"15" липня 2024 р. Справа № 363/3488/24
про залишення позовної заяви без руху
15 липня 2024 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-
11.07.2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява у якій позивач просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 113,3 кв.м., житловою площею 96,8 кв.м. з господарчим блоком площею 51,8 кв.м., навісом площею 22,8 кв.м., сараями площами 23,3 кв.м. та 47,4 кв.м. у порядку спадкування за законом.
Разом із позовною заявою позивачаем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач перебуває у скрутному матеріальному становищі, яке не дозволяє їй сплатити судовий збір.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
За приписами ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
У ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому позивачем, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище позивача унеможливлює сплату судового збору, тому з урахуванням того, що безпідставне ненадходження до державного бюджету коштів за сплату судового збору порушує інтереси держави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити.
Згідно зі п. 3 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, якщо позивачем (заявником) заявлено клопотання про відстрочення або розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його оплати відповідно, то наслідки залишення позовної заяви без руху застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановляється відповідна ухвала.
Частина 4 ст. 177 ЦПК України зобов'язує позивача додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Позивачем в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову, та як наслідок не сплачено суму судового збору у відповідності до ціни позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна.
При цьому вартість майна це грошова сума, за яку дане майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності. Відповідних документів про оцінку вартості майна матеріали справи не містять.
Отже, зазначення ціни позову для вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви, оскільки відповідно з пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).
За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити у повному обсязі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Б. Баличева