відсутності проблем з спірною квартирою та уклав чесний та добросовісний правочин з придбання квартири за ринковою ціною, продавець ТОВ «Фінанс проперті групп» мав зареєстроване право власності на квартиру, були відсутні спори та обтяження квартири правами інших осіб, з пояснень сусідів ОСОБА_5 у спірній квартирі не мешкав. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 , задоволення позову призведе до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод. У такому випадку на нього безпідставно буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. У зв'язку з чим відповідач просив відмовити у задоволенні позову (том 3 а.с. 239-243).
11.06.2024 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова закрито підготовче засідання, призначено судовий розгляд (том 3 а.с. 254).
У судове засідання позивач ОСОБА_5 не з'явився, уповноважив адвоката Петренко О.В. представляти його інтереси в суді.
Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_1 судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити, зазначила, що рішення про державну реєстрацію прийнято неправомірно.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у відзиві.
Представник ТОВ «Фінанс проперті групп» - адвокат Гайворонський І.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позову, з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Фонду.
Відповідач Приватний нотаріус ХМНО Чижова Н.А., третя особа ОСОБА_6 , представник ТОВ «Український промисловий банк» у судове засіданні не з'явились, про день та час слухання справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого згідно з розпорядженням від 05.07.1999 №39147, реєстраційний №1-99-200198 ОСОБА_5 на праві приватної власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 37.4 кв. м. (том 1 а.с. 8).
Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 по 02.10.2019. Інші об'єкти нерухомого майна з відповідними належними позивачу речовими правами на них у ОСОБА_5 відсутні.
Відповідно до кредитного договору №81/06-КВ від 02.02.2006, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» в особі керуючого Харківською філією ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_6 , банк надав позичальнику кредитні кошти на споживчі потреби у сумі 10000 дол. США з відкриттям позичкового рахунку № НОМЕР_1 терміном кредитування 60 місяців з кінцевою датою повернення кредиту 01.02.2011 з процентною ставкою за користування кредитом 15%, з платою надання та управління кредитом 2% від суми кредиту. Згідно з умовами договору повернення кредиту здійснюється щомісячно по 10 (десяте) число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/60 від суми отриманого кредиту, що становить 166.67 дол. США. Виконання Позичальником зобов'язань за цим Договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Договором) забезпечується іпотекою:1-кімнатна квартира загальною площею 37.4 кв.м., житловою площею 16.5 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер 1-99-200198, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду, зареєстрованого в КП «ХМБТІ» 27.07.1999 за реєстровим № 1-П-36498 (том 1 а.с. 14-15).
Згідно з договором поруки №81/06-КВ-П, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 , поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором №81/06-КВ від 02.02.2006, за яким останній зобов'язаний до 01 лютого 2011 року повернути кредит у розмірі 10 000 доларів США, сплатити проценти та штрафні санкції (том 1 а.с. 18).
П. 2 договору поруки передбачає, що відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Кредитним договором, при цьому поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків. У випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Кредитним договором Кредитор повідомляє про це Поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які Поручитель зобов'язаний сплатити заборгованість (не пізніше 5 днів з моменту її отримання).
З іпотечного договору №81/06-КВ/Z від 02.02.2006 вбачається, що ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_5 уклали вказаний договір.
П. 1 іпотечного договору передбачає, що Іпотека за вказаним договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором №81/06-КВ від 02.02.2006, укладеним між Іпотекодержателем та ОСОБА_6 , за умовами якого останній зобов'язаний Іпотекодержателю до 01.02.2011 повернути кредит у розмірі 10 000, 00 дол. США, сплатити проценти за користування ним у розмірі 15% річних та штрафні санкції у розмірі та випадках, передбачених кредитним договором. Предметом іпотеки є 1-кімнатна квартира, загальною площею 37.4 кв.м., житловою площею 16.5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (предмет іпотеки). Предмет іпотеки належить ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер 1-99-200198, виданого Центром (відділом) приватизації державного житлового фонду, зареєстрованого в КП «ХМБТІ» 27.07.1999 за реєстровим № 1-П-36498 (том 1 а.с. 16-17).
Згідно з умовами вказаного іпотечного договору іпотекодержатель, зокрема, має право у випадку невиконання Основного зобов'язання звернути стягнення на Предмет іпотеки, та у випадку порушення Іпотекодавцем (позичальником) обов'язків за цим та/або кредитним договором вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на Предмет іпотеки (п.п. 2.1.4, 2.1.6 іпотечного договору).
Відповідно до п.4 вказаного договору іпотекодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадках, якщо у момент настання строку виконання Основного зобов'язання за Кредитним договором воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні кредиту (чергового платежу за кредитом) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів/або при несплаті або частковій несплаті штрафних санкцій у встановлені Кредитним договором строки; порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або Кредитним договором та невиконання вимоги Іпотекодержателя про дострокове виконання Основного зобов'язання. У випадку порушення Іпотекодавцем (Позичальником) обов'язків за цим та/або Кредитним договором Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишиться без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Згідно з п. 4.4. іпотечного договору - у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на Предмет іпотеки, передбачених п.4.1 цього Договору Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги одним з наступних способів (шляхом прийняття Іпотекодержателем Предмета іпотеки у власність в рахунок виконання Основного зобов'язання Іпотечний договір є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на Предмет іпотеки. Шляхом продажу Іпотекодержателем від свого імені Предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу Іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити Іпотекодавця та осіб, які мають зареєстровані права чи вимоги на Предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. Ціна продажу Предмету іпотеки встановлюється за згодою між Іпотекодавцем і Іпотекодержателем або на підставі незалежної експертної оцінки Предмета іпотеки. Договорів купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цього Договору, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на Предмет іпотеки.
Відповідно до п.6 - додаткові умови до іпотечного договору №81/06-КВ/Z, повідомлення між Сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредиту № 81/06 від 02.02.2006 загальна заборгованість за кредитом станом на 21.08.2019 складає 440 607,47 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту: 4833,23 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на день розрахунку заборгованості складає 121465,35 грн, заборгованості за відсотками -7953,04 дол. США, що становить 199870,23 грн та пені у сумі 119271,89 грн (том 1 а.с. 95-98).
Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-06-19-00036b від 08.08.2019 переможцем аукціону по лоту № НОМЕР_2 , до складу якого входило право вимоги за кредитним договором №81-06-КВ від 02.02.2006, укладеним з фізичною особою з забезпеченням у вигляді однокімнатної квартири загальною площею 37.4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 стало ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» (том 1 а.с. 172).
Договором №1742к, посвідченим приватним нотаріусом І.Л. Шевченко підтверджується, що ПАТ «Дельта Банк» передало у власність ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» право вимоги, оформлене протоколом електронного аукціону №UA-EA-2019-06-19-00036b від 08.08.2019 (том 1 а.с. 173-174).
Відповідно до матеріалів реєстраційної справи 1927398363101 (том 2 а.с. 3-31), наданої на виконання ухвали суду, згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 07.10.2019 року квартира за адресою: АДРЕСА_3 на підставі іпотечного договору №81/06-КВ/Z, серія та номер: 117, виданого 02.02.2006 року Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д.В., договору №1742/К купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер 1469, виданого 21.08.2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.10.2019 року Приватним нотаріусом ХМНО Чижовою Н.А. на праві приватної власності належить ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП»
Відповідно до інформації про державну реєстрацію іпотеки від 07.05.2014 квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки із строком виконання основного зобов'язання до 01.02.2011, розмір основного зобов'язання 10000 дол. США, боржник: ОСОБА_6 , майновий поручитель: ОСОБА_5 , іпотекодержатель : ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер 2258, виданого 30.06.2010 приватним нотаріусом КМНО Соколовим О.Є. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , індексним номер 12886366 від 07.05.2014, здійсненого приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П.
Згідно з інформацією про державну реєстрацію обтяжень від 02.02.2006, виданого приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру за вказаною вище адресою накладено обтяження: заборона на нерухоме майно. Особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_5 , обтяжувач: ПАТ «Дельта Банк» (том 2 а.с. 18 зворотна сторона).
Згідно з відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.08.2021 квартира за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 4018, виданого 15.10.2019 року ПН ХМНО ОСОБА_10 , на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За правилами ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Як передбачає ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Приписи ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» визначають, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
п. 6 «Додаткові умови» іпотечного договору (том а.с. 17) передбачено, зокрема, що повідомлення між Сторонами здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів або телеграм.
Отже, за змістом ч. 1 ст. 12, ч.1 ст. 33 та ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» - реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов'язання. І лише тоді, якщо останнє невиконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звертати стягнення на предмет іпотеки.
В судовому засіданні встановлено, що матеріали справи не містять, а сторонами не надано документів, які б підтверджували факт отримання боржником та іпотекодавцем письмових вимог про усунення порушення, що суперечить вимогам ст. 35 Закону України «Про іпотеку».
Окрім того, 07.06.2014 набув чинності ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (станом на день розгляду справи втратив чинність, проте діяв на момент виникнення спірних правовідносин), пунктом 1 якого передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуто (відчужено без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст.4 ЗУ «Про заставу» та (або) предметом іпотеки відповідно до ст. 5 ЗУ «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника (майнового поручителя) або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв.м для квартири та 250 кв.м для житлового будинку.
Пунктом 4 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Судом установлено, що згідно з довідкою про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об'єкти нерухомого майна з перевіркою відомостей з відкритих інформаційних ресурсів, встановлено, що позивач мав на праві власності тільки квартиру АДРЕСА_1 , інше житло за позивачем не обліковується. Також, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 по 02.10.2019.
Тому, на вказану квартиру, яка використовується як місце постійного проживання позивача та є предметом іпотеки у забезпечення вимог за кредитним договором від 02.02.2006, укладеним в іноземній валюті, не може бути звернуто стягнення шляхом реєстрації права власності за іпотекодержателем у зв'язку із дією Закону №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», у тому числі шляхом реєстрації права власності за ТОВ «Фінанс проперті групп» як забезпечення виконання ОСОБА_6 умов кредитного договору від 02.02.2006, укладеного в іноземній валюті.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч. 1. 3 ст. 1054 ЦК України).
Ч. 1 ст. 548 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом (абзац четвертий статті 1 Закону № 898-IV).
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 ЗУ «Про іпотеку»). Аналогічне правило передбачене у частині другій статті 590 ЦК України.
Як передбачає ч. 1 ст. 33 «Про іпотеку» - у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
За правилами ч. 1 , 2 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» - у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Як вже зазначалось, згідно із підпунктом 1 пункту 1 ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово звернено стягнення (відчужене без згоди власника) на майно, що віднесене до об'єктів житлового фонду (далі - нерухоме житлове майно), об'єкт незавершеного житлового будівництва, майнові права на нього, що є предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно/об'єкт незавершеного житлового будівництва/майнові права виступають як забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи (позичальника або майнового поручителя) за кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного житлового будівництва, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності немає іншого нерухомого житлового майна.
Пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.
Отже, ТОВ «Фінанс Проперті Групп» у жовтні 2019 року набуло право власності на спірне майно всупереч зазначеним законам та без дотримання процедури повідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.
Відповідачами не надано жодного доказу на підтвердження тих обставин, що надсилання іпотекодавцю письмової вимоги, як визначено п. 6 іпотечного договору, про усунення порушень та про наявність у позивача ОСОБА_5 іншого житла.
Щодо способу захисту права.
Згідно з положеннями п. 3 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Зазначена норма передбачає вичерпне коло підстав, за яких власник зберігає право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Такою підставою є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.
Тобто випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадження № 12-234гс18)).
У постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).
Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обраний спосіб захисту - витребування майна із володіння добросовісного набувача - є ефективним способом правового захисту, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог, а саме про задоволення позовної вимоги про витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 спірної квартири, адже це є ефективним способом захисту, в своє чергу позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності не підлягають задоволенню на підставі вищезазначеного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача належить стягнути сплачену суму судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_2 , третя особи: ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності- задовольнити частково.
Витребувати з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір по 483 (чотириста вісімдесят три) грн 33 коп. з кожного.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 15.07.2024.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_3 .
Відповідач - ТОВ «ФК «Фінанс проперті групп», ЄДРПОУ 41487593, м. Харків, м-н Павлівський, 5.
Відповідач - Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, АДРЕСА_5 .
Суддя: І.В. Семіряд