Справа № 201/7468/24
Провадження №1-кс/201/2619/2024
Іменем України
24 червня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
20.06.2024 голова громадської організації «НОН-СТОП» (далі - ГО «НОН-СТОП») ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Жовтневого районного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування.
20.06.2024 згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчому судді - ОСОБА_1
Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідчий суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржника.
Дніпропетровська обласна прокуратура свого представника у судове засідання не направила. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідчий суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.
Дослідивши скаргу, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
Скарга мотивована тим, що голова ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 17.06.2024 звернувся електронною поштою до Дніпропетровської обласної прокуратури із заявою № 10/06/2024-2 про те, що посадовими особами Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), зокрема ОСОБА_4 , керівництвом Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ), Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, правоохоронних органів, контролюючих органів, була створена організована злочинна група з метою реалізації злочинних схем, шахрайським способом, шляхом ошукування інвесторів, котрі мають бажання внести власні інвестиції в ряд житлових комплексів (далі - ЖК), зокрема в ЖК «ПЕТРІВСЬКИЙ КВАРТАЛ», та які розробили злочинну схему за попередньою змовою з колишнім першим заступником голови КМДА ОСОБА_5 , головою Громадської ради Бучанської райдержадміністрації ОСОБА_6 , пастором Духовного центру «Відродження», ОСОБА_7 та підконтрольним, афілійованим підприємством-забудовником Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «NOVBUD», його керівництвом ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , та іншими юридичними особами, які підконтрольні названим особам, а саме: ТОВ «Петрівський Квартал 2», ТОВ «УК «КОМФОРТ СЕРВІС 4», ТОВ «БІГ РЕНТ 2», ТОВ «ЖК «НОВІ ТЕРЕМКИ», ТОВ «ЖК НОВИЙ ВИШГОРОД», ТОВ «ЖК «НОВІ ЖУЛЯНИ», ТОВ «ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ КВАРТАЛ», ТОВ «БІГ РІЕЛТІ», ТОВ «БІГ ЕНЕРГОРЕСУРС», ТОВ «КУА «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН», ТОВ «ПЕТРІВСЬКИЙ КВАРТАЛ», ТОВ «БК «ОСНОВАБУД», та здійснюють будівництво ЖК «ПЕТРІВСЬКИЙ КВАРТАЛ» на незаконно отриманих земельних ділянках, які мають інше призначення. Заявник зазначає, що ТОВ «NOVBUD» укладає договори з інвесторами, в яких зазначається вартість у декілька разів менша, у національній валюті - гривня, а кошти передаються лише готівкою, більше у два рази, аніж сума, вказана в угоді та у валюті долар США, які в подальшому спрямовуються не на будівництво, а легалізуються через підконтрольні суб'єкти господарювання, а також церкву Духовного центру «Відродження» ОСОБА_7 , яка приймає благодійні внески. Окрім того, у заяві зазначається, що до злочинної схеми були залучені правоохоронні органи ВП № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області та інші правоохоронні та контролюючі органи з метою укриття вчинених кримінальних правопорушень, адже такі за територіальною юрисдикцією мають здійснювати розслідування.
В діях вищенаведених осіб, на переконання скаржника, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 5 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 192, ч. 1 ст. 197-1, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст.212, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
У заяві ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив скаржник, всупереч вимогам ст. 214 КПК України, уповноважений прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури станом на день подачі цієї скарги, не вніс викладені в його заяві відомості до ЄРДР та не розпочав досудове розслідування.
На запит слідчої судді представник Дніпровської обласної прокуратури не надіслав письмові заперечення чи пояснення.
Отже, відомості за заявою ОСОБА_3 у встановлений ст. 214 КПК України строк до ЄРДР внесені не були.
Виходячи з наведеного, слідчий суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду.
На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
Однак, на переконання слідчого судді, скарга голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Як уже зазначав слідчий суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.
Отже, доводи заяви голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.
Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
До того ж, слідчий суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що оформлення ГО «НОН-СТОП» заяви про вчинення кримінального правопорушення з зазначенням 20 адресатів, свідчить про її формальність та переслідування головою цієї організації іншої мети, ніж та яка декларується. На подолання проявів корупції у нашій державі прикуто достатньо уваги, як правоохоронних органів, так і міжнародних організацій, але, на мою думку, така боротьба не може відбуватися конвеєрним способом.
На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволення скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні скарги голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня отримання даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1